Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Страхові послуги та страхові продукти, їх реалізація

В сучасних умовах досить часто при здійсненні процесу страхування застосовуються терміни страхові продукти та страхові послуги. В економічній літературі широко використовуються обидва цих терміни, часто підмінюючи один одного. А це, на наш погляд, призводить до таких негативних моментів, як:

S коли мова йде про реалізацію страхових продуктів, то складається враження про існування особливого товару, хоча страхування як економічна категорія нічого не створює, а виконує захисну функцію шляхом мобілізації та перерозподілу фінансових ресурсів; S за допомогою страхування реалізується страховий захист не тільки матеріалізований у страховому фонді, а й в інших фондах страховика.

Здається більш коректним було, б використання терміну „страховий продукт" при вказівці конкретного виду страхування. А термін „страхова послуга" дещо ширший, включає в себе значний спектр інших операцій, пов'язаних із страхуванням, таких як розрахунки актуаріїв, результати роботи професійних оцінювачів страхового ризику та страхового збитку, інформація про ймовірність настання страхового випадку та масштабність ймовірних ризиків та збитків тощо. Це також необхідно враховувати при здійсненні операцій на страховому ринку. Хоча, існують й інші підходи у визначенні зазначених термінів, що фактично їх ототожнюють.

Існує декілька концепцій страхового продукту: •S компенсаційна, основою страхового продукту є ризи-кова компенсація з боку страховика, яка ґрунтується на ймовірності настання ризику погіршення матеріального стану страхувальника, яка компенсується можливістю здійснення страхової виплати; S інформаційна (фундатор - В. Мюллер) - надається страхувальнику не продукт, не послуга, а гарантія, яка забезпечується певним обсягом інформації - страховий продукт є матеріальним, а страхова послуга -інформацією;

S 3-рівневого страхового продукту (фундатор Халлер) -базовим рівнем страхового продукту є очікування, що ризик не реалізується, оскільки він є наслідком існування динамічного середовища та процесів, в який входять соціальна, технічна та фінансова підсистеми;

S концепція Д. Фарні - страховий продукт, як система, включає ризикову, накопичувальну, забезпечувальну підсистеми.

Страхові послуги, здебільшого, реалізуються у такий спосіб:

S прямий продаж;

S продаж за допомогою посередників.

Прямий продаж здійснюється:

•S в офісі страхової компанії;

•S спеціально найманими працівниками - аквізиторами;

S за адресами у довідниках;

S поштовими відправленнями;

S по мережі Інтернет.

Продаж за допомогою посередників відбувається

S через агентів;

•/ через брокерів;

S через інших посередників - банки, туристичні агенції тощо.

В Україні найбільшого поширення набули такі способи реалізації страхових продуктів, як в офісі страхової компанії, за допомогою страхових агентів.

Нещодавно з'явилась нова форма реалізації страхових послуг - через мережу Інтернет. Інтернет - це досить потужне новітнє середовище передачі інформації, розвиток якого призводить до суттєвих змін у всіх галузях підприємницької діяльності, в тому числі й страхуванні. Страхові компанії використовують зазначену інформаційну систему як з точки зору удосконалення діяльності страхової компанії, так і розробки самого сайту. Також створюється сайт- екстранет, орієнтований виключно на клієнтів та партнерів з метою забезпечення здійснення страхових продаж, надання інформації щодо страхових виплат, статистики і таке інше. У використанні Інтернету в страхуванні можна виділити такі основні проблеми:

•/ мала чисельність та низька купівельна спроможність Інтернет-аудиторії;

•/ стереотипи мислення, гіркий досвід з фінансовими аферами;

S відсутність законодавчого регламентування механізму електронного підпису та документування, відсутність правових основ електронних страхових полісів;

S не всі страхові послуги можна продавати по мережі Інтернет, тому, що є такі підвиди страхування, які вимагають огляду об'єкта страхування (наприклад, ав-токаско на умовах онлайн тощо).

В цілому, на страховому ринку України системи продажу страхових послуг постійно удосконалюються, застосовуються нові форми та методи.

