 |
Основна частина.. Періодизація культури Давньої Греції
|
|
|
|
Основна частина.
У Європі найстародавнішими були культури Середземномор'я. Тут вироблено динамічну цивілізацію, що називається античною. Вона виробила новий тип світобачення, який утвердив свою самодостатність. Його особливість - універсалізм, що поєднав громадське і особисте. На досягненнях античної культури засновано всю європейську цивілізацію літературні жанри, античні сюжети, філософські системи, основи наук.
Антична культура – культура Давньої Греції та Давнього Риму.
Культура Давньої Греції або Еллади – основа розвитку європейської культури.
Історія культури Еллади сягає своїм корінням у далеке минуле. Кожен період розвитку давньогрецької культури має значні досягнення.
Періодизація культури Давньої Греції
 |
Старогрецька культура сформувалася на базі крито-микенської культури 3-2 тис. до н. е. Історія грецької культури поділяється на періоди:
- Кріто-мікенський (3 – 2ст. до н. е. ):
а) час становлення раннього класового суспільства, створення рабовласницьких держав;
б) витончена крітська та більш сувора культура;
в) культурні досягнення крітської культури – палацу у Кіносі, Закра Фесті тощо, лабіринт; центри Мікенської культури – Мікени, Тірінф, Аргос, Пілос, Афіни, Спарта, Іаск;
г) епічні поеми Гомера „Іліада” та „Одісея”; час іонійських рапсодів та колійських аедів.
- Гомерівський( 11-9 ст. до н. е. ):
а) утворення міфологічної системи,
б) розвиток гончарного мистецтва;
в) удосконалення технології кування, литва, штампування металів.
- Архаїчний( 8-6 ст. до н. е. ):
а) розробка головних моральних норм;
б) розробка естетичних ідеалів античності;
в) зародження філософії, наук, головних жанрів літератури, ордерної архітектури, олімпійських ігор; г) виникнення алфавітної писемності(24 знаки).
|
|
|
- Класичний період (5-4 ст. до н. е. ):
а) економічний, політичний і культурний розквіт після перемоги над персами(сер. 5 ст. до н. е. );
б) тріумф афінської демократії^ сильні позиції демоса: народне зібрання
стало головним органом влади);
в) народження філософського вчення - софістики;
г) норми планування грецьких міст(Акрополь, Агора, класична модель храму);
д) творчість скульпторів Фідія, Мірона, Поліклета, Скопаса, Праксителя та Лісіппа;
e) розквіт афінського театру( драматурги Есхіл, Софокл, Еврипід, Аристофан).
- Елліністичний період( 4-1 ст. до н. е. )- заключний етап грецької культури:
а) розквіт науки, техніки, філософії, літератури і мистецтва у центрах елліністичної культури( острови Егейського моря, Олександрія, Пергам, Антіохія);
б) будівництво величних споруд( Олександрійський маяк, Колос Родоський);
в) багатофігурні рельєфи і скульптурні композиції( фриз храму вівтаря Зевса в Пергамі, скульптурна група родоської школи «Лаокоон»);
г) славетні статуї(«Ніка Самофракійська», «Афродіта Мілоська» Агесандра (2 ст. до н. е. ).
Еллінистична культура вплинула на культуру Давнього Риму.
Архаїчна Греція – це Греція часів Великої колонізації та переходу до нового суспільно-політичного ладу. З’явилисярабовласницькі міста-держави (поліси). У полісах формувався особливий тип елінської культури.
Міфологія відігравала велику роль у житті еллінів. Вона пройшла певні етапи розвитку, була різноманітною і багатою за змістом.
З міфологічними уявленнями тісно пов’язані релігійні вірування давніх греків. Історик Геродот писав, що богів грекам створили Гомер і Гесіод. З гомерівських часів у Греції утвердилися олімпійські боги на чолі із Зевсом. Антична релігія була політеїстичною, тобто багатобожною.
|
|
|
Віра в олімпійських богів стала офіційною релігією – її проповідували поліси, оспівували література і мистецтво. Багато богів було покровителями полісів та всіляких професій. На честь богів будували храми, ліпили статуї, приносили жертви, влаштовували ігри: олімпійські, піфійські, істмійські, немейські.
Видатною подією духовного життя еллінів стало виникнення філософії.
Грецька культура ступила на шлях раціоналістичного пояснення природу, суспільства і людини.
Філософія отримала в античному суспільстві статус вищої освіти. Філософські та наукові знання викладали в славнозвісних школах. В Афінах це були Академія філософа Платона та Ліцей філософії Арістотеля.
Духовний світ людини стає об’єктом вивчення таких видатних філософів, як Сократ, Протагор, Платон, Арістотель.
Завдяки філософській антропології у грецькій культурі відбулося відкриття людської особистості та індивідуальності на високому теоретичному рівні.
Філософи-софісти стали першими професійними вчителями мудрості.
Афіни у класичну епоху стали символом грецької демократії та перетворилися на загальноеллінський центр виховання, освіти, ремесел і мистецтв.
Навчання молоді поєднувалось з фізичним і моральним вихованням.
|
|
|
