Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Типові показники НАФТА і ЄС (1995 р.)

Показники	НАФТА	ЄС
Територія, тис. кв. км
Населення, млн осіб		372,55
ВВП, млрд дол.
Частка у світовому ВВП, %		20,5

Специфічність НАФТА визначається низкою характеристик, котрі певною мірою відрізняють її як від західноєвропейської, так і від інших моделей міжнародної економічної інтеграції.

По-перше, Північноамериканська зона вільної торгівлі має континентальні масштаби. У світовому господарстві — це перше інтеграційне угруповання з такою характеристикою. Воно об'єднує лише три, але досить великі за територією, людськими ресурсами та економічним потенціалом країни (табл. 16.2).

Таблиця 16.2 Типові показники країв—членів НАФТА (1994 р.)

Показники	США	Канада	Мексика
Територія, тис. кв. км
Населення, млн осіб	260,6	29,2	88,5
ВНП, млрд дол.
ВНП, дол. на душу населення
Заробітна плата, дол./год	17,20	16,03	1,51

По-друге, країни, що об'єдналися в НАФТА, мають різні рівні економічного розвитку, більше того, рівень Мексики різко контрастує з рівнем США та Канади. Власне, це не є винятковим явищем: у Західній півкулі подібний приклад демонструє МЕРКО-СУР, до якого поряд з такими велетнями Латинської Америки, як Бразилія та Аргентина, входять Уругвай і Парагвай, котрі значно поступаються їм в економічному розвитку.

По-третє, яскраво вираженим центром Північноамериканської зони вільної торгівлі залишаються США — світовий лідер з

16. Розвиток економічної інтеграції в Північній Америці

величезним науково-технічним, технологічним потенціалом та конкурентоспроможною економікою. Основні торговельні та інвестиційні потоки в межах угруповання спрямовані переважно зі СІНА або до США; більша частина зовнішньоторговельного обороту Канади (74 %) і Мексики (65 %) припадає на торгівлю зі США. Що ж до канадсько-мексиканських торговельних та інвестиційних зв'язків, то до останнього часу вони залишалися надто слабкими (рис. 16.1).

Рис. 16.1. Торговельний оборот у Північній Америці на час створення НАФТА

По-четверте, угода має широкомасштабний характер: вона охоплює виробничу сферу, міжнародну торгівлю, фінансові відносини між країнами-інтегрантами, інвестиційну діяльність, розширює вільний рух капіталів, необмежений вивіз прибутків і доходів, поглиблює лібералізацію взаємної торгівлі, регулює порядок міграції робочої сили тощо.

По-п 'яте, країни—члени НАФТА є водночас і атлантичними, і тихоокеанськими, вони майже рівновіддалені від двох інших потужних світових економічних регіонів — Західної Європи та Азійсько-Тихоокеанського регіону, що дає можливість рівномірно розвивати економічні зв'язки з ними і суттєво впливати на розвиток цих зв'язків.

На відміну від Європейського Союзу, що піднявся на найвищий інтеграційний щабель, НАФТА не має досконалої структури наднаціональних органів регулювання тристоронніх відносин, що на даний час цілком улаштовує Канаду й Мексику, які вбачають в ній загрозу своїй політичній та економічній незалежності. Зрештою, зона вільної торгівлі — це перший етап у міжна-

Розділ IV

родній економічній інтеграції, і йому притаманні свої шституційні механізми.

Особливість угоди про НАФТА полягає також у тому, що вперше у світовій практиці в системі світових господарських зв'язків інтеграційне угруповання об'єднало найбільш високорозвинуті країни сучасності з однією з країн, що розвиваються, яка ледь піднялася до рівня «нових індустріальних середніх держав». Тому цілком природною можна вважати строкатість північноамериканського інтеграційного об'єднання, що підтверджується навіть найбільш загальними показниками (див. табл. 16.2).

Головними, стимулами інтегрування є спільні економічні інтереси, що разом із принципами взаємовигідних відносин складають фундамент угоди. Цілі угоди полягають у тому, щоб позбутися перешкод у торгівлі, створити умови для справедливої конкуренції, збільшити доцільність інвестування, спільно захищати права інтелектуальної власності, запровадити ефективний механізм співпраці та розв'язання суперечностей, а також розвивати тристороннє, регіональне та багатостороннє кооперування.

