 |
Тема 4. Судження. Складні судження
|
|
|
|
Тема 4. Судження. Складні судження
План
1. Відношення між судженнями за істинністю. „Логічний квадрат”.
2. Модальні судження. Види суджень за модальністю.
3. Складні судження та їх види.
Ключові поняття: складні судження, прості судження, кон’юнкція, диз’юнкція, сильна диз’юнкція, імплікація, еквіваленція, заперечення висловлювання.
Щоб з’ясувати види відношень між категоричними судженнями, слід уяснити, що відношення між судженнями А, І, Е, О в логіці прийнято відображати у вигляді „логічного квадрата”, який допомагає запам’ятати деякі відношення між судженнями. Варто звернути увагу на відношення противності (контрарності), відношення підпротивності, відношення суперечності (контрадикторності), відношення підпорядкування, відношення заперечення. Необхідно зрозуміти сутність даних відношень, тобто за яких умов те чи інше судження може бути істинним або хибним. Важливо при цьому наводити свої приклади, що дасть змогу краще засвоїти дане питання.
Приступаючи до розгляду другого пункту плану, слід навчитися розрізняти два аспекти модальності: 1) об’єктивну модальність; 2) логічну модальність. Залежно від того, якого характеру зв’язок відображає судження, розрізняють судження можливості, дійсності та необхідності. Важливо вміти відрізняти судження можливості від суджень дійсності, що має досить важливе значення для пізнання.
Крім цього, слід звернути увагу на те, що за логічною модальністю судження поділяються на проблематичні (ймовірні) та достовірні. Студент має звернути увагу на формулу цих суджень і вміти наводити приклади.
Аналіз третього питання слід почати з визначення складного судження. Після цього потрібно зрозуміти, що складні судження утворюються із простих за допомогою логічних сполучників. І нарешті − розглянути види складних суджень, до яких належать умовні, єднальні і розподільні судження. При цьому важливим моментом є засвоєння сполучників, котрими з’єднуються складні судження та їх позначення в математичній логіці, і з’ясування, за яких умов кожний вид судження набуває значення істинності чи хибності.
|
|
|
Запитання для самоконтролю
È Які види відношень між судженнями ви знаєте?
È Які відношення між судженнями А та Е і в чому їх сутність?
È Які відношення існують між судженнями А та І, Е і О?
È У яких відношеннях знаходяться судження А та О, Е і І?
È Що таке модальність судження?
È Як здійснюється поділ суджень за модальністю?
È У чому полягає відмінність судження дійсності від судження можливості?
È Які види складних суджень ви знаєте?
Вправи та задачі
Ø 1. Користуючись правилами логічного квадрата, встановіть:
а) якими (істинними чи хибними) будуть судження Е, І, О, якщо істинним є судження − Усі студенти здають сесію;
б) якими будуть судження А, Е, О, якщо істинним є судження − Деякі студенти здають сесію.
Ø 2. Визначте модальність висловлювань:
а) Можливо, що „Динамо” переможе „Спартак”;
б) Необхідно, що 2 × 2 = 4;
в) Доведено, що на Місяці не існує життя;
г) Переконаний, що місто Сакраменто − це столиця штату Каліфорнія;
д) У салоні літака палити заборонено;
е) Добре, що на вулиці гарна погода.
Ø 3. Запишіть формулою наступні висловлювання:
а) Автоматично залік можна скласти тоді і тільки тоді, коли будуть зараховані письмові роботи;
б) Якщо я втомлений або голодний, то я не можу працювати;
в) Анатолій залишиться та буде чекати, або Сергій буде чекати;
г) Якщо між сторонами досягнута згода за всіма пунктами, то договір вважається укладеним;
|
|
|
д) На судовому засіданні прокурор повинен або підтримувати звинувачення, або відмовитися від нього;
е) Якщо ввечері буде туман, то Сергій або залишиться вдома, або буде змушений скористатися таксі.
Ø 4. За допомогою таблиці істинності визначте, чи є висловлювання А → (А v B) логічним законом.
Запитання для контрольної роботи
@ Запишіть відношення між судженнями.
@ Наведіть приклади підпорядкованих суджень.
