Вибір цінностей дисципліни

Повторюючи попередження Майкла Портера відносно вибору стратегії (однієї із трьох – стратегії зниження витрат, диференціації і концентрації), Трейсі і Вірсема провіщують тим компаніям, котрі не оберуть визначену ціннісну дисципліну, найжахливіші наслідки. «Вибір дисципліни – це вибір переможців, – пишуть вони. – Відмова від вибору означає плутанину та загибель. Відмова від вибору призводить до реалізації гібридних моделей діяльності, котрі становлять із себе ні те ні інше, що кінець кінцем викликає метушню, напруження та втрату енергії. Це керування судном без керма, відсутність зрозумілих способів вирішення конфліктів або визначення пріоритетів. Відмова від вибору дисципліни означає, що компанія ставить себе у таке положення, за якого її перевершить інший гравець, рішуче прихильний до тієї або іншої цінності та той, хто зосередив свої зусилля на її досягненні. Відмова від вибору – означає, віддати себе напризволяще». Вибір ціннісної дисципліни є критично важливим ще й тому, що ви не тільки визначаєте «шлях до величі», але свідомо припиняєте витрачати сили на рух за іншими можливими маршрутами. Таким чином, вам належить виявити обережність у виборі, і це потребує від вищого керівництва трьох раундів ретельних роздумів.

Ø Перший раунд: розуміння поняття «статус-кво»

У ході цього раунду вище керівництво повинно з’ясувати, яким є теперішнє становище фірми і чому воно є таким, відповівши на п’ять наступних питань:

Ø Другий раунд: реалістичні варіанти дій

У цьому раунді вище керівництво переходить від аналізу поточного становища до обговорення варіантів дій у майбутньому. Менеджери виявляють декілька варіантів – досягнення виробничої досконалості, лідерства за продуктом, зближення із споживачами – обговорюють деякі приблизні зміни, котрі знадобляться для їх реалізації.

Ø Третій раунд: розробка докладних проектів та прийняття важких рішень

Нарешті, керівники передають подальше проведення аналізу командам-«тиграм» – малим групам спеціалістів найвищої кваліфікації, котрі повинні наростити плоть подробиць на схематичні висновки відносно руху за усіма виявленими маршрутами. Кожна з малих груп займається розробкою одного із варіантів та після ретельного і творчого міркування надає відповіді на сім наступних запитань:

Завершивши свою роботу, групи-«тигри» наводять звіти комітету керівників, котрий приймає жорстке рішення. Трейсі і Вірсема не очікують того, що вибір рішення виявиться легким:

«Керівництво у кінцевому рахунку приходить до жорсткого, одностайного вибору ціннісної дисципліни, яка визначає, за що компанія змагається на своєму ринку і як їй діяти для того, щоб підкріпити свої обіцянки. Рішення обрати одну із ціннісних дисциплін накладає на компанію обов’язок йти шляхом, на якому вона залишиться протягом багатьох років, якщо не десятиліть...

Ця, третя фаза праці...кидає виклик керівництву, потребуючи від нього прояву безпрецедентної мужності. Чи впевнено керівництво у правильності здійсненого ним аналізу та у власній здатності обрати визначений курс та неухильно дотримуватися його?

Сміливість в умовах невизначеності та сумнівів є істотно важливою тому, що вибір ціннісної дисципліни – не просто обрання того, що робити. Це вибір й того, чого не слід робити, і з чим та із ким доведеться розпрощатися на шляху до лідерства на ринку. Це болісні рішення...Але саме відмова від концентрації зусиль, від вибору однієї дисципліни та твердого слідування їй робить фірму посередньою. Повернутися на вірний шлях спроможні тільки сміливі люди. Ті ж, хто боягузливо ухилились від вирішення невідкладного завдання, є приреченими довіку жити спогадами про загибелі та нестерпно тяжкі подорожі, котрі ніколи не завершилися».