3.5. Землевпорядне виробництво та його інформаційне забезпечення

Сучасне землевпорядне виробництво характеризується не тільки розширенням видів землевпорядних робіт, але і технічним та технологічним забезпечення.

Технічне забезпечення землеустрою базується на використанні засобів обчислювальної та інформаційної техніки, технічних за­собів для виконання геодезичних, фотограметричних та інших роби.

Технологічне забезпечення землеустрою базується на вико­ристанні сучасних інформаційних технологій і систем для збору, введення, контролю, накопичення, зберігання, поновлення, по­шуку, перетворення, переробки, відображення, видачі та пере­дачі даних.

Основною формою інформатизації в землеустрої є автомати­зовані системи, призначені для обробки даних земельно-кадаст­рових та інших зйомок і дистанційного зондування, ведення зе­мельної статистики, прогнозування, планування, проектування, картографування, підтримки прийняття рішень, організаційного управління тощо.

Сьогодні для створення оптимальних умов господарювання на землі необхідно виконати цілий ряд землевпорядних, земельно- кадастрових, вишукувальних і обстежувальних робіт. Серед них: визначення правового режиму використання земель, розподіл земель у процесі організації орендних відносин, облік кількості та якості земель, проектування заходів раціонального використан­ня і охорони земель. У цьому зв'язку висуваються нові завдання перед землевпорядним виробництвом у системі землевпорядної діяльності.

Сучасне землевпорядне виробництво характеризують такі ос­новні риси:

· необхідність комплексного підходу у виконанні робіт, почи­наючи від формування земельної ділянки як об'єкту земель­ної власності (включаючи всі види зйомочних робіт та об­робку їх результатів, визначення юридичного статусу зе­мельної ділянки, виготовлення необхідної документації тощо), виготовлення індексних кадастрових карт, створен­ня кадастрових планів, проведення грошової оцінки земель­них ділянок і закінчуючи створенням та веденням інтегро­ваного банку інформації про земельні ділянки, наданням інформації зацікавленим користувачам;

· виникнення нових видів робіт, пов'язаних із сучасним ста­ном реформування земельних відносин (роботи з експертмої грошової оцінки земельних ділянок, по розмежуванню земель державної та комунальної власності, по виділенню земельних ділянок в натурі (на місцевості) і виготовлення правовстановлюючих документів для власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) як по окремих ділянках, так і по масивах тощо);

· широке застосування у землевпорядному виробництві новітніх інформаційних технологій, в першу чергу, техно­логій геоінформаційних систем (ГІС), сучасних технологій зйомочних робіт, включаючи методи дистанційного зонуван­ня землі (аеро- і космічних зйомок).

Це пов'язано як із сучасним етапом реформування земельних відносин, відповідними змінами у розумінні поняття змісту та ролі землеустрою, так і з продовженням швидкого розвитку інформа­ційних технологій. Тільки застосування сучасних інформаційних тех­нологій, перехід на автоматизоване ведення земельного кадастру забезпечать можливість побудови ефективної національної систе­ми управління землекористуванням, створення автоматизованих систем підтримки управлінських рішень у цій галузі. При цьому знач­но зростає роль і межі застосування геоінформаційних технологій, тобто процес складання кадастрових карт землекористувань замі­нюється моделюванням графічних об'єктів у комп'ютері по існу­ючій інформаційній базі з подальшою можливістю створення твер­дих копій за допомогою плотерів та інших пристроїв.

Основні етапи організації землевпорядного виробництва у відпо­відності до вимог Земельного кодексу представлені на рис. 3. 8.

Відповідні інформаційні засоби повинні підтримувати виробничі процеси, пов'язані з зонуванням території, формуванням об'єктів земельної власності, оцінкою земельних ділянок тощо. Причому ці окремі фрагменти виробничої діяльності повинні бути у єдино­му інформаційному комплексі із підтримкою набору необхідних інформаційних зв'язків.

Початок процесу розробки перших варіантів (прототипів) сис­тем, як у нас раніше називали САПР[7], припадає на початок 90-х років. Це пов'язано з розвитком індустрії персональних комп'ю­терів, ростом їх потужності та розвитком технологій геоінформаційних систем. На цей час припадає розробка перших інструмен­тальних програмних комплексів для створення прикладних інфор­маційних систем ГЕОКАД, ТОПОКАД для обробки геодезичних даних, отриманих у результаті наземної зйомки та перших прото­типів інформаційних систем у Київському відділенні, Вінницько­му, Дніпропетровському, Запорізькому та інших філіалах.

Однак за цей час у світі пройшов період зняття певних ілюзій щодо універсальних можливостей ГІС. Це пов'язано, в першу чер­гу, з тим, що жодна система не може бути побудована навіть на основі самих сучасних засобів розробки (інструментальних комп­лексів) і не може працювати без повної формалізації технології процесу, що автоматизується, наявності зібраної у структурованому вигляді інформації, опису алгоритмів її аналізу та обробки, стандартизації.

