Промислова революція XVІІІ століття та її соціальні наслідки

План

1. Промислова революція XVІІІ століття та її соціальні наслідки.

2. Французька революція і долі просвітительської ідеології.

3. Реакція на механіцизм XVІІ-XVІІІ століть.

4. Виникнення історичного способу мислення.

5. Характерні риси й основні тенденції природознавства першої половини ХІХ століття.

6. Кант. Принцип діяльності в теорії пізнання.

7. Фіхте. Діяльність і суперечливість як загальні принципи філософії.

8. Романтизм першої третини ХІХ століття і його роль у формуванні історичного мислення.

9. Гегель і розвиток діалектики. Виникнення реалізму.

10. Натурфілософія й ідея розвитку природи.

11. Абсолютизація волі.

12. О. Конт і оформлення позитивізму у філософську систему.

13. Матеріалістичні течії в першій половині ХІХ століття. Виникнення марксизму.

Промислова революція XVІІІ століття та її соціальні наслідки

Найважливішим фактором, що визначив соціальний і ідейний розвиток у першій третині ХІХ ст., була промислова революція, яка відбулася в XVІІІ ст. насамперед в Англії, країні, яка на той час була найбільш розвиненою в економічному відношенні. Промисловий переворот, у підготовці якого велику роль зіграв розвиток природознавства, головним чином механіки, привів до витиснення ручної праці машинним і до різкого підвищення продуктивності праці. Маркс відзначав, що промисловий переворот "...починається тоді, коли механізм застосовується там, де здавна для одержання кінцевого результату була потрібна робота людини..." Разом з тим промислова революція викликала загострення соціальних конфліктів, породила нові протиріччя. Знищивши характерне для середньовіччя домашнє виробництво, розаряючи дрібних землевласників, фабрично-заводська форма виробництва до початку століття привела до небаченої до тих пір експлуатації робітників, у тому числі жінок і навіть дітей. Таке положення викликало в робітників ненависть не тільки до фабрикантів, але й до машин, у яких вони бачили одну із причин настільки нелюдської експлуатації; бунти проти машин - явище, характерне не тільки для XVІІІ, але й для початку ХІХст. Справа дійшла до того, що в 1812 р. в Англії, наприклад, були змушені ввести закон, згідно якого знищення машин каралося смертельною стратою. Незважаючи на це були випадки, коли фабрики охоронялися за допомогою гармат.

Гуманно налаштовані мислителі того часу намагалися зрозуміти причини положення, яке виникло. Уловлюючи зв'язок між розвитком науки й появою машинної техніки, вони почали сумніватися в прогресивному значенні науки, протиставляючи суспільству першої половини ХІХ ст. середньовічне суспільство, яке у їхніх очах виглядало тепер, більше ідилічним, ніж воно було в дійсності. Одним з таких мислителів в Англії був Томас Карлейль ( 1795-1881 ) (Пор), філософ-мораліст і історик, романтик за своїми поглядами.

Карлейль одним з перших звернув увагу на те, що буржуазне суспільство несе в собі нерозв'язні протиріччя. Цим він різко відрізняється від англійських мислителів попереднього періоду, які виступали як ідеологи буржуазії, які боролися проти феодальних порядків. До таких послідовних представників буржуазної ідеологій можна віднести Т. Гоббса, А. Сміта, І.Бентама, Дж. Локка й інших (Пор), що вважали основною причиною діяльності індивіда егоїстичні спонукання, прагнення до вигоди, "інтерес". Джон Стюарт Міль ( 1806-1873 ) (Пор) в "Автобіографії" (1873) висловив думку, що Карлейль являє собою найбільш яскраве втілення ХІХ ст. у його боротьбі зі століттям XVІІІ, тим часом як він, Мілль, зберіг набагато більше залишків і елементів мислення XVІІІ ст. з його прагненням виходити з інтересів індивіда, прагненням усе піддати суду розуму й не вірити ні в що, що не було б підтверджене досвідом. Таким чином, негативні наслідки промислової революції привели - у першу чергу в Англії - до спроби переосмислити деякі світоглядні принципи, які заклалися в XVІІ і XVІІІ ст.

З інших позицій, чим Карлейль, підійшли до питання про експлуатацію робітничого класу соціалісти-утопісти - Ш. Фур'є, А. Сен-Сімон, Р. Оуен (Пор). Вони теж критикували буржуазне суспільство з погляду моралі, однак не були схильні ідеалізувати феодальне минуле й аж ніяк не вступали в ідейну боротьбу з XVІІІ ст. Але перед тим, як докладніше розглянути різні ідейні течії першої половини ХІХ століття, необхідно вказати на кілька важливих факторів, які багато в чому визначили напрямок і характер соціального й духовного розвитку розглянутого періоду. Бувши тісно пов'язані із промисловим переворотом XVІІІ - початку ХІХ ст., ці фактори у свою чергу вплинули й на розвиток економіки.