Запитання для самоконтролю. Література. Тема 2. Поняття. Запитання для самоконтролю . Вправи і задачі
Запитання для самоконтролю È Дайте визначення поняттю „логіка”. È Назвіть форми чуттєвого пізнання і дайте їм визначення. È Назвіть основні логічні форми мислення та дайте їм визначення. È Що таке правильне мислення? È Що таке мова? Назвіть функції мови. È Яке значення має логіка в підготовці майбутнього спеціаліста? Література Гетманова А. Д. Логика. – М., 1995. – С. 7–23. Жеребкін В. Є. Логіка. – К., 2002. – С. 3–23. Конверський А. Є. Логіка. – К., 2004. – С. 13–40. Івін О. А. Логіка. – К., 1996. – С. 7–23. Хоменко І. В., Алексюк І. А. Основи логіки. – К., 1996. – С. 7–36. Хоменко І. В. Логіка – юристам. – К., 1997. – С. 6–24. Тема 2. Поняття Ключові поняття: ознака, істотна ознака, поняття, логічний спосіб утворення понять, зміст поняття, обсяг поняття, обмеження, узагальнення. План 1. Поняття як форма мислення. Мовні форми вираження понять. 2. Логічна структура поняття. Зміст і обсяг понять. 3. Види понять. 4. Відношення між поняттями. 5. Визначення понять. 6. Поділ понять. Класифікація. 7. Обмеження та узагальнення понять.
У першому питанні слід зосередити увагу на тому, що поняття є однією з форм мислення, яка відображає предмет або явище в його суттєвих ознаках. Студент має уяснити сутність ознаки предмета. Поняття відображає в предметі не всі його ознаки, а тільки загальні й суттєві. Відповідаючи на питання – чим виражається поняття в мові, слід уяснити, що поняття і слово нерозривно пов’язані між собою, але вони не тотожні. Поняття виражається за допомогою слів та словосполучень. Аналізуючи друге питання, потрібно виходити з того, що будь-яке поняття має обсяг та зміст. Зміст поняття становлять ознаки, які відтворюють якість предмета і вирізняють його з-поміж інших схожих предметів. Обсяг поняття становить коло предметів, на котрі поширюється дане поняття. Студенту слід уміти визначити зміст та обсяг поняття.
Зміст і обсяг понять взаємопов’язані. Цей взаємозв’язок виражений у логічному законі зворотного відношення між обсягом та змістом поняття: зі збільшенням змісту поняття зменшується його обсяг, а зі збільшенням обсягу поняття зменшується його зміст. Потрібно вміти навести свої приклади, які б розкривали дію даного закону. Розглядаючи третє питання, слід виходити з того, що важливою проблемою логіки є класифікація понять, завдяки котрій вони систематизуються. Наслідком цього є упорядкування предметного світу в думках. Вибравши відповідну основу поділу поняття, можна поділити його на різні види. Студенту необхідно засвоїти різні види понять, наводити свої приклади. Підготовка четвертого питання вимагає розуміння того, що у процесі пізнання виникає потреба зіставляти поняття за змістом і обсягом. Залежно від збігу обсягів сумісні поняття поділяються на тотожні, перехресні, підпорядковані. Несумісні поняття традиційно поділяють на співпідпорядковані, протилежні та суперечні. Усі ці відношення зображуються графічно круговими схемами, які називають „кругами Ейлера”. П’яте питання рекомендується підготувати за такою схемою: по-перше, з’ясувати, що означає – визначити поняття, уяснити види визначень; по-друге, вивчити правила визначення понять і встановити можливі помилки при цьому, вміти застосовувати ці правила при визначенні тих чи інших понять. Розгляд шостого питання можна розпочати з визначення операції поділу понять, потім з’ясувати структуру поділу. Засвоєння даного питання неможливе без вивчення правил поділу понять. Особливу увагу слід звернути на помилки, які виникають при порушенні цих правил. Логічну операцію поділу понять потрібно відрізняти від процедур, подібних до поділу понять. Це такі процедури, як класифікація і поділ цілого на частини.
