 |
Основні токсичні й канцерогенні речовини тютюнового диму
|
|
|
|
Основні токсичні й канцерогенні речовини тютюнового диму
| Компонент | Його дія |
| У пароподібній фазі: | |
| Оксид вуглецю (ІІ) | Токсична (хвороби серця) |
| Оксид азоту (ІІ) | Те саме |
| Ціановодень | – ׀ ׀ – |
| Формальдегід | Канцерогенна |
| Хлористий вініл | Те саме |
| Уретан | – ׀ ׀ – |
| 2-Нітропропан | – ׀ ׀ – |
| Хінолін | – ׀ ׀ – |
| Карбоніл | – ׀ ׀ – |
| У фазі макрочасточок: | |
| Бензапірен | Канцерогенна |
| Полоній-210 (радіоактивний) | Те саме |
| Кадмій | Токсична |
Крім газоподібних речовин з тютюновим димом у легені потрапляють часточок нікелю, арсену, кадмію і свинцю. За даними дослідників, кількість свинцю в одній сигареті в середньому становить 13 мкг, з них 1, 5 мкг людина вдихає з тютюновим димом. Паління 20 цигарок на день означає вдихання 30 мкг свинцю. Близько третини цієї кількості всмоктується в кров. Концентрація свинцю в організмі (разом з тим, що надходить з повітря і їжею) при цьому збільшується на 50%.
У пачці цигарок міститься також понад 10 мкг кадмію і 90-150 мкг нікелю. Викуривши її, людина дістає близько 2 мкг кадмію і 0, 5-1, 5 мкг нікелю. У певних дозах кадмій порушує використання організмом кальцію, сприяє підвищенню кров'яного тиску, розвитку захворювань серця. Нирки і печінка і курців містять у середньому вдвічі більше кадмію, ніж у тих, хто не палить.
Такої атмосфери, яку створює для себе курець, немає в жодному суперзабрудненому промисловому центрі. Дослідженнями встановлено, що смертність серед курців удвічі вища, ніж серед тих, хто не палить. Щороку на Землі від хвороб, які є наслідком паління, вмирають 1, 5 млн людей. Курцям більшою мірою загрожують хвороби серця і легенів. Наприклад, вірогідність раптової смерті від серцевого нападу у курців удвічі більша, ніж у тих, хто не палить. Це пояснюється тим, що кількість кисню, яка надходить до серцевого м’яза, у курців менша, а це сприяє перевантаженню серця, змушує його битися сильніше, внаслідок чого вірогідність раптової смерті від серцевих нападів у курців значно вища. Крім того, паління збільшує вірогідність крововиливів у мозок, частоту пептичних виразок і шанси на загибель від них.
|
|
|
Особливої шкоди завдає паління організму жінок та підлітків. У жінок, що палять, можуть народитися менші за розмірами діти з розумовими та іншими відхиленнями. Це зумовлено нестачею кисню в материнському організмі під час вагітності.
Дуже негативно впливає паління на легені - може спричинити захворювання на рак легенів та емфізему. Дослідники встановили, що на рак легенів припадає 25% усіх смертей від раку і 85% з них пов’язано з палінням.
Серед жінок захворюваність на рак легенів завжди була нижчою, ніж серед чоловіків. Проте нині через те, що кількість жінок-курців різко зросла, вони захворюють на рак легенів частіше, ніж на рак молочної залози. Нині у світі виробляється багато видів цигарок зі зниженим вмістом смолистих речовин та подовженим фільтром. І деякі курці самозаспокоїлись, вважаючи, що паління таких цигарок убезпечить їх від шкідливого впливу цигаркового диму. Даремні сподівання, оскільки загроза захворіти на рак легенів при цьому істотно не зменшується.
Дві третини диму від паління цигарки потрапляє в навколишнє повітря, і, отже, люди, які перебувають у приміщенні, де багато палять, стають «пасивними курцями». У повітрі таких приміщень оксидів вуглецю, бензапірену, нікотину у 2-5 разів більше, ніж у диму, який вдихає курець. Внаслідок такого «пасивного» паління в організм людини надходить така кількість токсичних речовин, наче вона випалила цигарку.
|
|
|
Доведено, що дихання людини, яка палить, загрозливе для тих, хто її оточує: протягом двох-трьох годин після паління вона «видихує» мікроскопічні отруйні часточки.
За даними американських учених, внаслідок паління легені курця «старіють» на 10 років. Проте варто йому покинути палити, і вже через 10-12 місяців легені починають функціонувати нормально.
Фільтри певною мірою затримують токсичні речовини: ватні - на 50%, паперові – не більше як на 20%. Фільтр з активованим вугіллям вважається найкращими, бо затримує понад 60% цих речовин. Фільтром вважається деякою мірою і сам тютюн. Тому найнебезпечнішим є докурювання останніх 1-2 мм цигарки: фільтр «виснажений» і залишки тютюну не можуть затримувати шкідливі речовини.