Спільний для трьох сторін інтерес полягає в тому, щоб об'єднаними зусиллями протистояти посиленню впливу західноєвропейського інтеграційного об'єднання в особі ЄС. Як відомо, свого часу політика панамериканізму була спрямована проти поширення європейського впливу в Західній півкулі. У тристоронній угоді про цю політику не йдеться, але її по суті антиєвропейська спрямованість є очевидною. НАФТА має протистояти також могутньому економічному піднесенню Азійсько-Тихоокеанського регіону, який, на думку багатьох дослідників, досить серйозно претендує на роль світового центру в XXI ст. США дійшли висновку, що їхньої одноосібної присутності в цьому регіоні вже недостатньо, щоб адекватно реагувати на можливі зміни у розстановці світових економічних сил або, принаймні, підтримувати рівновагу між ними.

Кожна із трьох країн-учасниць має свої економічні інтереси в НАФТА і, звісно, кожна з них плекає надію за допомогою вільної торгівлі реалізувати ці інтереси.

СИТА прагнуть насамперед посилити могутність північноамериканського «центру» і його вплив на світове господарство, розширити безмитний ринок реалізації продукції власних товаровиробників, зміцнити позиції національного капіталу ТНК в економіці Мексики і Канади, збільшити доступ до мексиканських і канадських економічних ресурсів, через Мексику поширити вплив на всю Латинську Америку в дусі відомої політики панамериканізму.

16. Розвиток економічної інтеграції в Північній Америці

Канада сподівається позбавитися протекціоністських обмежень з боку законодавства Сполучених Штатів і в такий спосіб підвищити конкурентоспроможність товарів своїх виробників на ринках США; суттєво збільшити товарооборот із Мексикою, який раніше був незначним; через США і Мексику вийти на ринки країн Латиноамериканського регіону; через активізацію зв'язків у межах об'єднання пожвавити економічну ситуацію в країні, підвищити темпи економічного зростання, розширити межі зайнятості. Канада розглядає НАФТА як «символ подальшої лібералізації торгівлі й торговельного законодавства».

Свої інтереси в НАФТА вбачає і Мексика, яка поставила метою за допомогою вільної торгівлі отримати доступ до досягнень науково-технічного прогресу для створення потужних засад модернізації національної економіки. Інтегруючись до найбільшої у світі зони вільної торгівлі, Мексика розраховує на вигідні умови експорту своєї продукції на ринках США і Канади; особливі надії пов'язуються із залученням додаткових інвестицій, новітніх технологій в національне виробництво, що має забезпечити значне збільшення кількості робочих місць, підвищення конкурентоспроможності національного виробництва.

Учасники НАФТА проголосили своєю головною метою створення не спільного ринку західноєвропейського зразка, а зони вільної торгівлі, яка дала б можливість кожній країні-інтегранту без перешкод і обмежень розвивати економічні відносини з іншими державами та регіонами.

Мова йде не про погодження торгово-економічної політики кожного із членів НАФТА з певними наднаціональними структурами, як то практикується в ЄС. Більше того, створення подібних структур поки що не планується. Щоправда, передбачено функціонування тристоронніх комісій з розв'язання суперечок між країнами-партнерами у сферах трудових відносин та збереження довкілля.

Виходячи з угоди про Північноамериканську зону вільної торгівлі намічені поетапне, протягом 15 років, скасування митних тарифів, а також нетарифних обмежень у взаємній торгівлі; забезпечення високого рівня захисту інтелектуальної власності; розробка спільної програми боротьби із забрудненням довкілля.

Перелічені напрями діяльності дещо розширюють традиційні уявлення про початковий етап інтеграційного процесу в «класичному» його визначенні. Угода дає можливість практичного розв'язання важливих питань не лише торгівлі, а й усього взаємного співробітництва, зокрема:

Розділ IV

• у митній сфері: згідно з угодою, країни-інтегранти зробили
суттєвий крок до скасування митних обмежень —СЛІА на 84 %
і Канада на 79 % мексиканського експорту (за винятком нафто
продуктів); Мексика ліквідувала митні обмеження на 43 % то
варів із СЛІА і на 41 % товарів із Канади. Через 15 років такі
обмеження будуть узагалі ліквідовані;

• в інвестиційній сфері: запроваджений інвестиційний механізм не
передбачає будь-яких обмежень у діяльності іноземних інвес
торів; при цьому гарантуються конвертованість національної
валюти і можливість переказів коштів за кордон;

• у виробничій сфері: угодою передбачено створення режиму най
більшого сприяння місцевим фірмам; зі сфери дії угоди вилу
чені галузі, які у відповідності з Конституцією перебувають у
виключній компетенції держави;

• в невиробничій сфері: запроваджено режим найбільшого сприяння
у взаємовідносинах між державами-інтегрантами;

• у фінансовій сфері: вся система розрахунків залишається під
контролем держав; під дію угоди про НАФТА не підпадають
політика грошового обігу та обміну валют, а також діяльність із
соціального страхування та капітального будівництва.

