 |
Відповідь: 2, 4, 5, 7, 10. 2. Світязь (озеро). . Тема 2. Основи культури української мови. І рівень
|
|
|
|
Відповідь: 2, 4, 5, 7, 10
Закінчення -а/-я в родовому відмінку мають такі іменники:
1. Листопад (місяць).
2. Світязь (озеро).
3. Кілометр.
4. Кавказ.
5. Аптекар.
6. Школяр.
7. Мороз (прізвище).
8. Університет.
9. Асфальт.
10. Оркестр.
Відповідь: 1, 3, 5, 6, 7
Закінчення -у/-юв родовому відмінку мають такі іменники:
1. Київ.
2. Страх.
3. Крим.
4. Папір (документ).
5. Луцьк.
6. Дніпро.
7. Ансамбль.
8. Мільйон.
9. Інститут.
10. Кривий Ріг.
Відповідь: 2, 3, 7, 9, 10
М’який знак на місці крапок треба поставити в таких словах:
1. Чотир... ох.
2. С…вятиня.
3. Промін…чик.
4. Ател... є.
5. Міл... йон.
6. Дон... чин.
7. Учіт... ся.
8. П... юре.
9. Волин... ський.
10. Матін... чин.
Відповідь: 1, 4, 5, 6, 7
Апостроф на місці крапок треба поставити в таких словах:
1. Св... ятиня.
2. Солов... йов.
3. Подвір... я.
4. Тьм... яний.
5. М... який.
6. Возз... єднання.
7. Моркв... яний.
8. Комп…ютер.
9. Різьб…яр.
10. Мін... юст.
Відповідь: 3, 5, 6, 8, 10
Разом пишуться такі складні прикметники:
1. Південно/слов’янський.
2. Південно/східний.
3. Суспільно/політичний.
4. Літературно/мистецький.
5. Історико/філологічний.
6. Суспільно/корисний.
7. Високо/кваліфікований.
8. Дев’яти/поверховий.
Відповідь: 1, 7, 8
Тема 2. Основи культури української мови
І рівень
Предметом лексикографії є:
1. Вивчення стійких сполучень слів, їхнього складу та значення.
2. Збирання слів тієї чи іншої мови, їх систематизація, опис словникового матеріалу.
3. Встановлення походження слів у будь-якій мові.
4. Визначення словникового складу мови.
Відповідь: 2
Цитата „Не бійтесь заглядати у словник: / Це чистий яр, а не сумне провалля... ” належить:
|
|
|
1. Т. Шевченку.
2. А. Малишку.
3. П. Тичині.
4. М. Рильському.
Відповідь: 4
Розділ мовознавства, що розробляє теорію укладання словників, називається:
1. Семасіологією.
2. Ономастикою.
3. Лексикографією.
4. Етимологією.
Відповідь: 3
Залежно від призначення словники поділяються на два типи:
1. Енциклопедичні й лінгвістичні.
2. Загальні й спеціальні (галузеві).
3. Одномовні й перекладні.
4. Алфавітні та зворотні.
Відповідь: 2
За підбором слів і характером їх пояснення словники поділяються на такі:
1. Одномовні та перекладні.
2. Лінгвістичні та енциклопедичні.
3. Лексичні, морфемні, словотворчі, акцентуаційні.
4. Загальні та спеціальні.
Відповідь: 2
За охопленням матеріалу однієї або більше мов словники поділяються на такі:
1. Одномовні та перекладні.
2. Лінгвістичні та енциклопедичні.
3. Лексичні, морфемні, словотворчі, акцентуаційні.
4. Загальні та спеціальні.
Відповідь: 1
За рівнями мови словники поділяються на такі:
1. Одномовні та перекладні.
2. Лінгвістичні та енциклопедичні.
3. Лексичні, морфемні, словотворчі, акцентуаційні.
4. Загальні та спеціальні.
Відповідь: 3
За розміщенням лексичного матеріалу словники поділяються на такі:
1. Одномовні та перекладні.