@ Зобразіть логічний квадрат і назвіть не менше 4-х видів логічних відношень, які він відображає.
@ Назвіть види модальних суджень.
@ Запишіть не менше 4-х логічних сполучників, що пов’язують між собою прості судження в складне.
@ Запишіть формулу кон’юнкції та побудуйте таблицю істинності.
@ Побудуйте таблицю істинності для слабкої й сильної диз’юнкції.
@ Побудуйте таблицю істинності для імплікації.
@ За яких умов буде істинною кон’юнкція, диз’юнкція, імплікація та еквіваленція?
Література
Гетманова А. Д. Логика. – М., 1995. – С. 68–83.
Жеребкін В. Є. Логіка. – К., 2002. – С. 79–88.
Конверський А. С. Логіка. – К., 2004. – С. 178–205.
Иванов Е. А. Логика. – М., 1996. – С. 137–171.
Хоменко І. В., Алексюк І. А. Основи логіки. – К., 1996. – С. 96–145.
Тема 5. Основні закони (принципи) правильного мислення
Ключові поняття: визначеність, логічна несуперечність, послідовність, обґрунтованість, тотожність.
План
1. Загальна характеристика основних законів логіки. Природні закони, нормативні закони, закони логіки.
2. Закон тотожності.
3. Закон суперечності.
4. Закон виключеного третього.
5. Закон достатньої підстави.
Вивчення першого питання варто розпочати з усвідомлення положення про те, що закони логіки регулюють людське мислення. Дати визначення поняття „закон мислення”. Особливу увагу приділити таким характерним рисам законів мислення, як об’єктивність, універсальність, загальність. Важливо зрозуміти, що до основних законів логіки відносять закон тотожності, закон суперечності, закон виключеного третього, закон достатньої підстави, котрі виражають такі корінні риси логічно правильного мислення, як визначеність, послідовність, несуперечливість і обґрунтованість думок.
|
|
|
Схема вивчення другого питання може бути така: дати визначення закону тотожності, навести його формулу, звернути увагу на вимоги цього закону і на те, до яких наслідків може привести його порушення.
У процесі розгляду третього питання необхідно визначити суть закону несуперечності, котрий твердить, що два протилежні або суперечні висловлювання не є одночасно істинними, одне з них обов’язково хибне. Питання про те, яке з двох протилежних чи суперечних суджень є хибним, закон суперечності не розв’язує. Це встановлює конкретна наука та практика. Важливо взяти до уваги те, що даний закон застосовується тільки до таких суджень, у котрих ідеться про один і той же предмет в один і той же час і в тому ж самому відношенні.
Аналіз четвертого питання слід почати з визначення закону виключеного третього та його символічного вираження. Далі – звернути увагу на специфіку даного закону. Особливого вивчення потребує проблема схожості й відмінності закону суперечності і закону виключеного третього. Варто усвідомити, до яких наслідків призводить невиконання та ігнорування закону виключеного третього.
Вивчення п’ятого питання схематично можна відобразити таким чином: визначення його суті, наведення прикладів, його значення для пізнання й для юридичної теорії та практики.
Приступаючи до вивчення шостого питання, студенту слід зрозуміти, що послідовність, логічна обґрунтованість думки повинні висловлюватись у визначених формах, а логічні операції з ними – здійснюватися відповідно до законів формальної логіки. Без логічно послідовної думки неможливо ні відкрити істину, ні обґрунтувати достовірність теоретичних узагальнень для практичної діяльності. Жодна думка не може бути істинною, якщо порушено хоча б один із логічних законів. Причому в кожній операції мислення вони застосовуються в єдності.
Важливо зрозуміти, що логічні закони у сфері юридичного пізнання виступають у формі правових норм. Це є однією з найважливіших умов, які забезпечують логічність судового дослідження, логічну сторону пізнання істини при розслідуванні й розгляді судових справ.
Особливо потрібно підкреслити велике значення і необхідність суворої логічності в практичній діяльності спеціалістів, котрі розв’язують проблеми кадрової політики. Такі риси правильного мислення, як визначеність, несуперечність, складають важливий елемент логічної культури сучасного спеціаліста в будь-якій сфері життя українського суспільства.
|
|
|