Засвоюючи сьоме питання, студент має спиратися на те, що в основі операції обмеження й узагальнення понять лежить залежність, котру фіксує закон оберненого відношення між змістом і обсягом понять. Обмеження поняття – це логічна операція переходу від поняття з більшим обсягом до поняття з меншим обсягом. Метою обмеження є одиничне поняття. Узагальнення поняття – логічна операція, за допомогою якої переходять від поняття з меншим обсягом до поняття з більшим обсягом. Межею узагальнення є універсальне поняття. Запитання для самоконтролю È Що таке ознака предмета? Які ознаки називають суттєвими і несуттєвими, одиничними та загальними? È Які є способи утворення понять? È Чим відрізняється поняття від слова і словосполучення? È Що таке зміст та обсяг поняття? Який закон регулює відношення між ними? È Що таке відношення понять? Які його види? È Які ви знаєте правила визначення понять і можливі помилки при цьому? È Що таке поділ поняття? È Правила поділу понять і помилки, які виникають при цьому. È Що таке обмеження й узагальнення понять? Вправи і задачі Ø Наведіть кілька прикладів: а) понять, виражених одним словом; б) понять, виражених словосполученням; в) синонімів та омонімів. Ø Визначте зміст і обсяг понять: „людина”, „конституція”, „злочин”, „крадіжка”. Ø Наведіть приклади понять: одиничних, загальних; збірних, незбірних; конкретних, абстрактних; відносних, безвідносних; позитивних, негативних; пустих, непустих. Ø Які з наведених понять є одиничними, загальними та нульовими: „держава”, „обвинувачуваний”, „кримінальна справа”, „обвинувачуваний Петренко”, „Кримінальний кодекс”, „право”, „студент”, „вічний двигун”, „русалка”, „президент СРСР”. Ø До якого виду належать дані поняття: „скромність”, „вихованість”, „невисокий”, „студент”, „немічний”, „Полтава”, „круглий квадрат”, „найвища гора”, „вічний двигун”, „Київ”. Ø У яких відношеннях знаходяться обсяги таких понять:
а) „іграшка”, „лялька”, „заводна іграшка”, „заводний автомобіль”, „пістолет”; б) „хліб”, „білий хліб”, „свіжий хліб”, „масло”; в) „офіцер”, „лейтенант”, „спортсмен”, „підліток”; г) „держава”, „європейська держава”, „федеративна держава”; д) „мати”, „вчителька”, „сестра”, „спортсменка”, „митець”, „мати космонавта”; е) „висока людина”, „невисока людина”. Ø Чи правильні такі визначення? Якщо визначення неправильне, то яке правило в ньому порушено, яка помилка допущена? а) „Студент – людина, яка навчається”; б) „Прямий доказ – такий доказ, котрий прямо встановлює шуканий факт”; в) „Логіка – наука про умовивід”; г) „Прислівник – частина мови”; д) „Діти – квіти життя”; е) „Ліберал – людина, яка дотримується ліберальних поглядів”; є) „Артилерія – бог війни”; ж) „Релігійна людина – це людина, котра дотримується релігійних поглядів”; з) „Математика – це наука про числа”. Ø Установіть, в яких випадках наявна логічна операція поділу понять: а) „Геометричні фігури поділяються на прямолінійні і криволінійні”; б) „Полк поділяється на батальйони”; в) „Університет поділяється на факультети”; г) „Моря поділяються на штучні і природні”; д) „Тиждень поділяється на сім днів”. Ø Визначте, чи є нижченаведений поділ правильним. Якщо поділ неправильний, укажіть, яке правило при цьому порушено, яка помилка допущена? а) „Діти поділяються на невихованих та наших”; б) „Люди діляться на жінок, чоловіків і дітей”; в) „Держава може бути феодальною, монархічною, буржуазною, унітарною”; г) „Мови поділяються на природні, штучні й народні”; д) „Кути поділяються на гострі та тупі”; е) „Війни бувають визвольними, несправедливими, завойовницькими, справедливими, тривалими”. Ø Узагальніть поняття: „річка”, „журнал”, „університет”, „пісня”. Ø Обмежте поняття: „річка”, „підручник”, „поет”.
Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|