 |
Землеустрій у системі спеціальних землевпорядних дисциплін
|
|
|
|
| Землевпорядні дисципліни | Предмет навчання | Домінуюча галузь знаннь (навчання) |
| 1. Історія землеустрою | Історичні закономірності виникнення і розвитку землеустрою | Історія |
| 2. Теоретичні основи землеустрою | Структура і об'єкт землеустрою, його завдання і принципи, зміст і види землевпорядних робіт, систему землеустрою та управління ним | Теорія |
| 3. Геодезичні роботи в землеустро | Методи і способи геодезичних робіт при використанні землевпорядних робіт | Техніка |
| 4. Землевпорядне проектування | Теорія, методи і методика розробки, обґрунтування і здійснення проектів та іншої землевпорядної документації, їх склад і зміст | Методи |
| 5. Землевпорядний процес | Методи і способи документального ведення землевпорядного процесу | Право |
| 6. Економіко-математичні методи і моделювання в землеустрої | Способи і прийоми моделювання типів і видів землекористування, технологія виконання робіт із застосуванням ГІС[2] і комп'ютерних технологій | Технологія |
| 7. Організація землевпорядних робіт | Закономірності організації землевпорядного виробництва, методи і способи планування та організації | Організація |
| 8. Економіка зомлеустрою | Економічні закони, закономірності і форми їх прояву при організації використання і охорони землі; методи підвищення ефективності землеустрою та його інвестиційна суть | Економіка |
Тому дисципліна " Наукові основи землеустрою" вважається основною і відноситься до числа теоретичних землевпорядних курсів. Як у кожній науковій дисципліні, тут застосовується широкий спектр методів. Зокрема, тут використовуються традиційні методи теоретичного пізнання - наукової абстракції, Індукції та дедукції, аналізу і синтезу.
|
|
|
Шляхом абстракції відкриваються і формуються закони, ви- імнчаються механізми їх дії, встановлюються наукові поняття, категорії, які виражають суть досліджуваних об'єктів.
Індукція являє собою рух думки від конкретного до загального, дедукція - навпаки, перехід від загальних положень до конкретних визначень. Під час практичної діяльності методи індукції та дедукції трансформуються в метод послідовних приближень. Так, наприклад, при обґрунтуванні ефективності проекту внутрішньогосподарського землевпорядкування спочатку оцінюються розміщення інженерного облаштування території, а потім - організація угідь і сівозмін, влаштування території сівозмін.
Відповідно методи аналізу і синтезу пов'язані з поділом об'єкту, який вивчається, на складові елементи і сумуванням в єдине ціле.
Більш складний математичний аналіз, як правило, враховує вплив деяких факторів (величин, аргументів) на залежну змінну (функцію, результат). Наприклад, при встановленні розміру землеволодіння або землекористування, які виступають у ролі функціонального показника, можна оцінити його залежність від таких факторів, як місце розміщення земель і спеціалізація господарства, придатність земель тощо.
При цьому зазвичай використовуються економіко-статистичні методи (кореляційно-регресійного аналізу, виробничих функцій, дисперсійного аналізу тощо).
У зв'язку з тим, що організація внутрішньогосподарської території є складним процесом, для його вивчення застосовують метод математичного моделювання. Це - один із системних методів дослідження. Він дає можливість у формалізованому вигляді (з допомогоюі рівнянь, нерівностей тощо) виявити закономірності організації території, розкрити причини її змін, намітити шляхи її вдосконалення в різних умовах і за рахунок цього підвищити ефективність використання землі.
|
|
|
Математичне моделювання може бути доповнене іншими економіко-математичними методами (класичний, диференційних розрахунків, математичного програмування тощо).
У дослідженнях із землеустрою широко використовують метод експериментального проектування, коли досягнення науки, практики і передового досвіду апробуються на реальних об'єктах землеустрою. На основі одержаних результатів робляться висновки про напрями реорганізації інших об'єктів. Певне значення для землеустрою має монографічний метод, у процесі якого вивчаються окремі типові або найбільш характерні об'єкти землеустрою, явища, процеси тощо, на їх основі робляться наукові висновки і пропозиції. При цьому оцінюється, як правило, вплив організації території на ефективність землекористування або організації виробництва сільськогосподарської продукції, а також найефективніші методи, способи, технології, прийоми здійснення землевпорядкування.
Виходячи з предмету, який розглядається, у курсі „Наукові основи землеустрою" поставлені завдання:
1) розкрити соціальну, економічну, організаційно-господарську та правову суть землеустрою і його соціально-економічний зміст;
2) вивчити об'єктивні соціальні та економічні закони природи, встановлені форми і закономірності їх прояву щодо організації території та оцінці впливу на землеустрій;
3) розкрити суть землеустрою в зарубіжних країнах;
4) визначити роль особливості в період здійснення земельної реформи, реформування земельних відносин на землях різних категорій та призначення;
5) вивчити теорію землеустрою, склад і види землевпорядних робіт, зміст, принципи та методи землевпорядного проектування;
6) обґрунтувати методи соціальної, економічної та екологічної оцінки ефективності землевпорядних рішень,
7) розкрити систему землеустрою в Україні та управління нею.
Контрольні запитання:
1. Охарактеризуйте походження поняття " землеустрій".
2. У чому полягали перші землевпорядні дії?
3. Назвіть відомих вчених землевпорядників та їх теорій 4 Яке сучасне визначення землеустрою?
4. Дайте визначення предмету та методів навчальної дисципліни " Наукові основи землеустрою".
5. Назвіть завдання навчальної дисципліни " Наукові основи землеустрою".
|
|
|
