 |
Методичні рекомендації до семінарських занять із дисципліни
|
|
|
|
Міністерство освіти і науки України
Полтавський національний технічний університет
імені Юрія Кондратюка
Кафедра філософії і соціально-політичних дисциплін
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до семінарських занять із дисципліни
«Логіка»
для студентів економічних спеціальностей
денної форми навчання
Полтава 2005
Методичні рекомендації до семінарських занять із дисципліни «Логіка» для студентів економічних спеціальностейденної форми навчання. – Полтава: ПолтНТУ, 2005. – 23 с.
Укладач: О. В. Горбань, кандидат філософських наук, доцент
Відповідальний за випуск: завідувач кафедри філософії і соціально-політичних дисциплін Г. Є. Аляєв, доктор філософських наук, професор
Затверджено науково-методичною радою університету
Протокол № 1 від 27. 10. 2005 р.
Редактор Я. В. Новічкова
Коректор Н. О. Янкевич
Для засвоєння програми курсу логіки для вищих навчальних закладів передбачено проведення практичних занять, мета яких − сприяти глибшому розумінню теоретичних питань, формуванню навичок творчого застосування знань із логіки. Логічна культура мислення студентів-економістів є необхідною складовою їх професійної підготовки.
У процесі підготовки до семінарських занять студенти мають вивчити запропоновані розділи підручників, відповісти на теоретичні питання, після чого виконати практичні завдання. Розв’язання практичних задач сприятиме формуванню у студентів навичок конкретного використання знань із логіки для професійної діяльності.
Тема 1. Формальна логіка як наука. Предмет і значення логіки
Ключові поняття: логіка, чуттєве пізнання, відчуття, сприйняття, уявлення, абстрактне мислення, логічна форма, закон мислення, мова, знак.
|
|
|
План
1. Визначення логіки як науки. Історичні етапи розвитку людського знання.
2. Особливості абстрактного мислення. Логічні форми мислення.
3. Загальне поняття про логічну форму та логічний закон.
4. Єдність мови і мислення. Логіка та мова.
5. Теоретичне і практичне значення логіки. Роль логіки в підвищенні культури мислення людини та в професійній діяльності.
При розгляді першого питання необхідно з’ясувати, що логіка вивчає мислення людини і може розглядатися в декількох аспектах. На відміну від психології, педагогіки, кібернетики логіка розглядає мислення як засіб пізнання.
Отже, основним завданням логіки є відокремлення правильних способів міркування від неправильних. Потрібно дати визначення поняття „логіка” й уяснити для себе, що таке правильне мислення.
Слід звернути увагу на історію логіки, виділивши 2 основних етапи. Перший етап пов’язаний з іменем Арістотеля, котрий вважається засновником логіки; другий – із виникненням математичної логіки, ідеї якої були висловлені німецьким філософом та математиком Г. В. Лейбніцем.
Основою підготовки другого питання є осмислення того, що пізнання розпочинається із живого споглядання і приводить до абстрактного мислення. Чуттєве пізнання відбувається у формі відчуття, сприйняття та уявлення. Необхідно визначити дані поняття, навести приклади. Формами раціонального (абстрактного) мислення є поняття, судження, умовивід. Як підсумок слід з’ясувати особливості абстрактного мислення.
У третьому питанні потрібно дати визначення поняттям „логічна форма” і „логічний закон”, уміти розрізняти істинність та правильність мислення. Ці поняття не тотожні, а тому їх не можна плутати. Поняття „істинність” стосується до змісту думки, а поняття „правильність” – до форми думки, її будови.
|
|
|
Підготовка четвертого питання передбачає з’ясування тісного взаємозв’язку між логікою і мовою. Закони й форми мислення як предмет вивчення логіки є ідеальними об’єктами. Вони набувають матеріального вигляду в мові. Далі студент має вивчити основні функції та види мови, а також специфіку мови логіки.
При вивченні п’ятого питання слід розкрити проблему значення логіки. З’ясовуючи роль логіки, треба насамперед уяснити, що вона підвищує загальну інтелектуальну культуру людини, сприяє формуванню логічно правильного мислення, основними рисами якого є чітка визначеність, послідовність, несуперечливість та доказовість. Освоєння логічної науки дає можливість свідомо будувати правильні міркування, відрізняти їх від неправильних, уникати логічних помилок, уміло обґрунтовувати істинність своїх думок, захищати власні погляди.
|
|
|
