 |
Вміст основних забруднювачів повітря
|
|
|
|
Вміст основних забруднювачів повітря
у вихлопних газах автомобільних двигунів
| Компонент | Вміст забруднювачів у викидах двигунів | ГДК мг/м3 | |
| бензинових | дизельних | ||
| Окис вуглецю, % | 0, 5-12, 0 | 0, 01-0, 5 | 1, 0 |
| Окис азоту, % | 0, 8 | до 0, 5 | 0, 85 |
| Вуглеводні, % | 0, 2-3, 0 | 0, 01-0, 5 | 1, 5 |
| Сажа, % | до 0, 4 | 0, 01-1, 1 | 0, 05 |
| Бензпірен, мг/м3 | до 0, 02 | до 0, 01 | 0, 0001 |
Певні марки автомобілів характеризуються такими параметрами викидів (табл. 3. 2).
Таблиця 3. 2
Вміст окису вуглецю та димність відпрацьованих газів
| Діагностичні параметри | Марки автомобіля | ||||||
| ГАЗ-69 | УАЗ-469 | ГАЗ-66 | ЗІЛ-130 | ЗІЛ-131 | Урал-375Д | КрАЗ-255Б | |
| Вміст окису вуглецю у відпрацьованих газах, % | 2, 5 | 2, 5 | 2, 5 | - | |||
| На мінімальній частоті обертання колінчастого вала на холостому ходу | 0, 6 | 0, 6 | 0, 6 | - | |||
| За 2000об/хв. холостого ходу | 2, 5 | 2, 5 | 2, 5 | 2, 8 | 2, 8 | 2, 8 | - |
| Димність відпрацьованих газів | - | - | - | - | - | - | 40-50 |
Значні викиди в навколишнє середовище створює техніка, що працює на дизельних двигунах, у складі її вихлопів основне місце посідає сажа, а також окиси вуглецю та вуглеводні, вона дає значні викиди сажі (100-1100 мг/м3). Димні «шлейфи» можна спостерігати під час роботи тепловозів, морських суден. Вони викидають у навколишнє середовище сажу вуглецю, дим смол, летючі золи, дим мазуту та вихідне паливо, яке не прогоріло. Величина цих викидів залежить від цілого ряду чинників: якості палиш, особливостей конструкції та експлуатації двигуна, його справності, технологічних процесі і т. ін.
В атмосфері щорічно збільшується вміст вуглекислого газу, який надходить сюди внаслідок антропогенної діяльності. Підвищення вмісту СО в атмосфері спричинює потепління клімату на планеті через «парниковий ефект».
|
|
|
Дані наукових досліджень свідчать, що за 80-ті роки середня температура повітря в Північній півкулі підвищилася, порівняно з температурою кінця ХІХ ст., на 0, 5-0, 6 °С. За прогнозами, до початку 2010 р. середня температура на Землі підвищиться на 1, 2 °С порівняно з доіндустріальною епохою. Наслідками цього явища можуть бути: зміна режиму опадів, танення льоду в полярних зонах, підвищення рівня океанів і, врешті-решт, затоплення значної частини суші.
Протилежний ефект дає запиленість атмосфери. Механічні часточки відбивають сонячне світло, внаслідок чого зменшується нагрівання Землі. Перспектива переохолодження планети загрожує початком нового льодовикового періоду. Поки що ці процеси розвиваються у протилежних напрямках і якоюсь мірою врівноважують один одного.
Для довідки. Якщо забрудненість повітря над океаном прийняти за одиницю, то над селами вона вища в 10 разів, над селищами міського типу й невеликими містами - у 35, а над промисловими об'єктами – у 150 разів. Шар забрудненого повітря над містами сягає 2 км.
Наявність в атмосферному повітрі викидів, які містять вуглеводні, окиси азоту, вуглецю та інших речовин, зумовлює виникнення фотохімічних реакцій, у результаті яких утворюються шкідливі для організму людини речовини – фотооксиданти. Під впливом енергії сонячного випромінювання (ультрафіолету) в повітрі активізуються молекули двоокису сірки та азоту. Фотооксиданти значно забруднюють повітря великих міст, утворюючи фотохімічний туман (смог). Це пояснюється тим, що в результаті фотохімічних реакцій утворюються тонкодисперговані аерозолі, які спричиняють формування блакитної імли. Вирізняють два типи смогу - лос-анджелеський (як результат значних викидів значної кількості автотранспорту) і лондонський (як результат викидів в атмосферу сірчистого та сірчаного ангідридів і золи, які конденсують водяний пар в умовах вологого клімату).
|
|
|
Найбільшу загрозу для людства становить забруднення атмосфери радіоактивними речовинами, які є дуже небезпечними для людей, тварин та рослин. Джерелами такого забруднення на Земній кулі є: експериментальні ядерні вибухи; різні виробництва, що займаються виготовленням атомного палива та ядерної зброї, атомні реактори та електростанції; підприємства, де використовуються радіоактивні речовини, станції з дезактивації радіоактивних відходів; відходи атомних підприємств та установок.
