 |
Етапи рогнозування і планування
|
|
|
|
Етапи рогнозування і планування
| Генеральна схема використання і охорони земельних ресурсів країни |
| Прогноз використання та охорони земель |
| Державна програма використання та охорони земель |
| Схема землеустрою в області (АР Крим) |
| Регіональна програма використання і охорони земель |
| Схеми (ТЕО) пов’язані з використанням та охороно. земель |
| Схема землеустрою району |
| Проект територіального землеустрою |
| Проект внутрігосподарськогоземлеустрою |
| Проекти зокремленого землевпорядкування (робочі проекти пов’язані з поліпшенням та охороною земель) |
| Матеріали авторського нагляду за здійсненням проектів землеустрою та їх коректування |
Передпроектний етап
Етап проектування
Етап освоєння проектів
Рис. 3. 3. Структурна схема взаємозв’язку різних етапів землевпорядного процесу
| Система землеустрою |
| Об’єкти землеустрою |
| Землеустрій |
| Суб’єкти землеустрою |
| Землевпорядна діяльність |
| Землевпорядний процес |
| Рівні проведення землеустрою: загальнодержавний, регіональний, місцевий |
| Види землеустрою |
| Територіальний землеустрій |
| Внутрішньогосподарський землеустрій |
| Землевпорядний процес |
Рис. 3. 4. Логічна схема землеустрою в Україні
Землеустрій на місцевому рівні включає:
· розробку проектів формування земель комунальної власності територіальних громад у населених пунктах і розмежування земель права державної та комунальної власності;
· складання проектів відведення земельних ділянок;
|
|
|
· розробку проектів створення нових і впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань;
· розробку проектів землеустрою, що забезпечують еколого- економічно обґрунтування структури угідь та їх впорядкування;
· розробку проектів впорядкування територій в межах міст та інших поселень, а також сільських (селищних) Рад;
· розробку робочих проектів з рекультивації порушених земель, захисту ґрунтів від ерозії та інших негативних процесів, покращення сільськогосподарських земель, підвищення родючості ґрунтів;
· підготовку документів, що посвідчують право власності, або право користування землею.
У залежності від завдань і змісту землеустрою його поділяють на три види:
· територіальний;
· внутрішньогосподарський;
· зокремлений.
Основними завданнями територіального землеустрою є.
1. Утворення нових і впорядкування існуючих об'єктів землеустрою, зокрема:
а) зміна меж об'єктів землеустрою, в т. ч. з метою усунення недоліків в їх розміщені (черезсмужжя, вклинення, вкраплення, далекоземелля, викривленість меж і інших незручностей у використанні);
б) надання земельних ділянок громадянам і юридичним особам;
в) вилучення, в тому числі викуп, земельних ділянок;
г) в інших випадках перерозподілу земель.
2. Межування (розмежування) земель адміністративно-територіальних утворень, права державної та комунальної власності, спе-ціальних земельних фондів та земель з особливими природоохоронним і іншими режимами використання, зокрема:
а) визначення меж об'єкту землеустрою на місцевості та їх погодження;
б) закріплення на місцевості меж об'єкту землеустрою межовими знаками і визначення їх координат, або складання іншого опису місцерозміщення меж об'єкту землеустрою;
в) виготовлення плану (карти) об'єкту землеустрою;
г) виготовлення землевпорядної документації та її затвердження.
|
|
|
3. Кадастровий землеустрій раніше утворених земельних ділянок, але юридично не узаконених, зокрема:
а) відновлення меж об'єктів землеустрою в натурі (на місцевості);
б) закріплення на місцевості меж об'єктів землеустрою межовими знаками і визначення їх координат;
в) виготовлення плану об'єкту землеустрою;
г) виготовлення землевпорядної документації, її погодження, затвердження та виготовлення правовстановлюючих документів.
Будь-яку діяльність розпочинають з надання, вилучення (викупу) земель.
Надання земель - це передача земельної ділянки у власність, користування, в тому числі на умовах оренди, громадянину (фізичній особі або групі громадян), підприємству, організації, закладу (юридичній особі).
Вилучення (викуп) земель - це припинення в установленому порядку права використання (власності, володіння, користування) конкретної земельної ділянки.
Для того, щоб розпочати використання земельної ділянки на законних підставах, юридична або фізична особа повинна знати точно місце розміщення і межі закріпленої за нею земельної ділянки та мати документи, які посвідчують право на землю. Це здійснюється в процесі розробки і затвердження проекту відведення земельної ділянки.
Відведення земель - це землевпорядні дії з встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, наданої у власність, користування, в тому числі на правах оренди.
Межування (розмежування) земель - це комплекс землевпорядних дій зі встановлення, відновлення і закріплення на місцевості меж земель права державної та комунальної власності, спеціальних фондів (земель запасу, резервного фонду) та територій з особливими природоохоронним, заповідним та іншими режимами використання. Межування земель являє собою певні економічні, технічні та юридичні дії.