Нормування вмісту забруднюючих речовин в атмосфері
Основні критерії шкідливості атмосферних забруднень такі:
допустимою може бути така концентрація тієї чи іншої речовини в атмосферному повітрі, яка не чинить на людину прямої або непрямої дії, не понижує її працездатності, не впливає на самопочуття та настрій;
звикання до шкідливих речовин повинно розглядатись як несприятливий момент та свідчення недопустимості концентрації цієї речовини;
недопустимі такі концентрації шкідливих речовин, які неблаготворно впливають на рослинність, клімат місцевості, прозорість атмосфери та побутові умови життя людей.
Вирішення питання про допустимий вміст шкідливих речовин в атмосфері базується на уявленні про наявність порогів забруднень.
При обґрунтуванні граничнодопустимих концентрацій (ГДК) шкідливих речовин у повітрі використовують принцип граничного показника (нормування за найбільш чутливим показником). Так, якщо запах відчувається за цих концентрацій, нормування проводиться з урахуванням порогу чутливості. Якщо речовина діє на навколишнє середовище в менших концентраціях, то при гігієнічному нормуванні враховують поріг дії цієї речовини на зовнішнє середовище.
Всесвітня організація охорони здоров'я, залежно від ефектів, що спостерігаються, поділяє концентрації шкідливих речовин на чотири рівні:
рівень 1 – концентрації та час експозиції нижчі або дорівнюють величинам, за яких на сучасному рівні знань жодний прямий або непрямий ефект не може бути виявлений;
|
|
|
рівень 2 – величини, за яких спостерігається подразнення органів чуття, шкідлива дія на рослинність, зменшення видимості атмосфери або несприятливі дії на навколишнє середовище;
рівень 3 – величини, за яких у людини можливий розлад життєво важливих фізіологічних функцій, який тягне за собою хронічні захворювання та передчасну смерть;
рівень 4 – величини, за яких можливі гострі захворювання або передчасна смерть серед найбільш уразливих груп населення.
Крім того, в нашій країні прийняті порогові величини максимально дозволених концентрацій для технологічних приміщень. Ці величини значно відрізняються в різних країнах. Це свідчить про те, що перед прийняттям та запровадженням норм необхідні широкі наукові дослідження. Якщо ж розглядати не лише умови виробничих приміщень, то нормативи якості середовища повинні враховувати небезпеку забруднення не тільки для людини.
Основною фізичною характеристикою домішок атмосфери є концентрація (мг/м3) – кількість речовини в одиниці об’єму повітря за нормальних умов. Концентрація домішок визначає фізичну, хімічну та інші види дії речовини на навколишнє середовище та належить до основних параметрів при нормуванні. Вирішення питання про допустимий склад атмосферних забруднень, як було зазначено в розділі 2, базується на існуванні порогових концентрацій шкідливих речовин. Нагадаємо, що граничнодопустима концентрація забруднювальних речовин (ГДК) - це максимальна середня концентрація домішок, яка за періодичної дії або протягом усього життя людини не чинить на неї шкідливого впливу, в тому числі не залишає віддалених наслідків та на навколишнє середовище в цілому.
Для кожної речовини, що забруднює повітря, встановлені два нормативи: одноразова та середньодобова ГДК.
Максимальна разова ГДК - основна характеристика небезпечно шкідливої речовини. Вона встановлюється з метою попередження рефлекторних реакцій людини (відчуття запаху, зміна біоелектричної активності головного мозку, світлової чутливості очей та інше) при короткочасній дії (до 20 хв. ) атмосферних домішків.
|
|
|
Середньодобова ГДК установлюється з метою попередження загальнотоксичного, канцерогенного, мутагенного та іншого впливу на організм людини, тобто така концентрація, яка б не мала будь-якого прояву на фізичний стан людини (вимірюється протягом доби).
Найбільша концентрація кожної шкідливої речовини в приземному шарі атмосфери не повинна перевищувати максимальної разової ГДК, таким чином С < ГДКmax.
Оскільки в повітрі може перебувати одночасно цілий ряд домішок, які мають односпрямовану дію, то при нормуванні враховують їх сумарний шкідливий вплив. Їх безрозмірна сумарна граничнодопустима концентрація повинна бути менша за 1:
, де
- кількість речовин-забруднювачів;
- концентрація кожної речовини-забруднювача в повітрі;
- граничнодопустима концентрація кожної речовини-забруднювача.
Ефект підсумовування односпрямованої дії має враховувати ряд шкідливих речовин, наприклад, діоксид сірки та азоту, діоксид сірки та сірководень, етилен, пропілен, аміак, сильні мінеральні кислоти та ін.
Міністерство охорони здоров'я встановило ГДК для 200 шкідливих інгредієнтів атмосфери населених місць.
У табл. 3. 4 наведені допустимі концентрації найбільш характерних забруднювальних речовин у містах та населених пунктах.
Для унеможливлення шкідливого впливу забруднювальних речовин на рослинність ГОСТом нормується ГДК. За граничнодопустиму дозу забрудненого повітря для кожного виду рослин береться концентрація газу, при якій після 5 хвилин дії спостерігається зменшення фотосинтезу в них більше, ніж на 10%, а також спалах надслабкого або зростання стелерівського світіння.
Таблиця 3. 4
|
|
|
