Поглиблення інтернаціоналізації сучасного господарства

Інтернаціоналізація господарського життя почалася за доби великого машинного виробництва. Вона означає не що інше, як поступовий вихід виробництва за межі окремої країни та формування його міжнаціональних форм у рамках світового гос­подарства. Можна виділити три головні етапи розвитку інтер­націоналізації господарського життя. На першому етапі (приблизно кінець XVIII — кінець XIX cm.) інтернаціоналізація виробництва грунтувалася переважно на взаємодії національних господарств завдяки простій кооперації. Головним каналом взаємного «обміну речовин» були найпростіші форми міжнародних економічних зв'язків, і передусім зовнішня торгівля. Інтернаціоналізація ви­робництва й обігу стала однією з найголовніших передумов фор-

Розділі

мування світового господарства. Між цими двома свігогосподар-ськими процесами існує діалектичний взаємозв'язок.

На другому етапі (кінець XIX — середина XX cm.) інтернаціо­налізація виробництва переходить в іншу стадію, що пов'язана з розвитком складної кооперації. Характерна ознака складної коопе­рації полягає в тому, що вона грунтується на міжнародному поділі праці (МПП). МПП стає визначальним фактором поглиблення інтернаціоналізації господарського життя та формування світового господарства. У цей час розвиваються всі його головні форми: загальний, частковий та одиничний поділ праці.

На третьому (нинішньому) етапі, що розпочався із середини нашого століття, інтернаціоналізація виробництва набуває комп­лексного характеру, тобто охоплює усі підсистеми господарства. Таким чином, вона поширюється практично на всі країни світу, всі галузі виробничої та невиробничої сфер. Саме завдяки інтер­націоналізації здійснюються головні умови збалансованого еко­номічного розвитку: реалізація в матеріально-речовій та вартісній формах усіх частин валового національного продукту, піднесення якості людського розвитку тощо. Вузькість внутрішніх ринків, нестача ресурсів сировини, палива, засобів виробництва компен­суються широкою участю країн у світогосподарських процесах на основі розширення і поглиблення інтернаціоналізації виробниц­тва й обігу. Інтернаціоналізація об'єднує структурні елементи і суб'єкти світового господарства в єдине ціле. Тому вона є одним із системоугворювальних факторів світового господарства. З по­глибленням процесу інтернаціоналізацїї виробництва посилюється єдність світового господарства, зростає його органічна цілісність.

Використовуються різні показники, що визначають якісні та кількісні аспекти інтернаціоналізації господарського життя. Серед них рівень міжнародної спеціалізації та кооперування вироб­ництва, обсяги міжнародної інвестиційної діяльності, обороту фі­нансового капіталу, спільної підприємницької діяльності, міграції робочої сили тощо.