 |
50 Грошова реформа 1947 р.. 51 Періодизація первісного суспільства
|
|
|
|
50 Грошова реформа 1947 р.
У повоєнний період (до 1947 р. ) у грошовому обігу українських земель, що були у складі СРСР, перебували такі грошові одиниці:
•копійки - 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20;
•казначейські білети - 1, 3, 5 руб.;
•банківські білети - 1, 3, 5, 10 червінців (1 червінець = 10 руб. ).
Здійснення перших трьох п'ятирічних планів призвело до інфляції, яка мала прихований характер через відсутність у радянському господарстві вільного ціноутворення і наявність примусового міжнародного курсу радянського рубля (внаслідок монополії у зовнішній торгівлі).
Значно підірвала грошову систему СРСР Друга світова війна. Необхідні були зміни. 14 грудня 1947 року було опубліковано Постанову Ради Міністрів СРСР і ЦК ВКП(б) «Про проведення грошової реформи і відміну карток на продовольчі та промислові товари».
Грошова реформа 1947 р. або «Сталінська» реформа - комплекс заходів, здійснених урядом СРСР у грошово-фінансовій сфері та спрямованих на ліквідацію відповідних економічних наслідків Другої світової війни 1941—1945. У ході реформи були випущені нові паперові гроші, що обмінювались на старі у співвідношенні 1: 10.
В обігу були збережені попередні, старого випуску монети.
Під час проведення реформи гроші обмінювались таким чином: за банківськими вкладами до 3 тис. руб. обмін проводився у співвідношенні 1: 1; вклади від 3 до 10 тис. руб. скорочувались на 1/3, а вклади понад 10 тис. - на 2/3.
Особливо боляче реформа вдарила по селянству, яке було ошукане державою. В умовах повної відсутності установ Ощадбанку на селі, обмін готівкових грошей, що зберігалися у селян вдома, здійснювався за невигідним співвідношенням 1: 10. В перший рік після реформи роздрібні ціни знизилися на 17%, найбільший зиск з цього отримали громадяни які тримали гроші в ощадкасі і вклад їх не перевищував 3000 крб. Найбільших збитків зазнали ті хто тримав гроші вдома, вони були вимушені обміняти їх на суму в 10 раз меншу, тому зниження цін на 17% було слабою втіхою.
|
|
|
Одночасно з проведенням грошової реформи в країні було скасовано карткову систему і підвищено ціни на товари і послуги.
Грошова реформа 1947 р ліквідувала наслідки війни у сфері грошового обігу. Було дещо відновлено вартість рубля, зміцнено його роль як міри вартості та засобу обігу.
Грошова реформа привела об'єм грошової маси, що перебувала в обігу, у відповідність з потребами господарства і повністю позбавила можливості використовувати як фальшиві гроші, так і старі радянські, які були вивезені з СРСР. Пільговий обмін заощаджень сприяв швидкому зростанню вкладів населення. Вже в 1960 р. вони зросли в 3 рази, а середній вклад став у 3 рази більшим за середньомісячну зарплату.
Розпочалося періодичне зниження цін.
51 Періодизація первісного суспільства
Існує кілька періодизацій первісного суспільства: загальна, археологічна, антропологічна та ін. Із спеціальних періодизацій найважливішою є археологічна, в основу якої покладено відмінності в матеріалі та техніці виготовлення знарядь праці. Відповідно до цього історію первісного суспільства поділяють на три періоди — кам'яний, бронзовий і ранній залізний.
Кам'яний вік (2 млн. - 6 тис. років тому) поділяється на давній кам'яний вік (палеоліт), і новий кам'яний вік (неоліт). Між палеолітом і неолітом виокремлюють перехідну епоху - мезоліт. Палеоліт поділяється на ранній (нижній, давній) (1, 5-1 млн. років тому) і пізній (верхній) палеоліт (40-12 тис. років тому). Мезоліт датують XII-VI тис. до н. е. Кінець епохи неоліту, коли з'явилися перші знаряддя з міді, називають енеолітом.
Археологічна періодизація дає змогу скласти загальну періодизацію культури первісного суспільства: 1) становлення первісного суспільства; 2) розквіт первісного суспільства; 3) розклад первісного суспільства.
|
|
|
За часів становлення первісного суспільства виникли початкові форми його організації, почала зароджуватись як матеріальна, так і духовна культура. Початкова форма організації суспільства – первісне людське стадо (праобщина), початок якої збігається з виокремленням людини з тваринного світу, утворенням суспільства, з виготовленням і застосуванням знарядь праці. Кінець періоду існування праобщини збігається з переходом від раннього до середнього або пізнього палеоліту. Основою життя найдавніших людей були збиральництво та полювання. З епохою праобщини пов'язано виникнення перших знарядь праці. Кам'яними знаряддями були гальки, оббиті кількома грубими сколами на одному кінці, відщепи, сколоті з гальок, ручні рубила з кременю, гостроконечники, скребла, знаряддя праці з дерева.
Поява людини сучасного типу була пов'язана з піднесенням продуктивної діяльності під час переходу від раннього до пізнього палеоліту. Це виявилося у виникненні нової техніки обробки каменю, що давало змогу створювати спеціальні знаряддя - скребла, різці, вістря з затупленим краєм, ножі, гострі та легкі наконечники списів. Багато кам'яних знарядь пізнього палеоліту були з дерев'яними та кістяними ручками. З каменем широко застосовувалися кістка та ріг, з яких виготовляли шила, голки, наконечники мотик, списів тощо.
Найвищим і останнім етапом кам'яного віку був неоліт. Використовуються рублячі знаряддя. Ознакою доби неоліту була кераміка і глиняний посуд. Розвитку набуло плетіння, на основі якого розвилося ткацтво. Найважливішими були зміни в господарстві, пов'язані із вдосконаленням землеробства та скотарства.
Доба металів поділяється на бронзовий і залізний віки. Бронзовий вік — період історії людства, коли поширилися виготовлені з бронзи знаряддя праці та зброя. Бронза є сплавом міді та олова, іноді сурми, свинцю або цинку. Бронзові вироби твердіші й гостріші за мідні, легше виготовляються. Точні хронологічні межі бронзового віку визначити складно. Для більшості країн Європи бронзовий вік охоплює II тис. до н. е. Ранній залізний вік порівняно короткий. За доби бронзи і раннього заліза у степових районах поширилося напівкочове і кочове скотарство. Відбувся перший суспільний поділ праці - виокремлення із землеробів-скотарів переважно скотарських, спочатку пастуших, а пізніше кочових племен. Застосування бронзи та заліза дало поштовх розвитку ремісництва. З'явилися меч і бойова колісниця. З металу виготовлялися знаряддя для обробки дерева, кістки. Винайдення ткацького верстата сприяло розвитку ткацтва, гончарного круга - розвиткові гончарного виробництва.
|
|
|
|
|
|
