 |
Тема 2. Адміністративно-процесуальні норми і адміністративно-процесуальні відносини. Суб'єкти адміністративного процесу.
|
|
|
|
Тема 2. Адміністративно-процесуальні норми і адміністративно-процесуальні відносини. Суб'єкти адміністративного процесу.
Семінарське заняття – 2 години
Теоретичні питання:
1. Адміністративно-процесуальні норми.
2. Адміністративно-процесуальні відносини.
3. Поняття та види суб'єкту адміністративного процесу.
3. 1. Громадяни як суб'єкти адміністративного процесу.
3. 2. Суб'єкти здійснення адміністративно-процесуальної діяльності.
Студент повинен
Знати:
Поняття та ознаки адміністративно-процесуальних норм і адміністративно-процесуальних відносин.
Поняття та ознаки суб'єкту адміністративного процесу його відмінність від суб'єктів інших юридичних процесів.
Вміти:
Складати попередження, протести, подання.
Рішення ввідних завдань шляхом усних відповідей, складання та обговорення підготовлених документів та прийняття рішень.
Методичні рекомендації:
Адміністративно-процесуальні норми – встановлене або санкціоноване державою та забезпечене її примусом загальнообов’язкове правило поведінки, за допомогою якої регулюються суспільні відносини, що виникають у процесі розгляду та вирішення адміністративних справ.
З теорії права відома «класична» модель побудови будь-якої правової норми, що передбачає наявність трьох взаємопов’язаних елементів – гіпотези, диспозиції та санкції.
Гіпотеза – це частина адміністративно-процесуальної норми, в якій визначаються фактичні умови, за яких настає чинність усієї норми права, норма застосовується та повинна виконуватись. Гвпотеза відповідає на питання: коли? де? в якому разі? за якої умови?
Диспозиція – елемент адміністративно-процесуальної норми, що власне і встановлює правило поведінки, за яким учасники адміністратвино-процесуальних правовідносин мають діяти у разі настання умов, зазначених у гіпотезі.
|
|
|
Санкція – частина адміністративно-процесуальної норми, в якій зазначаються заходи адміністратвино-правового примусу в разі порушення диспозиції норми.
Адміністративно-процесуальні відносини – це результат впливу адміністративно-процесуальних норм на поведінку учасників адміністратвиного процесу, у зв’язку з чим між ними виникають певні правові зв’язки.
Як і будь-які відносини, врегульовані за допомогою норм права, адміністративно-процесуальні мають свою структуру, тобто сукупність взаємопов’язаних обов’язкових елементів, до них належать: суб’єкт, об’єкт, зміст.
Суб’єктами в адміністративно-процесуальному праві виступають як юридичні так і фізичні особи, виконавчо-розпорядчі органи держави і місцевого самоврядування, адміністрації підприємств, закладів, організацій, політичні партії і органи суспільної самодіяльності, об’єднання громадян, іноземці і особи без громадянства.
Для суб’єктів характерна наявність такого елемента, як правосуб’єктність. Правосуб’єктність являє собою певний симбіоз з правоздатності та дієздатності суб’єкта.
Адміністративно-процесуальна правоздатність – це здатність суб’єкта адміністративно-процесуальних відносин мати юридичні права та обовязки в адміністративному процесі, тобто здатність мати певне право.
Адміністративно-процесуальна дієздатність – це здатність суб’єкта адміністративно-процесуального права особисто своїми діями здійснювати та реалізовувати надані йому права та обов’язки, у тому числі доручати у встановленому порядку ведення адміністративної справи представникові.
Методичні рекомендації до самостійної роботи:
При підготовці до занять необхідно:
|
|
|
Вивчити запропоновану літературу, у робочих зошитах дати відповіді на додаткові питання:
1. Поняття норми права.
2. Поняття суб'єкта права.
3. Адміністративно-правовий статус суб'єкта права.
Теми рефератів:
1. Органи прокуратури як суб'єкти адміністративного процесу.
2. Суб'єкти адміністративного процесу, що сприяють досягненню і реалізації адміністративно-процесуального статусу громадян.
3. Поняття та ознаки адміністративно-процесуальних норм.
4. Класифікація адміністративно-процесуальних норм.
5. Реалізація адміністративно-процесуальних норм.
Тестові завдання:
1. Характерними ознаками адміністративних правовідносин є:
a) державно-владний характер, відносини підпорядкованості між сторонами, виникнення їх у сфері діяльності органів публічної адміністрації;
b) рівність сторін, диспозитивність;
c) виникнення лише у зв'язку із вчиненням адміністративних правопорушень;
d) правоутворюючі, правоприпиняючі.
2. Специфіка адміністративних процесуальних відносин характеризується:
a) адміністративно-процесуальні відносини мають управлінський характер, так як виникають у сфері державного управління;
b) суб'єктивні права і обов'язки учасників адміністративного процесу, котрі реалізуються ними в рамках адміністративно-процесуальних правовідносин;
c) зовнішній предмет чи явище, котрий певним чином пов'язаний з правовою нормою, тобто перебуває у сфері дії права;
d) процесуальні відносини виникають у разі розгляду і вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, накладення адміністративних стягнень, а також застосування інших заходів адміністративного примусу.
3. Як класифікуються адміністративно-правові норми за предметом правового регулювання:
a) зобов'язуючі та уповноважуючи;
b) матеріальні та процесуальні;
c) загальні та спеціальні;
d) оперативні і періодичні.
4. Частина адміністративно-правової норми, в якій зазначаються заходи державною примусу в разі порушення правил поведінки, встановлених нормою – це:
a) гіпотеза;
b) диспозиція;
c) санкція;
d) невизначена санкція.
5. Залежно від дії у просторі адміністративно-правові норми поділяються на:
a) зобов'язуючі, заборонні, стимулюючі;
|
|
|
b) загальні, регіональні, місцеві;
c) норми законів, норми підзаконних актів;
d) матеріальні та процесуальні.
Література, що рекомендується до вивчення:
Базова:
1. «Кодекс адміністративного судочинства України»: Кодекс України / Закон України від 06. 07. 2005 № 2747-IV // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http: //zakon4. rada. gov. ua/laws/show/2747-15
2. «Про свободу совісті та релігійні організації»: Закон України від 23 квітня 1991 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http: //zakon1. rada. gov. ua/laws/show/987-12
3. «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»: Закон України від 08. 07. 2011 № 3671-VI // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http: //zakon4. rada. gov. ua/laws/show/3671-17
4. «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»: Закон України від 22. 09. 2011 № 3773-VI // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http: //zakon4. rada. gov. ua/laws/show/3773-17
5. Про звернення громадян: Закон України від 2 жовтня 1996 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80
6. «Про громадянство України»: Закон України від 18. 01. 2001 № 2235-III // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http: //zakon4. rada. gov. ua/laws/show/2235-14
7. «Про місцеве самоврядування в Україні»: Закон України від 21. 05. 1997 № 280/97-ВР // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http: //zakon4. rada. gov. ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80
8. «Про місцеві державні адміністрації»: Закон України від 9 квітня 1999 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http: //zakon1. rada. gov. ua/laws/show/586-14
Допоміжна:
1. Курс адміністративного процесуального права України. Загальна частина: підручник / Ківалов С. В., Картузова І. О., Осадчий А. Ю. – Одеса: Фенікс, 2014. – 342 с.
2. Кравчук В. М. Науково-практичний коментар до Кодексу адміністративного судочинства України / Кравчук В. М.. – Х. : Фактор, 2011. – 800с.
|
|
|
