Технологічний поступ та розвиток міжнародних виробничих систем

Матеріальні фактори, різноманітні ресурси станов­лять інтегративну, субстандійну основу поглиблення єдності сві­тового господарства. Взаємодія матеріально-речового та живого

ЗО

2. Світова економічна система на межі II і ПІ тисячоліть

факторів виробництва на всіх етапах всесвітньої історії формувала різні види історичних спільнот людей. Характер і зміст цих спіль­нот визначається рівнем розвитку виробництва. В умовах пану­вання примітивних засобів виробництва складалися переважно локальні ринки. З розвитком транспорту і піднесенням рівня продуктивних сил поступово формуються регіональні (контине­нтальні) ринки, торгівля починає набувати світового характеру. Ці процеси прямо пов'язані з великими географічними відкрит­тями, з науковою революцією, поштовх яким дала доба Відро­дження.

Становлення світового ринку і навіть світового господарства не зняло проблеми соціально-економічної та матеріально-речової ге­терогенності світу. Протягом усього XX ст. відбувався складний процес кристалізації економічної єдності планети на основі ма­теріальних джерел господарського розвитку, стрімкого нарощу­вання електронних комунікацій, культурної експансії, зростання відкритості і взаємозалежності країн у межах ринкової парадигми.

Зближення якісних характеристик матеріально-речового і жи­вого факторів сучасного виробництва відбувається насамперед унаслідок науково-технологічної революції, яка має всесвітній ха­рактер. Розвиваючись під визначальним впливом НТР, фактори виробництва відповідно теж набирають інтернаціонального, сві­тового характеру. Вони втрачають «національну самобутність» і замкненість, стають універсальними. Це однаковою мірою сто­сується і засобів виробництва, і робочої сили.

Науково-технічна революція вносить кардинальні зміни в сис­тему сучасного виробництва. Найголовніші процеси пов'язані з широкою інтелектуалізацією виробництва, його дематеріаліза­цією, мініатюризацією. Інтелектуалізація означає, що на даному етапі суттєво зростають вимоги до живого фактора виробництва, робочої сили, до її професійно-кваліфікаційного рівня. Витрати на наукову, інженерну працю сягають нині 2/3 загальних затрат на виробництво товарів.

Дематеріалізація виробництва, його комп'ютеризація та інфор­матизація пов'язані зі зміною моделі економічного розвитку, з пере­ходом від екстенсивного до інтенсивного типу господарського зрос­тання в сучасних умовах. Економіка «полегшується», зменшують­ся питомі витрати сировини, матеріалів, енергії, інших ресурсів на виготовлення одиниці продукції, тобто поліпшуються показники трудо-, фондо-, енерго-, матеріаломісткості продукції.

Сучасне обличчя міжнародних виробничих систем, їхня орга­нізація не в останню чергу визначаються такими процесами, як

Розділі

елекгронізація, роботизація, комп'ютеризація виробництва, впро­вадження біотехнології. Електронізація виробництва дає змогу ви­лучити з безпосереднього його процесу робочу силу, веде до часткової або повної автоматизації технологічних процесів. Ви­никають можливості для створення банків даних про основні тенденції розвитку світової торгівлі, фінансів, руху цін на головні товари тощо. За допомогою ЕОМ установлюються тісні кореспон­дентські міжбанківські зв'язки, відбувається обмін даними про курси акцій на головних фондових біржах і про ціни товарів на товарних біржах світу. В цій же системі можна одержати ін­формацію про стан світових грошових ринків, курси валют, ціни на золото й т. ін.

Всебічне застосування комп 'ютерної техніки, мікропроцесорів, біотехнології, лазерної техніки, порошкової металургії, мембранної технології, виробів з кераміки, матеріалів із заданими властивос­тями, застосування елементів космічного виробництва свідчать про початок нової ери суспільно-економічного розвитку — ноосфер-но-космічної світової цивілізації.

Новий тип факторів виробництва, що формуються як все­світні, називають біотехнотронними. Саме вони становлять ядро економічної єдності світу, формують майбутню структуру сві­тового господарства. Домінантною основою ноосферного типу виробництва стане творчо-інтелектуальна діяльність людини, перенесення акценту з використання переважно м'язової енергії до широкого залучення у сферу виробництва інтелекту, пси­хічної енергії. Якщо у XX ст. розвиток відбувався під знаком «визволення» енергії атомного ядра, то у XXI ст. визначальним стане «визволення» психічної енергії людини, своєрідна пси­хологічна революція. Пріоритет одержить розумова праця: вче­них, інженерів, економістів, банківських службовців, управ­лінців, юристів, а також зайнятих у невиробничій сфері. Значно зросте роль міжнародного менеджменту, всієї системи орга­нізації й управління світогосподарськими процесами через ре­гіональні та міжнародні організації. Зростаюча єдність світового господарства об'єктивно вимагатиме посилення міжнародних важелів регулювання світогосподарських зв'язків. Найповніше втілення міжнародні виробничі системи дістали в діяльності сучасних транснаціональних корпорацій (ТНК).

2. Світова економічна система на межі II і III тисячоліть