Кадастровий землеустрій − це комплекс землевпорядних дій з відновлення і закріплення на місцевості меж земельних ділянок, які були надані у власність або користування до 15 травня 1992 року (з дня набрання чинності Земельного кодексу України в редакції 1992 року) та виготовлення документів, що посвідчують право на землю.
Проте будь-яке надання, вилучення або розмежування земель зачіпає не окремі землеволодіння або землекористування, а їх групу (систему). Так, для організації нового сільськогосподарського підприємства чи іншого землеволодіння (землекористування), слід реорганізувати старе господарство: визначити режим використання земель, склад угідь, перерозподілити землі, усунути наявні недоліки у використанні земель (черезсмужжя, вкраплення тощо). Вказані заходи можна здійснити тільки шляхом землеустрою, який має певний порядок, методи і зміст. Тому даний вид землеустрою, що охоплює групу землеволодінь та землекористу- вань, має назву територіальний (раніше - міжгосподарський).
|
|
|
Внутрішньогосподарський землеустрій - це система еколого-економічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на створення територіальних умов раціональної організації землі та виробництва, в основному сільськогосподарських підприємств, селянських та фермерських господарств у межах їх землеволодінь і землекористувань, яка забезпечує ефективність сільськогосподарського виробництва, раціональне використання земель, створення екологічного середовища і поліпшення природних ландшафтів.
Основними завданнями внутрішньогосподарського землеустрою є:
а) організація раціонального використання громадянами і юридичними особами земельних ділянок для здійснення сільськогосподарського виробництва, а також організація території земель з особливими природоохоронними і іншими режимами використання.
б) розробка заходів з поліпшення сільськогосподарських угідь, освоєння нових земель, відновлення і консервація земель, рекультивація порушених земель, захист земель від ерозії, селей, підтоплення, заболочення, ущільнення, забруднення відходами виробництва і споживання, радіоактивними і хімічними речовинами, зараження і інших негаггивних дій.
Зокремлене землевпорядкування - це система ґрунтозахисних, природоохоронних, меліоративних та заходів по збереженню і підвищенню родючості земель щодо окремої земельної ділянки або території, які вимагають капітальних вкладень або розробки спеціальних технологій організації використання земель.
|
|
|
Основними завданнями зокремленого землевпорядкування є:
а) уточнення місця розміщення і меж земель, які підлягають поліпшенню;
б) встановлення найбільш економічно й екологічно безпечних технологій виконання меліоративних та інших будівельних робіт;
в) уточнення порядку, умов і режиму використання і охорони земель після меліорації;
г) розробка проекту первинного окультурення земель;
д) визначення об'ємів, кошторисної вартості, черговості організації робіт, потреби в будівельних матеріалах, машинах, механізмах і робочій силі.
Нагадаємо, що система [4] це множинність взаємодіючих елементів, які знаходяться у відношеннях та зв'язках і складають цілісне утворення. Системи діляться на природні і штучні До перших відносяться всі природні системи, до других - система землеустрою, створена людиною.
Все, що не входить в систему і діє на неї або на що діє сама система, називається її зовнішнім середовищем. У залежності від ступеня взаємодії з зовнішнім середовищем розрізняють відкриті і закриті системи. За ступенем складності системи діляться на великі і складні. До складних систем відносяться ті з них, які побудовані для вирішення багатоцільових завдань.
Системи складаються з підсистем, кожна з яких може бути розглянута як окремо, так і в нерозривній цілісності.
Очевидно, що система землеустрою відноситься до соціальних систем, підтримка яких в цілісності і якісній визначеності здійснюється на рівні не тільки саморегулювання, але і цілеспрямованої дії. Тому система землеустрою складається здвох самостійних, але взаємопов'язаних систем: управляючої та керованої. До керованої системи відносяться всі елементи, які забезпечують процес цілеспрямованої дії землеустрою на формування еколого-економічної системи землекористування в Україні
Тому управління системою розглядають як специфічну форму інформаційного регулювання, при якому з керованої системи виділяється керуюча (управляюча) підсистема. Управління як інформаційне регулювання здійснюється на основі ідеальної (теоретичної, абстрактної) моделі процесу при наявності цілі й алгоритму управління [26].
Кожна з названих систем має свої особливості. Наукова постановка завдання управляючою системою землеустрою передбачає:
1) формулювання бажаної мети, яка може бути виражена через критерії якості управління;
2) визначення обмежень, які виражають економічні передумови організації використання і охорони земель шляхом землеустрою,
|
|
|
3) визначення обмежень, що виражають закони природи руху керованої системи
Основна мета системи землеустрою випливає з мети землеустрою: організація раціонального використання і охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища та поліпшення природних ландшафтів шляхом землевпорядних дій.
|
|
|
