 |
№18 Загальна характеристика логічних операцій над поняттями
|
|
|
|
№18 Загальна характеристика логічних операцій над поняттями
Логічною операцією над поняттями називається така дія, за допомогою якої з одних понять отримують нові поняття. До логічних операцій над поняттями відносяться: а) обмеження і узагальнення понять; б) операції над обсягами понять як множинами; в) поділ понять; г) визначення понять. Традиційно прийнято вважати, що операції а, б, в є власне операціями над обсягами понять, а операція г є операцією, що розкриває зміст понять. Обмеженням поняття називається логічна операція, яка полягає в переході від поняття з більшим обсягом, але меншим змістом до поняття з більшим змістом, але меншим обсягом. Узагальненням поняття називається логічна операція, за допомогою якої переходять від поняття з більшим змістом, але меншим обсягом до поняття з більшим обсягом, але меншим змістом. Операції над обсягами понять, як множинами, оскільки ми ототожнюємо обсяги понять з множинами, то маємо право застосувати до них усі операції, що й до множин: доповнення, перетин, об'єднання, різницю. Поділом понять називають логічну операцію, за допомогою якої розкривають обсяг поняття. Визначенням поняття називається логічна операція, яка розкриває зміст поняття.
№19 Узагальнення та обмеження понять
В основі операції обмеження і узагальнення понять лежить залежність, яку фіксує закон оберненого
відношення між змістом і обсягом понять. Обмеженням поняття називається логічна операція, яка полягає в переході від поняття з більшим обсягом, але меншим змістом до поняття з більшим
змістом, але меншим обсягом. Наприклад, візьмемо поняття «людина» х А(х) і обмежимо його. Для цього послідовно збагачуємо його зміст новими ознаками: «поет» х В(х), «автор «Кобзаря» а. Межею обмеження є одиничне поняття (у нашому випадку поняття а — «автор «Кобзаря»).
|
|
|
Узагальненням поняття називається логічна операція, за допомогою якої переходять від поняття з
більшим змістом, але меншим обсягом до поняття з більшим обсягом, але меншим змістом. У нашому випадку — це перехід від поняття а — «автор «Кобзаря» до поняття х А(х) — «людина»). Межею узагальнення є універсальне поняття, тобто поняття у якого область визначення предиката, що виражає його (поняття) зміст співпадає з областю істинності цього предиката.
№20 Загальна характеристика поділу структура поділу
Поділом понять називають логічну операцію, за допомогою якої розкривають обсяг поняття. Розкрити обсяг поняття можна шляхом перерахування його елементів, які є носіями тих ознак, що складають зміст даного поняття. Структура операції поділу складається із: 1) діленого поняття; 2) членів поділу; 3) підстави поділу. Діленим називається поняття обсяг якого потрібно розкрити. Членами поділу називають видові поняття, на які розбивають обсяг діленого поняття. Підставою поділу називають ознаку за якою виділяються члени поділу. Наприклад, візьмемо поняття «студент» і здійснимо над ним операцію поділу поняття: студенти бувають денної форми навчання, заочної та вечірньої. Тут діленим є поняття «студент», членами поділу: студент заочної форми навчання, студент вечірньої форми навчання, студент денної форми навчання; підставою поділу є видова ознака — «форма навчання».
№21 Види поділу
Розрізняють два види поділу понять: а) поділ за видозмінюваною ознакою; б) дихотомічний поділ.
Поділом за видозмінюваною ознакою називають такий вид поділу за допомогою якого розбивають ділене поняття на види, на підставі специфічного прояву ознаки у різних видах діленого поняття. Наприклад: науки бувають гуманітарні, природничі, технічні, тут кожному із членів поділу специфікується ознака «предмет науки». Дихотомічним називається поділ за допомогою якого ділене поняття розбивають на два суперечливі поняття. Наприклад, «студенти бувають здібні і нездібні», «вироки бувають обґрунтовані і необґрунтовані тощо.
|
|
|
№22 Правила поділу. Типові помилки
Операція поділу поняття підпорядковується спеціальним правилам. 1. Поділ поняття повинен бути співмірним. Тобто сума обсягів членів поділу повинна вичерпувати обсяг діленого поняття. Порушення цього правила призводить до помилок, які називаються « занадто вузький поділ » і
« занадто широкий поділ ». Суть помилки « занадто вузький поділ » полягає у тому, що не всі члени поділу знайдені. Наприклад, «арифметичні дії» — це «додавання», «віднімання» і «ділення». Тут пропущений четвертий член поділу — «множення». Прикладом помилки « занадто широкий поділ »
може бути: «рослини — це дерева, квіти, трави, кущі і газон». Тут поняття «газон» не є видовим поняттям діленого поняття. 2. Поділ слід здійснювати за однією підставою. Порушення цього правила веде до помилки «підміна підстави поділу». Наприклад, «міжнародні угоди бувають справедливими, несправедливими, усними і письмовими». Тут використано одночасно дві підстави поділу: 1)рівноправність і нерівноправність; 2) форма складання договорів. 3. Члени поділу повинні виключати один одного. Це правило випливає із другого правила. Наприклад, «війни бувають справедливі, несправедливі і визвольні». Поняття «визвольна війна» входить до обсягу поняття «справедлива війна», тому даний поділ є помилковим. 4. Поділ повинен бути послідовним, тобто, члени поділу повинні бути однопорядковими видами. Порушення цього правила веде до помилки, яка називається « стрибок в поділі ». Наприклад, «науки бувають природничі, гуманітарні, технічні і біологічні». Тут члени поділу «природничі науки» і «біологічні науки» не є однопорядковими.
|
|
|