Для розв'язання спірних питань узгоджено механізм дії інституцій трьох рівнів — міжурядові консультації, комісія з вільної торгівлі, арбітраж.

Функціонування такого потужного об'єднання, як НАФТА, за умови збереження ним характеру відкритого економічного угруповання зберігає і навіть обіцяє нові можливості для розвитку торговельних відносин із третіми країнами. Щоправда, зазначене суттєве зменшення митних обмежень усередині угруповання ставить експортерів із цих країн у заздалегідь невигідні умови.

Як зазначалося, особливість НАФТА полягає в тому, що це угруповання об'єднує країни з різним економічним і науково-технічним потенціалом: двох світових гігантів—членів «великої сімки» та одну з країн (хоча із числа «великих латиноамериканських ягуарів»), яка все ще належить до «третього світу».

Тому цілком виправдано, що Мексика в ході переговорів з приводу утворення зони вільної торгівлі добилася визнання різниці у рівнях розвитку мексиканської економіки порівняно з американською та канадською і таким чином отримала можливість протягом 15 років на пільгових умовах співпрацювати з партнерами по НАФТА. Отож протягом зазначеного терміїгу Мексика буде користуватися пільгами в реформуванні своєї митної системи, а також володіти виключним правом розпоряджатися

16. Розвиток економічної інтеграції в Північній Америці

національними запасами нафти й газу, нафтопродуктами і продуктами нафтохімічної промисловості. Мексиці надано безмитний режим експорту до США і Канади легкових автомобілів власного виробництва, до того ж значно послаблено режим митного оподаткування мексиканського експорту сільськогосподарської продукції.

І все ж зазначимо, що посилення північноамериканської орієнтації не загрожує Мексиці самообмеженням зоною вільної торгівлі. Скоріше відбуватиметься розширення торговельних відносин з іншими країнами і регіонами. Мексиканським політикам імпонує відкритий характер Північноамериканської зони вільної торгівлі, і вони при будь-якій нагоді підкреслюють це. До того ж зазначені преференції, якими Мексика буде користуватися протягом усього «випробувального періоду», забезпечать їй добрі перспективи адаптації до нових умов співробітництва з північноамериканськими партнерами.

Підсумки перших п'яти років функціонування НАФТА були досить неоднозначними для учасників тристоронньої угоди. В цілому мало що змінилося в розстановці сил на континенті. США, як і раніше, посідають провідні позиції в усіх сферах міждержавних економічних відносин і залишаються центром тяжіння як для Мексики, так і для Канади.

Експерти вважають, що від участі в НАФТА найбільше виграла Мексика, яка більшою мірою поліпшила, порівняно зі США й Канадою, становище в таких сферах, як добробут, реальний ВНП, реальні витрати, робочий час, реальна зарплата, капітальні інвестиції, імпорт, експорт. Певних зрушень країни-інтегранти добилися в розв'язанні проблем зайнятості, інфляції, промислового виробництва, зовнішньої торгівлі.

Найбільш помітними були зміни, що відбулися в торгівлі, але вони характеризуються переважно за схемою «Мексика—США», «США—Канада». Про тенденцію до зростання обсягів торгівлі між партнерами по НАФТА досить виразно свідчать криві рисунків 16.2 і 16.3. Щоправда, за цими загальними показниками експортних потоків не видно проблем, що залишаються нерозв'язаними. Одна з них полягає в тому, що за таких великих обсягів зовнішньої торгівлі Г.ТТТА постійно мають пасивне торговельне сальдо, причому основна маса дефіциту торгового балансу формується в торгівлі з Мексикою. Інша проблема пов'язана з тим, що не виправдалися прогнози відносно збільшення обсягів мексиканське-канадської торгівлі. Якщо питома вага США в експорті

Розділ IV

Канади в 1997 р. сягнула 82,15 %, а в імпорті —67,58 %, то частка Мексики — відповідно 0,42 та 2,57 %. Першим серйозним випробуванням для НАФТА стала мексиканська фінансова криза, що вибухнула в кінці 1994 —на початку 1995 р. Причина кризи — надмірні інвестиційні потоки ззовні. Певні успіхи економічного реформування в Мексиці породили ілюзію «безмежних можливостей» для зарубіжних інвесторів. У свою чергу мексиканський уряд саме за рахунок іноземних портфельних інвестицій, що надходили в основному зі США, фінансував значну частину національних проектів і водночас намагався покрити дефіцит поточного платіжного балансу, який помітно

перевищував оптимальні межі і сягнув понад 6 % ВВП. На початку 90-х років за рахунок північноамериканських портфельних інвестицій фінансувалося 2/3 дефіциту поточного платіжного балансу, тоді як оптимальним варіантом вважається рівень 20—ЗО %. «Ефектом текіли», тобто ефектом зловживання алкоголем, назвали латиноамериканські аналітики такі надмірні вливання іноземних капіталів у мексиканську економіку. Сила фінансового потрясіння, результатом якого стали різке падіння курсу мексиканської валюти і об вальний відплив із країни іноземного спекулятивного капіталу, виявилася такою великою, що здатна була руйнівним бумерангом повернутися на партнерів

1993 1994 1995 1996 1997 1998

Рис. 16.2.