Відсутність єдиної політики запровадження інформаційних тех­нологій у землевпорядному виробництві привело до розпорошен­ня сил і коштів (тільки програмних продуктів у системі існує більше десятка), а частина техніки та програмних продуктів уже застаріла.

В результаті, при розробці проектів землеустрою є певні недо­ліки:

1) недостатньо використовуються матеріали бонітування ґрунтів, економічної та грошової оцінки земель;

2) недостатньо опрацьовані принципи і методи формування землевпорядної САПР.

3) немає методики визначення структури угідь на основі при­датності земель та їх внутрішньогосподарської оцінки із застосу­ванням елементів САПР.

Для усунення вказаних недоліків повинні бути розроблені ме­тодики:

1) створення і використання інформаційного забезпечення для САПР у землеустрої;

2) класифікації агроекологічної та економічної придатності зе­мель;

3) оцінки, ефективності організації землекористування тощо.

Державний земельний кадастр

Землевпорядне виробництво

Формуванняземельних ділянок, як об’єктів власності

Організація використання та охорони землі

Визначення просторово-площинних характеристик земельних ділянок, меж обмежень, сервітутів, зонування територій

Визначення правового статусу земельної ділянки, суб’єктів права

Визначення технічних та екологічних характеристик земельних ділянок

Формування земельних ділянок як об’єктів власності

Формування землевпорядної документації

Планування і прогнозування використання та охорони земель

Оцінка землі. Формування економічних (вартісних) показників земельних ділянок

Організація територій землеволодінь і землекористувань і розробка землевпорядних заходів з охорони земель та підвищення родючості грунтів

Замовники землевпорядних робіт

 

 

            

Рис.

 

 

3. 8. Структурна схема інформаційного забезпечення землевпорядного виробництва

Організація використання і охорона земель як основного багат­ства України повинна проводитись із врахуванням еколого-ланд- шафтних факторів, даних оцінки та придатності землі. Вирішення цих питань у сучасних умовах можливе лише з використанням тех­нологій систем автоматизованого проектування (САПР), геоінфор- маційних систем (ГІС) і експертних систем. При цьому різко зростає значимість і об'єми вихідної інформації, що вимагає використовува­ти насучасніші комп'ютерні технології.

У світі нових вимог актуальним є теоретичне і методичне за­безпечення землевпорядного виробництва із застосуванням ком­п'ютерних технологій на базі графічного землевпорядного проек­тування.

Для землевпорядних досліджень з використанням ГІС ма­ють значення апаратно-програмні комплекси, які забезпечують збір, збереження, обробку, відображення і розповсюдження просторово скоординованих даних і знань, пов'язаних з конк­ретною територією для ефективного використання при вирі­шенні наукових і практичних завдань, аналізі, моделюванні, про­гнозуванні та управпінні виробництвом і довкіллям. Технології САПР і ГІС дозволяють інтерпретувати просторово скоордино­вану інформацію, пов'язану з конкретною територією для цілей землевпорядного проектування. Отже, зросла потреба в удос­коналенні теорії і методів землеустрою з використанням нових інформаційних технологій.

Розробка і широке застосування в землевпорядному вироб­ництві інформаційних технологій для організації сталого земле­користування в Україні є в сучасних умовах одним із пріоритетних завдань землевпорядної науки і виробництва.

У системі землевпорядної діяльності, наприклад, Інституту зем­леустрою визначені такі основні завдання:

1) розробка пропозицій на найближчі 5 років щодо технічного забезпечення землевпорядного виробництва;

2) визначення доцільності подальшого використання програм­них продуктів (САDay, ТОПОКАД, Інвент-Град, ПЛАНІКАД, ТОПО- ГРАД тощо);

3) розробка програми створення земельно-інформаційної сис­теми (ЗІС) землевпорядного виробництва в Інституті та його філіа­лах;

4) обґрунтування і вибір методів землевпорядної САПР при організації та влаштуванні території сільськогосподарських зем­леволодінь;

5) удосконалення методичних положень агроекологічного зо­нування орних земель при організації та влаштуванні території агроформувань;

6) розроблення методик інформаційного забезпечення для зем­левпорядної САПР;

7) розробка методів формування ЗІС і створення програмного забезпечення для функціонування елементів системи автомати­зації організації землекористування;

8) розробка системи економічної ефективності програмного забезпечення землевпорядного виробництва

 

 

Контрольні запитання:

1. Вкажіть мету, характер і зміст землеустрою.

2. Розкрийте принципи і завдання землеустрою.

3. Дайте визначення системи землеустрою в Україні та її ос­новні поняття.

4. Назвіть складові та функції системи землеустрою.

5. Дайте визначення землевпорядного виробництва та розк­рийте суть його інформаційного забезпечення.

 

⇐ Предыдущая12131415161718192021Следующая ⇒

Поделиться:

Воспользуйтесь поиском по сайту: