Класифікація страхових понять і термінів
В страхуванні застосовується сукупність специфічних термінів та понять, які згруповані за певними ознаками, взаємопов'язані та взаємообумовлені, і, таким чином, формують відповідну систему професійної термінології. В країнах з ринковою економікою зазначена система термінів формувалась досить тривалий час, знаходиться під впливом наукових інтеграційних процесів та існує в умовах сталого правового та податкового поля. Проте в сучасних умовах в Україні для даної системи термінів характерні часті зміни в законодавстві, методологічних підходах, невизначеності фінансових та господарських чинників тощо. Не сприяє розвитку страхової термінології і нерозвиненість страхового ринку, нерозуміння страхування як фактору стабілізації економіки країни, як фактору можливого залучення додаткового інвестиційного капіталу в розвиток економіки. Окрім того, в сучасних умовах в різноманітній літературі та практичній діяльності в Україні застосовується багато термінів, що несуть однакове інформаційне навантаження, проте мають різну назву, а тим паче різне позначення в актуарних розрахуй- ках. Так, наприклад, терміни „страховий платіж", „страховий внесок", „страхова премія" - виражають плату страхувальника страховику за покриття ризику страхування, їх застосування залежить від виду страхування, вони не мають смислових розбіжностей, але призводять до непорозумінь при їх практичному використанні. А позначення цих термінів в розрахунках відображаються за допомогою літер латинського та українського алфавіту, а у відповідних методичних рекомендаціях - за допомогою слів. Аналогічно і по відношенню до термінів „страховий поліс", „страхове свідоцтво", „страховий сертифікат", що засвідчують факт укладання страхового договору, є документами, що повинні містити загальні умови страхування. Проте чіткого розмежування випадків застосування того чи іншого із зазначених термінів не існує. Хоча сьогодні найчастіше використовується термін „страховий поліс" в морському страхуванні, що найбільше відповідає міжнародній термінології. Окрім того, у вітчизняному законодавстві існують однакові вимоги щодо змісту зазначених документів, які повністю дублюють зміст договору страхування, а не виражають загальні умови страхування відповідного об'єкту. В міжнародній практиці страховий поліс використовують ще для внесення інформації про страхувальника та страховий об'єкт в єдину базу даних страховиків, щоб уникнути зловживань з боку страхувальників при отриманні страхового відшкодування при настанні страхового випадку. В Україні в сучасних умовах подібної єдиної інформаційної бази не існує. Це питання потребує швидкого вирішення, певних наукових розробок та методичного забезпечення.
Подібне стосується й термінів „страхова відповідальність", „страховепокриття", що означають зобов'язання страховика сплачувати страхове відшкодування або страхову суму за передбаченої умовами страхування сукупності подій або окремої події. Зазначені страхові терміни мають однакове смислове навантаження та застосовуються відповідно у майновому та особистому страхуванні. Невизначено позиції застосування таких понять, як „системи страхування", „системи страхової відповідальності", „системи страхового забезпечення", що однаково розуміються у зв'язку з використанням тих чи інших методів страхування, для розподілу відповідальності за ризик між суб'єктами страхових відносин з метою реалізації їх страхових інтересів.
Спробуємо узагальнити аналогічне використання деяких термінів страхування в таблиці 2.1. Таблиця 2.1. Тер.міїш-аналоги, що використовуються в страхуванні
Продовження табл. 2.1
Необхідно підкреслити, що в страховій практиці бракує чіткого і коректного застосування окремих термінів і показників. Наприклад, коефіцієнт виплат, що розраховується за формулою: kv = (Q/S)xlOO^e kv - коефіцієнт страхових виплат; Q - сума виплаченого страхового відшкодування, S - сума зібраних страхових премій, називається, на наш погляд, невиправдано коефіцієнтом збитковості. Окрім того, у термінології страхування існує така ситуація, коли один і той й же термін має різне смислове навантаження або має декілька визначень. Так, наприклад, термін „страхова сума" визначається як: — сума, в межах якої страховик несе відповідальність згідно угоди страхування; •— межа грошових зобов'язань страховика щодо компенсації завданих страховою подією збитків страхувальникові (застрахованому); •/ грошова сума, на яку застраховані об'єкти страхування; •/ грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при
