 |
Перше положення. Друге положення. Третє положення. Категоріально-понятійний апарат як один із основних засобів пізнання та практичної діяльності
|
|
|
|
Перше положення
Головне: існування попереднього розуміння певного тексту, навіть того, який ще не читали. Це попереднє знання додається культурною традицією і попереднім знанням, носієм якого виступало.
Приклад: КПК 2012- не читала, але знаю, бо читала старий
Коли починаємо читати текст, розуміти, інтерпретувати, то вже маємо певний проект змісту
Г:
1) з якими очима я прийшла до тексту – попереднє знання.
2) Дуже важливо для юриспруденції: погляд юриста відмінний від погляду двірника!
Є перед чит.: 1) що я хочу від тексту - проект 2)попер. знання
В процесі пізнання і інтерпретації можуть змінюватись, однак ці зміни будуть знаходитись в певних межах, які задані культурними обмеженнями. Відійду від первинного проекту, але кардинально не зміню.
Що досліджує Герменевтика? Реальність існуючої мети у вивченому тексту, але він не завжди писаний.
Друге положення
2. Фактор – на пізнання, крім суб’єкта і культ. зрізу – авторитет
Г реанімувала в позитивному аспекті:
+авторитет
+предрасудки- забобони
Г: ос., ще має більше знання – краще може інтерпретувати і розум текст.
Більше знає - краще проінтерпретує! (адекватніше)
«Предрасудки»- результат інтерпретації
1) перебігла дорогу чорна кішка – 2 на іспиті
2)жити під електромагнітним випромінюванням погано - забобони + інтерпретація.
Забобони – частина культурного поля, з яким підходимо до інтерпретації
ВИСНОВОК: пізнання, яке є інтерпретацією – уявний стан тексту, обумовлений соціально-культурними факторами. Інтерпретація є суб’єктивною.
Абсолютно істинного знання немає, а є інтерпретація - лише наближене до істини, але не досягнуте.
|
|
|
Соц. Культ фактор детермін. пізн. Не може не повяз. З традиціями, звичаями + середовище - захист традиційного.
Приклад Всі хочуть зробити щось революційне. Але нічого не зрозуміле без традицій, і збудувати новий світ, зруйнувавши старий – неможливо.
Третє положення
а) Горизонтальне пізнання - уявна лінія яка поєднує знання і незнання
Читаємо + інтерпретуємо-горизонт віддаляється
Лінія уявна! Бо її нема в ральності.
б) Герменевтичне коло
Специфіка:
1. розуміти щось можна у випадку, якщо ми про це щось вже розуміємо: знання про ціле існує до того як я це ціле пізнаю, але ціле можу зрозуміти лише через складові, але складові можна зрозуміти, якщо усвідомлювати, що це складова цілого.
Проблема: проблема аксіом – знання в підсвідомості: я знаю, але я не знаю звідки знаю
Рішення: попереднє знання в традиціях, досвіді.
2. Поглинаючись в проблематику – я знаю те, що збираюсь знати – коло. В формальній логіці це «порочний круг» - негативне явище.
Треба розірвати це коло!
«Герменевтичне коло» - не проб. а метод пізнання.
По мірі заглиблення в ціле - розширив знання про ціле - розширив можливості для пізнання окремих частин цілого. Ходимо по колу і постійно розширюємо його
Висновки: Засновуючись на соц. -культ. факторах, ще включаємо знання інтерпретатора до початку процесу пізнання-інтерпретатор почав вивчати об’єкт з проектом (метою) – в процесі пізнання отримав підтвердження отриманого-через його спростування.
Вчені: Гадамер – сформував основні принципи методології герменевтики; надав герменевтиці характер науково-методологічної школи – напрямку
Представники в юридичній науці:
- Рікер – філософія права;
- Бетті
- Рейнах
- Кауфман
ТЕМА
Категоріально-понятійний апарат як один із основних засобів пізнання та практичної діяльності
|
|
|
Термін « Категоріально-понятійний апарат»: 2 явища –категорія та поняття, хоча більш точно було б почати з поняття, але формування КПА задає напрям від категорій до поняття.
КАТЕГОРІЯ як термін ( від грецького словосполучення-звинувачення; спочатку – юридичний термін: виступ у суді негативний)
Розуміння слова «поняття» - термін «наукове поняття» - якісна характеристика певного явища, яке відображає його сутнісні характеристики.
Категорія- спеціально наукове поняття, яке використовується при побудові певної теорії як системоутворюючої
Іншими словами, більшість категорій є науковими поняттями, але не всі наукові поняття є категоріями. Категорії – найбільш концептуальні, важливі, на чому побудована теорія.
Термін ( іноді термінологічний апарат дорівнює категоріально понятійному аппарату) - це слово чи словосполучення за допомогою якого називаються деякі конкретні явища в науці, техніці, м-ві
Категорія для багатьох концепцій поділяється на 2 рівні:
1)філософський та загально- світоглядний рівень
2)спеціально- науковий
За категоріями стоять визначення, сутнісні характеристики чогось. Категорія – різновид наукового поняття.
Приклад, дактилоскопія – наукове поняття, але не категорія.
Дуже важливо давати вірно визначення поняттям, правильно використовувати поняття за контекстом їх формулювання та застосування, але в більшості випадків все починається з того, щоб надати поняттю зміст. Наука оперує не словами і термінами, а поняттями.
Поняття не тотожнє слову. Слово – нечіткі межі; поняття – більше чіткі межі, кордони також чіткіше визначені.
Саме поняття як явище пов’язане із здісненням як мінімум 2-ох н. операцій:
1. абстрагування
2. ідеалізація
Більшість явищ, предметів мають необмежену кількість ознак. Щоб дати визначення поняття – абстрагуємось від несуттєвих ознак.
Визначення – процес визначення суттєвих ознак і достатньої кількості ознак для позначення об’єкта.
Поняття –форма, за допомогою якої відображаються суттєві, достатні для відмінності ознаки предметів, явищ.
Ознаки мають давати можливість відмежувати одне явище від іншого.
|
|
|
Кожне поняття має об’єм і зміст
Об’єм – це сукупність предметів, явищ, які можуть бути охоплені цим поняттям;
Зміст – ознаки, за допомогою яких визначається об’єкт
Залежність: чим ширше описаний зміст явища ( поняття), тим менший об’єм цього поняття.
Коли ми визначаємо докладно певне поняття-кількість ознак є більшою, чим вищий ступінь абстрагування, тим більший об’єм поняття.
Види понять:
|
|
|
