№11 Структура та визначення поняття

№11 Структура та визначення поняття

Поняття — це форма мислення, яка є результатом узагальнення і виділення предметів деякого

класу за загальними та специфічними для них ознаками. За своєю логічною структурою поняття 

складається із: — змісту; — обсягу. Змістом поняття є сукупність ознак, на підставі яких узагальнюються і виділяються у понятті предмети певного класу. Ознаки бувають двох видів — це властивості і відношення. За субстанціональністю ознаки поділяються на суттєві і несуттєві. Суттєвими називають ознаки, які визначають природу предмета, який відображається в понятті і виділяють його серед інших схожих з ними предметів. Наприклад, суттєвою ознакою для квадрату є «бути прямокутником, у якому всі сторони рівні». Несуттєвими є ознаки, які не являються визначальними стосовно якісної специфіки узагальнених у понятті предметів. Так, для квадрату несуттєвою буде довжина сторони. Суттєві ознаки поділяють на основні і похідні. Основні суттєві ознаки відображають сутність предмета, вони є вихідними. Похідні — це такі ознаки, які обумовлюються, випливають із основних. Наприклад, у понятті «студент» основною суттєвою ознакою є «навчатися у вищому навчальному закладі», а похідною для цього поняття будеознака «вивчати якусь науку». Похідні ознаки поділяються, у свою чергу, на родові і видові. Родовою називають ознаку, яка притаманна предметам певного класу, у межах якого знаходяться предмети, що відображені у даному понятті. Родова ознака для цих предметів є нерозрізнюваною (наприклад, родовою нерозрізнюваною ознакою для металів є ознака «бути простою речовиною» ). Видовою, специфічною ознакою є розрізнювана ознака для предметів узагальнених в понятті. (Наприклад, видовою ознакою для металів є «мати вільні електрони»). Обсягом поняття є множина предметів кожний з яких є носієм ознак, що складають зміст поняття. Множиною (познач. А, В, С тощо) називається будь-яка сукупність визначених і розрізнюваних між собою об'єктів мислимих як єдине ціле. Наприклад, множина книг, множина держав, множина рослин тощо. Предмети, що належать до певної множини називаються елементами (познач. а, с, е тощо ). Будь-яку частину множини називають підмножиною.

№12 Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття

Якщо обсяг одного поняття повністю включається до обсягу іншого поняття, то із змісту поняття, що включається логічно випливає зміст поняття, що включає. Іншими словами, цей закон вказує на те, що чим, більший зміст поняття, тим вужчий обсяг цього поняття. І навпаки, чим, вужчий зміст поняття, тим ширший обсяг даного поняттям. Наприклад, візьмемо поняття «держава» — обсяг цього поняття досить широкий, оскільки включає у себе весь клас держав, додамо до нього більше змісту і отримаємо поняття «європейська держава», тобто ми збільшили зміст поняття «держава», але цим самим обсяг його зменшили. Таким же чином цей закон діє і у зворотньому порядку.

№13 Види понять

Всю множину понять можна розбити на декілька підмножин: — за кількістю елементів обсягу;

— за характером елементів обсягу; — за типом елементів обсягу; — за характером ознак, що складають зміст поняття. За кількістю елементів обсягу, поняття поділяються на пусті і непусті. Пустим називається поняття у обсязі якого немає жодного елементу (кентавр). Непусті поділяються на одиничні і загальні. Одиничним називається поняття, у обсязі якого узагальнюється один предмет (засновник логіки). Загальним називається поняття, у обсязі якого узагальнюється більше ніж один предмет (столиця). За характером елементів обсягу, поняття поділяються на збірні і незбірні. Збірним називається поняття, у обсязі якого узагальнюються не окремі предмети, а деякі множини, що мисляться як окремі предмети (колектив). Збірні поняття можуть бути одиничними (наукова бібліотека Київського університету імені Т. Шевченка) і загальними (футбольна команда). Незбірним називається поняття у обсязі якого узагальнюються окремі предмети (зірка, студент). За типом елементів обсягу, розрізняють конкретні і абстрактні поняття. Конкретним називається поняття, у обсязі якого узагальнюються предмети або їх упорядковані сукупності (книги, рослина). Абстрактним називається поняття, у обсязі якого узагальнюється властивості предметів (талант, успішність). За характером ознак, що складають зміст поняття виділяють позитивні та негативні, співвідносні та безвідносні. Позитивним називається поняття, зміст якого складається із позитивних ознак, або у назві якого є вказівка на наявність певної ознаки у предмета (старанний студент, успішність). Негативним називається поняття, у змісті якого є негативні ознаки, або в назві якого міститься вказівка на відсутність якоїсь ознаки у предмета (безвідповідальність, іногородній). Співвідносним називається поняття, зміст якого немає автономного смислу, тобто зміст якого є

осмисленим тоді і тільки тоді, коли воно похідне відносно будь-якого іншого поняття (кінець занять –початок занять, батьки - діти). Безвідносними називаються поняття, зміст яких має самостійний автономний смисл (геометрична фігура, університет).