Аварія Чорнобильській АЕС оцінюється як найбільша радіологічна катастрофа. У квітні 1986 p., внаслідок вибуху 4-го блоку Чорнобильської АЕС, близько 50 т ядерного палива випарувалось і було викинуто в атмосферу у вигляді дрібних частинок діоксиду урану, високорадіоактивних продуктів розщеплення палива. Забруднення зазнала територія близько 36 млн. га, наслідки аварії впливають на життєдіяльність 35 млн. чоловік.
Кислотні дощі. Термін «кислотні дощі» введений близько 100 років тому англійським хіміком А. Смітом, який виявив залежність між рівнем забруднення повітря і кислотністю опадів. Проте шкідливі наслідки цих дощів стали виявлятись в останні 15—20 років. Сьогодні майже будь-який дощ тією чи іншою мірою є «кислотним».
Основним джерелом дощової води, як відомо, є волога, що випаровується з поверхні водойм і зволоженого ґрунту. Маси води, які накопичуються в атмосфері, величезні: одна хмара містить сотні тонн води. Вони безперервно переміщуються над поверхнею землі, перерозподіляючи не тільки тепло й вологу, а й тверді речовини - різні хімічні елементи, їх солі, пил. Дощова крапля масою 50 мг при падінні промиває 16 л повітря, 1 л дощової води поглинає приблизно стільки домішок повітря, скільки їх міститься в його 300 тис. л.
Отже, склад дощової води залежить від того, над якою територією утворилася дощова хмара, від забруднення атмосфери там, де випадають опади, від напряму вітру та інших обставин.
Найбільшу частку промислових викидів становлять сполуки сірки й азоту. Вступаючи в атмосфері в реакції з водою, вони перетворюються на кислоти і випадають у вигляді кислотних дощів (рис. 3. 5).
|
|
|
Найбільше сполук сірки утворюється при спалюванні вугілля на ТЕЦ та виплавленні металів. Оксиди азоту також утворюються у топках ТЕС та викидаються з вихлопними газами автомобілів.
Рис. 3. 5. Процеси, що відбуваються з оксидами сірки в атмосфері.
Тютюновий дим. Паління - персональна форма забруднення в атмосфери. Спеціалісти, які вивчають вплив забрудненого повітря на здоров'я людини, вважають, що цей вплив треба окремо розглядати стосовно двох категорій людей - тих, хто палить, і тих, хто не палить. Підставою для цього є те, що курці додають різні забруднювальні речовини в повітря, яким дихають. Деякі з цих речовин вже є в повітрі, проте певна кількість їх існує тільки в тютюновому димі (близько 200 особливо отруйних). Людина, що палить цигарку, вдихає повітря, забруднення якого в 384000 разів перевищує гранично допустимі норми.
У табл. 3. 3 перелічено деякі з головних токсичних компонентів цигаркового диму. Проте це не повний перелік, оскільки шкідливими можуть бути також інші компоненти, хоча концентрація їх є значно нижчою.
Курці щодня поглинають удвічі більше оксиду вуглецю (СО) порівняно з людиною, що не палить. Шкідливий вплив СО полягає в тому, що він має здатність приєднуватися до гемоглобіну крові, який розносить кисень по тканинах нашого організму. Гемоглобін, сполучений з СО, втрачає цю здатність. Сполучення гемоглобіну з СО у 200 разів міцніше, ніж з киснем, тому тканини тіла курця одержують кисню набагато менше.
Розглянемо на конкретних прикладах, як курці значно знижують якість повітря, яким дихають. Гранично допустима концентрація СО в повітрі становить 10 мг/м3. Якщо людина протягом року дихає таким повітрям, то близько 2% її гемоглобіну зв’язується з СО, утворюючи сполуку карб оксигемоглобін. У того, хто викурює пачку цигарок за день, до цих 2% додається ще близько 6% зв’язаного гемоглобіну.
Наскільки серйозною є ця проблема? Дослідження показали, що в курців знижується здатність до швидких дій та відповідних реакцій. У них погіршуються навички керування автомобілем, бо вони не можуть швидко реагувати на гальмівні сигнали та зміни швидкості руху інших машин.
Таблиця 3. 3
|
|
|
