 |
Класифікація комп’ютерних мереж.
|
|
|
|
Класифікація комп’ютерних мереж.
Мережі класифікують за наступними ознаками:
- географічна площа – локальні, регіональні, глобальні;
- сфера застосування – офісні, побутові, промислові;
- комплекс архітектурних вирішень – Ethernet, Token Ring, Arcnet;
- топологія – шинна кільцева, зіркоподібна, деревоподібна і т. д.;
- фізичне середовище передачі – мережа з електричним, коаксіальним, волоконно – оптичним кабелем, інфрачервоним, мікрохвильовим каналом, скрученою парою.
- Набір протоколів – мережі TCP/IP, SPX/DPX.
3. Організації, які стандартизують роботу комп’ютерних мереж.
Характерною особливістю науки про розподілені інформаційні системи є тенденція до стандартизації та формалізації, матеріалу. До цього спонукає саме предмет дослідження – для того, щоб розподілені системи працювали нормально, усі її складові повинні працювати за однаковими стандартами.
Стандарти розподіляють на міжнародні та національні (регіональні).
Таблиця організацій, що розподіляють стандарти КМ
| IEEE | Institute of Electronical and Electrotechnical Engeneers | Інститут інженерів електроніків та електротехніків |
| Стандарти IEEE – 802. 1. IEEE – 802. 6 | ||
| ECMA | European Computers Manufactures Associations. | Європ. асоціація виробників комп. |
| Стандарти ECMA 72. ECMA 81 | ||
| EIA | Electronic Industries Association. | Асоціація електричної промислов. |
| Стандарти EIA RS 232C | ||
| ANSI | American National Standard Institute | Американський національний інститут стандартів. |
| Стандарти ASCII | ||
| IETF | Internet Engineering Task Force | Підрозділ інженерних розробок Internet |
| Стандарти RFC – RFC - 1231 | ||
| IEC | International Electro technical Comission | Міжнарод. електротехнічна комісія |
| Стандарти ISO/IEC 11801 | ||
4. Опишіть всі рівні семирівневої моделі OSI.
|
|
|
За стандартом 7498 ISO середовища зв’язку відкритих систем розділене на 7 рівнях.
1. Прикладний
2. Відображення
3. Сеансовий
4. Транспортний
5. Мережений
6. Канальний
7. Фізичний
Прикладний рівень – забезпечує рівні функціями взаємодії прикладних процесів розміщених у різних системах. Виділяють такі функції протоколів прикладного рівня:
- керування терміналами;
- керування діалогом;
- керування файлами;
- керування здачами;
- керування системами;
- забезпечення цілісності.
Протоколи керування терміналами гарантує приєднання і роботу віддаленого терміналом комп’ютером. Протокол керування файлами реалізує доступ до файлів різних файлових систем. Протокол керування діалогом сполучає процеси та веде діалог між ними. Протокол забезпечення цілісності інформації виявляє помилки, виводить процеси з тупикових ситуацій. Така різноманітність протоколів зумовлена різноманітністю задач, що вирішуються на прикладному рівні.
Потрібний протокол обирається динамічно за допомогою спеціального протоколу керування контекстом.
Рівень відображення відображує та перетворює дані, якими обирається процеси. Потреба у цьому рівні обумовлена тим, що різні комп’ютери та пристрої приєднані до мережі, можуть мати різні форми наведення даних – 8-, 16-, 32-, 64- розрядні, різні системи команд і таке інше.
Виділяють 3 рівні форми відображення даних – комп’ютер – джерело інформації, відображення призначений для того, щоб спосіб відображення інформації на різних комп’ютерах не впливав на формат даних в мережі.
Кожна інформація, яку формує прикладний ріень для передавання має 2 аспекти – семантику та синтаксис семантика описує зміст повідомлення і є незмінною. На рівні відображення відбувається перетворення синтаксису.
|
|
|
Функції протоколів рівня відображення:
- вибір (узгодження між приклад-ми процесами) потрібної форми відображу. даних;
- перетворення даних (кодів, форматів);
- шифрування інформації.
Сеансовий рівень дає змогу організовувати діалогові сеанси між прикладними процесами. Під час роботи сеансового рівня в користувача склався враженим, що прикладні процеси розташовані на одному локальному потужному процесорі.
Транспортний рівень надає прикладним об’єктам сполучення через усі фізичні засоби мережі, незалежно від реальної конфігурації усього сполучення. Таке сполучення називається наскрізним сполученням гарантоване транспортним рівнем повинне бути прозорим, тобто не залежати від кодів інформації вищих рівнів. Для ефективного передавання даних на транспортному рівні є кілька класів сервісу, які відрізняються паралельними – пропускною залежністю, часом передавання часом налагодження сполучення, допустимою ймовірністю помилок.
Транспортний рівень не лише дає змогу обирати певний клас сервісу, а й поповнює блоки даних, втрачені на 1 – 3 рівнях. У випадку відмови сполучення на мереженому рівні, він налагоджує інше, мережене сполучення.
Транспортний рівень виконує мультиплексування та роз’єднання сполучень, пріоритетне передавання блоків, оптимізує параметри передавання.
Мережевий рівень виконує ретрансляцію даних через одну, або кілька систем і забезпечує для транспортного рівня незалежність від методів та засобів комутації різних маршрутів у фізичних засобах сполучення. На цьому рівні відбувається маршрутизація інформації відбувається вибирання шляхів передачі блоків даних залежно від адрес призначення та інших характеристик (завантаження або надійність окремих сполучень). Протокольні блоки даних на мереженому рівні називається пакетами.
Канальний рівень призначений для передавання блоків даних через одне фізичне сполучення.
Протокольні блоки даних канального рівня називаються кадрами. Важливою функцією рівня є селекція інформації – вибір з усіх прийнятих блоків тільки тих, що призначені конкретній системі.
Фізичний рівень виконує спряження систем з фізичним середовищем. Він визначає механічні електричні, функцій ні та процедурні характеристики, які описують доступ до фізичних сполучень. Це фізичне сполучення прозоре – дозволяє передавати довільної кількості бітів. Через одне фізичне сполучення інформації можуть передавати кілька канальних об’єктів, або навпаки одне канальне сполучення обслуговується кількома фізичними.
|
|
|
5. Прикладний рівень. Основні особлив. функціонування рівня та протоколів.
Прикладний рівень – забезпечує рівні функціями взаємодії прикладних процесів розміщених у різних системах. Виділяють такі функції протоколів:
- керування терміналами;
- керування діалогом;
- керування файлами;
- керування здачами;
- керування системами;
- забезпечення цілісності.
Протоколи керування терміналами гарантує приєднання і роботу віддаленого терміналом комп’ютером. Протокол керування файлами реалізує доступ до файлів різних файлових систем. Протокол керування діалогом сполучає процеси та веде діалог між ними. Протокол забезпечення цілісності інформації виявляє помилки, виводить процеси з тупикових ситуацій. Така різноманітність протоколів зумовлена різноманітністю задач, що вирішуються на прикладному рівні.
Потрібний протокол обирається динамічно за допомогою спеціального протоколу керування контекстом.
|
|
|
