 |
37. Назвати, які є контрольні вправи (тести) для визначення розвитку силових здібностей.?
|
|
|
|
37. Назвати, які є контрольні вправи (тести) для визначення розвитку силових здібностей.?
Педагог по фізичній культурі і спорту повинен добре знати основні засоби і методи розвитку різних рухових якостей, а також способи організації занять. У цьому випадку він повинен точніше підібрати оптимальне сполучення засобів, форм і методів удосконалювання стосовно до конкретних умов.
Одержати точну інформацію про рівень розвитку моторних здібностей (високий, середній, низький) можна за допомогою відповідних тестів (контрольних вправ).
Сучасні вимірювальні пристрої дозволяють вимірювати силу практично всіх м'язових груп у стандартних завданнях (згинання і розгинання сегментів тіла), а також у статичних і динамічних зусиллях (вимір сили дії спортсмена в русі). У практиці фізичного виховання кількісно-силові можливості оцінюються двома способами:
1 за допомогою вимірювальних пристроїв – динамометрів (кистевий і становий), динамографів, тензометричних силовимірювальних пристроїв;
2 за допомогою спеціальних контрольних вправ, а також виконання силових вправ з обтяженнями (піднімання штанги, гирі).
Цілісні показники зовнішніх проявів силовій здібностей визначаються на основі комплексу спеціальних контрольних вправ і відповідних тестів, які мають місце в програмі фізичного виховання школярів, наприклад, стрибки в гору і довжину, метання гранати і м'ячика, підтягування у висі і ін.
По більшості з цих контрольних іспитів проведені дослідження, складені нормативи і розроблені рівні (високий, середній, низький), що характеризують різні силові можливості.
силової витривалості використовуються наступні контрольні вправи: стрибки через скакалку, підтягування, віджимання на паралельних жердинах, від підлоги чи від ослона, піднімання тулуба з положення лежачи з зігнутими колінами, виси на зігнутих і напівзігнутих руках, підйом переворотом на високій поперечині, стрибок у довжину з місця з двох ніг, потрійний стрибок з ноги на ногу (варіант – тільки на правій і тільки на лівій нозі), піднімання й опускання прямих ніг до обмежника, стрибок нагору зі змахом і без змаху рук (визначається висота вистрибування), метання набивного м'яча (1-3 кг) з різних вихідних положень двома й однією рукою. Критеріями оцінки швидкісно-силових здібностей і силової витривалості служать число підтягувань, віджимань, час утримання визначеного положення тулуба, дальність метань (кидків), стрибків і т. п.
|
|
|
Перш ніж здійснювати силову підготовку учнів, потрібно виміряти рівень розвитку сили. Коли визначено вихідний рівень тоді можна правильно поставити завдання, підібрати відповідні засоби та методи.
38. Дайте характеристику з чого складається опорно-рухового апарату людини?
Усі рухи, які виконує людина, зв'язані з діяльністю її опорно-рухового апарату (ОРА), що, будучи єдиною функціональною системою, містить у собі відносно самостійні кісткову і м'язову системи.
Кісткова система складається з кісток, що будучи з'єднаними між собою утворюють скелет – пасивну частину ОРА, тому що всі його структурні елементи функціонують стандартно, у строгій відповідності з наявними в даний момент фізико-механічними характеристиками (міцністю, пружністю, еластичністю й ін. ).
Активною частиною ОРА є м'язова система, тому що м'язи змінюють свої властивості майже миттєво й у дуже широкому діапазоні.
Особливості ОРА визначені генетично, до них належать:
– кістково-м'язові біомеханічні характеристики;
– композиційний склад м'язового волокна;
– спадковий рівень обміну речовин.
|
|
|
Ці складові визначають тип статури людини. Їх не можна змінити, але можна внести деякі корективи. Скелет і м'язи складають ОРА.
Заняття силовими вправами впливають на розвиток усього скелету.
Рухи тіла здійснюються завдяки поперечносмугастим м'язам. Назва ця виникла тому, що під мікроскопом ці м'язові волокна виглядають як чергування світлих і темних смуг. Здебільшого такі м'язи прикріплені до кісток, тому друга їхня назва – скелетні. Рухи їх залежать від нашої волі. Інший тип м'язової тканини, що скорочується мимоволі, зветься гладкою.
У залежності від функції і розташування розрізняють м'язи довгі (біцепс), короткі (дельтоподібна), плоскі (грудна).
Як було сказано, скелетні м'язи здатні скорочуватися і розслаблюватися під впливом вольового імпульсу. Розтягування одного м'яза відбувається за рахунок скорочення інших. Таким чином, м'язова система складається з груп м'язів «що співробітничають» (синергістів) і м'язів протилежної дії (антагоністів). Наприклад, у згинанні руки в ліктьовому суглобі беруть участь двоголовий м'яз плеча, плечова і плечепроменевий м'яз, що є синергістами. Антагоніст – трицепс розтягується пасивно. Оптимальне виконання будь-якого руху зв'язано з погодженою напругою синергістів при розслабленні антагоністів. Звичайно, тут пропонується спрощений опис, тому що розбір навіть простих рухів досить складний. У русі беруть участь і інші м'язи, наприклад фіксатори, за допомогою яких кінцівки займають визначене положення при виконанні даної дії. Більшість м'язів виконують кілька різних функцій.
Відповідно до основних функцій, м'язи поділяються на наступні групи: згиначі, разгиначі, що відводять, що приводять, ротатори.
ККД м'яза досить високий: він використовує для роботи близько 30% енергії, що надходить у нього. Скорочення м'яза може носити характер динамічний (ізотонічний), при якому спостерігається зменшення довжини м'яза, чи статичний (ізометричний), при якому відбувається напруга м'яза без зміни її довжини. Ізометрична робота більш стомлююча, тому що супроводжується суцільним потоком нервових імпульсів і погіршенням кровопостачання м'яза. Динамічна робота більш сприятлива. Розрізняють переборюючу (позитивну) роботу, наприклад піднімання вантажу, і що уступає (негативну) – опускання вантажу з опором.
Атлет повинний звертати особливу увагу на стан свого травного апарата, тому що розлад травлення можуть звести нанівець результати тривалого і напруженого тренування. Хвилювання, стреси, порушення тренувального режиму, уживання стимуляторів, алкоголю, нікотину можуть повести до розладів травлення різного ступеня складності.
|
|
|