2. Алфавітні (прямі) та зворотні.
3. Лексичні, морфемні, словотворчі, акцентуаційні.
4. Загальні та спеціальні.
Відповідь: 2
Словники, що систематизують знання певної галузі науки, техніки, належать до таких:
1. Спеціальних (галузевих).
2. Орфографічних.
3. Тлумачних.
4. Фразеологічних.
Відповідь: 1
Словники, що подають стислу характеристику предметів, явищ, діячів певної галузі науки, техніки, називаються:
1. Загальномовними.
2. Спеціалізованими.
3. Лінгвістичними.
4. Енциклопедичними.
Відповідь: 4
Словники, у яких подано переклад слів з однієї мови на іншу, називаються:
|
|
|
1. Енциклопедичними.
2. Перекладними.
3. Тлумачними.
4. Іншомовними.
Відповідь: 2
Словники, які подають лексико-фразеологічний склад мови з поясненням прямого й переносного значення, граматичних та стилістичних особливостей, називаються:
1. Енциклопедичними.
2. Перекладними.
3. Тлумачними.
4. Іншомовними.
Відповідь: 3
Словники, що подають пояснення слів, запозичених з інших мов, називаються:
1. Енциклопедичними.
2. Перекладними.
3. Тлумачними.
4. Іншомовними.
Відповідь: 4
Словники, що тлумачать походження слів, їхні найдавніші корені, зміни в їх будові, а також розвиток значення слів, називаються:
1. Етимологічними.
2. Термінологічними.
3. Орфографічними.
4. Орфоепічними.
Відповідь: 1
Словники, що подають нормативне написання слів і їх граматичних форм відповідно до чинного правопису, називаються:
1. Енциклопедичними.
2. Термінологічними.
3. Орфографічними.
4. Орфоепічними.
Відповідь: 3
Словники, що фіксують основні норми літературної вимови, називаються:
1. Енциклопедичними.
2. Термінологічними.
3. Орфографічними.
4. Орфоепічними.
Відповідь: 4
Словники, що подають значення термінів певної галузі знань, називаються:
1. Етимологічними.
2. Термінологічними.
3. Орфографічними.
4. Орфоепічними.
Відповідь: 2
Етикет – це:
1. Кодекс правил поведінки, що регламентують взаємини між людьми у різних ситуаціях.
2. Реалізація мовного етикету в конкретних актах спілкування, вибір мовних засобів вираження.
3. Система словесних форм ввічливості, узвичаєних у певному суспільстві, певній спільноті (етнічній, територіальній, соціальній).
4. Норми поведінки і спілкування різних соціальних груп.
Відповідь: 1
Діловий етикет – це:
1. Кодекс правил поведінки, що регламентують взаємини між людьми у різних ситуаціях.
2. Реалізація мовного етикету в конкретних актах спілкування, вибір мовних засобів вираження.
3. Система словесних форм ввічливості, узвичаєних у певному суспільстві, певній спільноті (етнічній, територіальній, соціальній).
4. Норми поведінки і спілкування різних соціальних груп.
Відповідь: 4
Мовний етикет – це:
1. Кодекс правил поведінки, що регламентують взаємини між людьми у різних ситуаціях.
|
|
|
2. Реалізація мовного етикету в конкретних актах спілкування, вибір мовних засобів вираження.
3. Система словесних форм ввічливості, узвичаєних у певному суспільстві, певній спільноті (етнічній, територіальній, соціальній).
4. Норми поведінки і спілкування різних соціальних груп.
Відповідь: 3
Мовленнєвий етикет – це:
1. Кодекс правил поведінки, що регламентують взаємини між людьми у різних ситуаціях.
2. Реалізація мовного етикету в конкретних актах спілкування, вибір мовних засобів вираження.
3. Система словесних форм ввічливості, узвичаєних у певному суспільстві, певній спільноті (етнічній, територіальній, соціальній).
4. Норми поведінки і спілкування різних соціальних груп.
Відповідь: 2
|
|
|