настанні страхового випадку (ЗУ „Про зміни до ЗУ „Про страхування", ст.9). А термін „страховий інтерес" має значення: •/ матеріальної зацікавленості у страхуванні об'єктів, до яких страхувальник має стосунок як власник, орендар, перевізник; •— міри матеріальної зацікавленості фізичної або юридичної особи у страхуванні. Такий термін, як „страхова оцінка" використовується в контексті: — критерію оцінки страхового ризику; •/ матеріального еквіваленту (вартості) можливих матеріальних збитків або шкоди. Досить дискусійними в страховій термінології є встановлення єдиного підходу до питання, що ж все-таки реалізується за допомогою страхування: страхові продукти чи страхові послуги. В економічній літературі досить широко використовуються обидва цих терміни, часто підмінюючи один одного. А це, на наш погляд, призводить до таких негативних моментів, як:. — коли мова йде про реалізацію страхових продуктів, то складається враження про існування особливого товару, хоча страхування як економічна категорія нічого не створює, а виконує захисну функцію шляхом мобілізації та перерозподілу фінансових ресурсів; — за допомогою страхування реалізується страховий захист не тільки матеріалізований у страховому фонді, а й в інших фондах страховика. Здається більш коректним є використання терміну „страховий продукт" при вказівці конкретного виду страхування. А термін „страхова послуга" дещо ширший. Це також необхідно враховувати при здійсненні страхових послуг. До того ж різні вчені по-різному групують страхові терміни. Так, наприклад, А. Гвозденко терміни та поняття, що використовуються в страхуванні, умовно поділяє на дві групи: •— терміни та поняття, що використовуються у вітчизняному страхуванні; •— міжнародні терміни та поняття. В свою чергу, відомий російський вчений В. Шахов виділяє чотири групи термінів страхування: ^ ' терміни умов страхування; — терміни формування страхового фонду; — терміни використання страхового фонду; — терміни міжнародного страхового ринку. Проїс, деякі вчені взагалі не вдаються до класифікації страхових Іерміпів (К.В. Шслехов, В.Д. Бігдаш та інш.). Зрозумію, що кожний страховий термін чи поняття визначає зміст і характерні ознаки певної групи страхових відносин. В рамках національного вітчизняного страхового ринку викорис-Іовують наступні групи страхових відносин, що пов'язані з: •/ проявом специфічних страхових інтересів; •— формуванням страхового фонду; — використанням страхового фонду; •/ фінансово-господарською діяльністю страховика;
— терміном договорів і дій перестрахування. Рекомендуемо класифікувати страхові терміни та застосовувати їх на практиці (рис.2.1) у відповідності до зазначених груп страхових відносин. Терміни, що пов 'язані з проявом страхових інтересів, виражають найбільш загальні умови страхування, закріплюють та охоплюють правову форму страхування. Зміст зазначених термінів, як правило, обмежується національним страховим ринком. Терміни, що пов 'язані з формуванням страхового фонду, відображають надходження страховика від страхової діяльності, а також доходи від інвестиційної діяльності, інших джерел, які визначені діючим законодавством. Зазначені терміни відображають також оперативне управління страховиком фінансовими ресурсами, що надані страхувальниками. Терміни, що пов 'язані з використанням страхового фонду, виражають право страховика використовувати страховий фонд. Видатки страхового фонду мають цільове призначення і використовуються для виплати страхових сум та страхових відшкодувань. Терміни, що пов'язані з фінансово-господарською діяльністю страховика, охоплюють специфіку організації фінансів страхової компанії, її доходи та витрати, формування спеціальних та обов'язкових фондів, їх розміщення, систему оподаткування тощо. Окрему групу в термінології страхування складають терміни та поняття договорів і дій перестрахування, які розглядаються у відповідній темі. Характеристика основних термінів та понять, що застосовуються в страхуванні приведена в таблиці 2.2. Таблиця 2.2. Основні терміни та поняття, що застосовуються в страхуванні
Продовження табл. 2.2.
Продовження табл. 2.2.
Продовження табл. 2.2.
Ряд вчених та практиків, наприклад, М. Мних, Н. Внукова, В. Борисова розглядають ще одну групу страхових термінів - терміни, що пов 'язані з функціонуванням міжнародного страхового ринку, міжнародних Правил Інкотермс. Хоча Україна лише з 1992 року почала активно залучатися до міжнародної інтеграції, в цьому напрямку зроблені певні кроки. Так, у 1997 році Україна стала асоційованим членом системи "Зелена картка". На наш погляд, з інтеграцією України до міжнародного страхового ринку, терміни та поняття всіх класифікаційних груп необхідно поступово привести у відповідність до стандартів міжнародного страхового ринку. Наша держава бере активну учасіь у нарадах страхнаїлядів світу, що регулярно відбуваються за участю Організації економічного розвитку та співробітництва, дедалі тісніше співпрацює з іншими міжнародними організаціями. В найбільш загальному вигляді групування страхових термінів можна провести таким чином, як представлено на рисунку 2.2. 2.3. Терміни, що обслуговують міжнародні договори В міжнародних економічних взаємовідносинах страхові терміни використовуються безпосередньо в договорах страхування, перестрахування, в договорах зовнішньоекономічної діяльності в торгівлі, що укладаються у відповідності до Інко-термс (Міжнародних правил тлумачення торгових термінів). Міжнародна практика напрацювала низку специфічних термінів та понять у страхуванні, що обумовлені традиціями світових фінансових центрів та досвідом міжнародної торгівлі. Так, до основних міжнародних страхових термінів відносяться (табл.2.3.): Таблиця 2.3. Основні міжнародні страхові терміни
Продовження табл. 2.3.
