 |
1. Історія виникнення та передумови появи КМ. Еволюція КМ.
|
|
|
|
1. Історія виникнення та передумови появи КМ. Еволюція КМ.
З глибокої давнини людство намагалося винайти засоби організації зв’язку на далеку відстань. Безпосереднім провісником сучасних КМ були телеграф. та телефон. мережі 19 ст.
А подібні до сучасних КМ з’явилися внаслідок науково – технічної революції в середині минулого століття. Приблизно в 50-х роках 20 ст. з’явилися досить потужні ЕОМ та виникла потреба зв’язувати їх з одним або кількома терміналами для більш ефективної роботи та використання ресурсів. Були створені системи з розподілом часу, роботи ЦП – кожному терміналу по черзі подавався квант часу.
Головним недоліком подібної системи були дорогі канали зв’язку внаслідок чого терміналами використовувалися неефективно.
Тому згодом вчені розробили спеціальні пристрої мультиплексери та концентратори, що збирали трафік (інформацію) з розташованих поблизу терміналів та спрямовували її до ЦП. Функції організації зв’язку в такій системі виконував фронтальний процесор.
Внаслідок еволюції система побутово набула сучасного вигляду. Тепер, в мережі не один, а багато ЦП, величезну кількість терміналів та мережу зв’язків, щ складається з вузлів. Кожен вузол мережі – спеціалізований на використанні комунікаційних функцій комп’ютер (маршрутизатор, або роутер). Для передавання даних між вузлами використовують магістральні канали. Місце терміналів щодалі частіше займають ПК. Така структура типова для великих глобальних мереж, що з’являються у 60-х роках (Arpanet і є такою для мереж сучасних (Internet)).
Наступним кроком в розв’язку КМ стали розробки науковців в галузі передачі даних в локальній зоні. Великим зрушенням в цьому напрямку стала поява дешевих мікропроцесорів та персональних комп’ютерів масове використання ПК стало поштовхом для організації надійного зв’язку між ними для сумісного вирішення задач та використання ресурсів.
|
|
|
2. Різновиди КМ. Їх класифікація.
Шина комп’ютера забезпечує дуже високі швидкості передачі даних (понад 100 Мбіт / c) на короткій відстані (1.. 10м). Призначення приєднання до ПК периферії. Приклади – USB та COM – порти.
Малі локальні та побудові мережі (SOHO – small office home network) обмежують відстань передачі кількома сотнями метрів. При цьому швидкість передачі даних до 1 Гбіт / с. Приклади – електричні мережі, технологія Home PNA.
Локальні мережі забезпечують передачу даних в мережах одного або кількох будинків. Приклади – Ethernet, Fast Ethernet, Toren Ring.
Глобальні мережі не обмежені територіальноі сьогодні в магістральних каналах забезпечують швидкість передачі до кількох терабітів за секунду. Приклади – PDH, SPH, Frame Relay/
В окремий клас виділяють приєднання терміналу користувача до глобальної мережі. Такі технології називають технологіями «останньої милі» (last mile).
Взагалі, з усіх засобів телеопрацювання інформації виділяють 2 типи мереж, що суттєво відрізняють за технологіями вирішення – локальні та глобальні інформаційні мережі, відповідно – LAN (Focal Area Network) та глобальні – WAN.
Локальні мережі ( ЛM, або LAN)
За допомогою LAN інформацію передають на невеликі відстані. Однією з ознак LAN є наявність швидкісного каналу передачі даних, його швидкість наближається до швидкості внутрішньої ціни ПК. Тому інколи локальну мережу називають комп’ютер з комп’ютерів.
У лок. мережах найдорожчим є пристрої, що опрацьовують інфо, а не комунікацію.
Глобальні мережі (ГM, WAN)
WAN територіально не обмежені. Для передачі даних використовують послідовне сполучення різних каналів передавання.
|
|
|
Сьогодні WAN знаходяться на революційному етапі розвитку завдяки запровадженню оптичних технологій, повністю оптичних мереж -це збільшення зростання перепускної здатності мереж та швидкості передачі даних.
З економічного погляду найдорожчий комп’ютер WAN – обладнання зв’язку.
Власником глобальних мереж є спеціалізація організації – оператори зв’язку (провайдери), які надають комунікаційні послуг за гроші.
Тому використання такому WAN набагато більша, ніж каналу локальної мережі однакової перепускної здатності.
|
|
|