Сукупний експорт США до Канади та Мексики, млрд дол.

1993 1994 1995 1996 1997 1998

Рис. 16.3.

Сукупний експорт Канади та Мексики до США, млрд дол.

16. Розвиток економічної інтеграції в Північній Америці

по НАФТА, створити загрозу світовій фінансовій системі й навіть поставити під сумнів існування самої Північноамериканської зони вільної торгівлі. Криза була погашена безпрецедентними обсягами міжнародної допомоги Мексиці, що перевищила 50 млрд дол. Значну частку цієї допомоги становила позика США, які в першу чергу були зацікавлені в тому, щоб не допустити провалу Мексики у кризову безодню. Звичайно ж, підтримуючи партнера, США опікувалися передусім своїми інтересами, захищаючи національних підприємців і власників мексиканських цінних паперів, зберігаючи обсяги експорту до Мексики та обмежуючи потік нелегальних іммігрантів з її території.

Перспективу північноамериканського економічного поступу США пов'язують з інтеграційними процесами в Латиноамериканському регіоні, а відтак — із поширенням їх на всю Західну півкулю. Причому в намірах і діях СЛІА досить виразно простежується зв'язок сучасності з історичним минулим, а саме з політикою панамериканізму, проголошеною на початку XIX ст. і відомою як доктрина Монро. Головна ідея доктрини зводилася до посилення впливу СЛІА на Латиноамериканський регіон як обов'язкової складової їхньої зовнішньої політики і до максимального обмеження такого впливу з боку будь-якої з європейських держав. «Америка для американців» —так коротко формулюється ця ідея.

Пізніше, у 70-ті роки XIX ст., політика панамериканізму трансформується в ідею «співробітництва країн Західної півкулі». Але в Латинській Америці монроїзм завжди розглядався як доктрина сили з боку СЛІА, що дамокловим мечем нависла над країнами регіону. Латинська Америка ніколи не визнавала цю доктрину ні як норму міжнародного права, ні як регіональну ідею. Уже в наші часи ідеї панамериканізму дістають утілення в новій програмі, запропонованій США, під назвою «Ініціатива для Америк». У відповідності з нею інтеграційний процес має поширитися на обидва континенти Західної півкулі — аж до створення у майбутньому єдиної зони вільної торгівлі від Аляски до Вогненної Землі.

Про те, що такі наміри СЛІА не є утопією, свідчить, зокрема, зустріч у Маямі глав держав і урядів 34 країн обох американських континентів (грудень 1994 р.), в результаті якої досягнута домовленість про підготовку до 2005 р. передумов для створення такої зони. Цей торговельний простір буде здатний задовольнити потреби у товарах і послугах 850 млн громадян в обсязі, близькому до 13 000 млрд дол. Безперечно, процеси таких масштабів у міжнародній економічній інтеграції приведуть до суттєвих змін не

Розділ IV

лише в регіонах Західної півкулі, а й у світовому господарстві в цілому.

Зрештою, значення НАФТА характеризується не лише кількісними показниками, не менш важливими є й інші параметри. Утвердження північноамериканського інтеграційного економічного блоку переконливо засвідчує, що політична воля, готовність' до співробітництва на рівних, наявність конструктивних підходів здатні подолати розбіжності й суперечності та вивести на шлях зближення і взаємодоповнюваності національних економік, сприяти поглибленню взаєморозуміння і подальшому економічному зростанню країн-інтегрантів.

Контрольні запитання

І Які об'єктивні фактори зумовили інтеграційний процес у Північній Америці?

> Яким чином поєднуються спільні і національні економічні інтереси країн—членів НАФТА?

І В чому проявляється панамериканізм інтеграційної політики сучасних США?

І Якими економічними показниками характеризується динаміка інтеграційного процесу в межах НАФТА?

' Які перспективи розвитку інтеграційного процесу в Західній півкулі?

⇐ Предыдущая 64 65 66 67 686970 71 72 73 Следующая ⇒