Продовження табл. 2.3.
Необхідно підкреслити, що міжнародна термінологія у страхуванні формувалась досить тривалий час, а тому має більш виважений та визначений характер. Особливої уваги заслуговують міжнародні договори, при укладанні яких застосовуються базові умови поставки Інкотермс (у редакції 1990 року), в залежності від яких визначається момент переходу ризиків загибелі або пошкодження товару, наявність страхування та узгоджується страхувальник - продавець чи покупець. Окрім того, типовий зовнішньоекономічний контракт містить певний перелік елементів (в сучасних умовах їх 35), серед яких є пункт про страхування (п. 22). Момент переходу ризиків загибелі або пошкодження товару та розмежування витрат на страхування між експортером та імпортером за різних умов Інкотермс представлено в таблиці 2.4. Отже, страхова термінологія посідає значне місце в теорії страхування та страховій діяльності, вимагає негайного створення єдиного понятійного апарату, єдиної класифікації термінів (за ознаками, пов'язаними з проявом страхових інтересів, формування та використання страхового фонду, з фінансовою діяльністю страховика та міжнародного страхового ринку), її методичного визначення та широкого застосування міжнародних правил. Страхування в Правшах Інкоте/гмс Таблиця 2.4.
Продовження табл. 2.4
Продовження табл. 2.4
Рекгмендована література 1. Закон України „Про внесення змін до Закону України "Про 2. Указ Президента України „Про застосування міжнародних пра 3. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа. - К.: Това 4. Біленчук Д. П., Біленчук П. Д., Залетів О. М., Клименко Н. I. Страхове право України. Підручник для вищих навчальних закладів. За редакцією професора Біленнука П. Д. і президента Ліги страхових організації! України Філошока О. Ф. - К.: Атака, 1999. - 368 с. (с.38 -48, 106- 140). 5. Внукова Н. М. Практикум із страхування. Випуск 1.- К.: 6. Внукова Н.М Практика страхового бизнеса. - К.: Либра, 7. Гвозденко А. А. Основы страхования: Учебник. - М.: Финан 8. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський облік: роздуми вченого. - Жи 9. Заруба О. Д. Страхова справа: Підручник. - К.: Товариство •Ш. -KatHeffic-e -О. Л., Борисова В. А. Соціально-економічні основи страхування: Навчальний посібник. - Суми: Видавництво "Університетська книга", 1999. •* 252 с. (с.7 - 8, 12 - 14). 11. Кузьмінськіш Ю. Форма та зміст міжнародного економічного 12. Новий тлумачний словник української мови (у чотирьох то 13. Ротова Т. А., Руденко Л. С. Страхування: Навч. посіб. - К.: 14. Таркуцж A..Q. Страхування: Навч.посіб.- К.: Вид-во Європ.ун 15. Шахов В. В. Страхование: Учебник для вузов. - М.: Страхо 16. Шелехов К. В., Бигдаш В. Д. Страхование: Учеб. пособие.-К.: Питання для самоперевірки 1. В чому полягає зміст страхової термінології та необхідність її класифікації?. 2. Які поняття-і терміни виражають умови страхування? 3. Які поняття і терміни пов'язані з формуванням страхо- вого фонду та актуарними розрахунками? 4. Які поняття і терміни пов'язані з використанням страхо- Вого фОВДУ?,- -;. •5. Які терміни відображають фінансово-економічну діяльність страховика? 6. Які основні міжнародні страхові терміни загального блоку, полісу, обслуговування договору ви знаєте? Яка. використовується страхова термінологія в сучасних правилах Інкотермс? Чим зумовлена необхідність використання міжнародних страхових термінів? Чому відрізняється термінологія національного та зовнішнього страхового ринку?
Читайте также: VI. Словник основних термінів і понять Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|