5.5. Страховий ринок України, напрямки його розвитку

Становлення України, як самостійної, незалежної та демократичної держави обумовлює створення та розвиток національних ринкових відносин. Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу та Світової організації торгівлі, прийняті Україною міжнародні зобов'язання визначають напрями та умови гармонізованого розвитку фінансового ринку в Україні, особливо його частини - страхового ринку.

Передумовами розвитку страхового ринку України є:

S розвиток відносин власності;

S • побудова та створення ринкових умов господарювання, розвиток конкуренції;

S ліквідації державної монополії у страхуванні;

S необхідність забезпечення безперервного відтворю-вального процесу за допомогою відшкодування збитків у разі настання страхової події, тобто створення фактору стабілізації економіки;

S можливість акумулювання значних фінансових ресурсів та необхідність їх інвестування в економіку держави тощо.

Страховий ринок України у своєму розвитку історично пройшов певні етапи (приблизно три та знаходиться на четвертому). Поділ страхового ринку на етапи досить умовний.

І-етап - з 1991 по 1993 p.p. - характерними рисами є відсутність спеціального законодавства, відповідної методологічної бази, нагляду з боку держави, ефективного ринкового механізму здійснення страхової діяльності; цей етап визначається екстенсивним розвитком страхового ринку, швидким зростанням кількості страхових організацій.

ІІ-етап - з 1993 по 1996 p.p. - почала створюватись страхова галузь в економіці держави, був прийнятий Декрет „Про стра-

хування', держава встановила нагляд за страховою діяльністю і визначила певні вимоги щодо страховиків; відбулася структурна будова страхового ринку України, з'явились групи страхових компаній: організації, створені на базі колишнього Держстраху в системі HACK „Оранта", кептивні страхові компанії, страхові компанії, створені на приватному капіталі, які працюють за ринковими принципами.

Ш-етап - з 1996 по 2001 p.p. - був прийнятий Закон України „ Про страхування", який посилив вимоги щодо статутних фондів (100 тис. екю (євро) для страховиків, що займались страхуванням життя та 500 тис. екю (євро) для тих страхових компаній, які займались страхуванням життя) та платоспроможності страхових компаній; страхові компанії були поділені на ті, що здійснюють окремо ризикове страхування та довгострокове страхування життя; були чітко визначені правила страхування, встановлено нові вимоги щодо договорів страхування та розміщення страхових резервів; створюються нові організаційні форми на страховому ринку - Моторне бюро, Морське бюро, Авіаційне бюро.

W-eman - з 2001 р. - прийняття фактично нового Закону України „ Про внесення змін до Закону України „ Про страхування" ще більше підвищило вимоги щодо статутного капіталу страховика, до його кількісних та якісних характеристик, посилились вимоги щодо платоспроможності страхових компаній, розширились можливості інвестиційної діяльності, покращились можливості диверсифікації при розміщенні страхових резервів та тимчасово вільних коштів страховика; значно збільшились обсяги операцій перестрахування. Існує й інший підхід до визначення етапів розвитку страхового ринку, виходячи із концептуальних, підходів оподаткування. Так, визначається два етапи:

S І-етап - бурхливого розвитку в умовах ненасиченого

попиту на страхові послуги; (цей період характерний

для України сьогодні);

•/ ІІ-етап - насичений ринок страхових послуг. Сьогодні для України характерний І-етап розвитку страхового ринку. Домінуючими факторами його розвитку можна визначити:

S незначна конкуренція на ринку фінансових послуг:

страхові компанії поряд з банківськими установами

займають монопольне становище порівняно з іншими

фінансовими установами;

•S пропозиції щодо охоплення страховими послугами масштабні: потенційні ризики сьогодні в державі охоплені на 10 %, тоді як в більшості країн - 90 - 95%;

S залишки тимчасово вільних коштів населення та юридичних осіб зростають, а отже і можливості залучення цих коштів у страхування.

Останнім часом страховий ринок України стрімко розвивається, зростає імідж страхування, попит на страхові послуги серед суб'єктів господарювання та населення. Щорічно страховий ринок України дає приріст за валовими показниками більше, ніж 80%.

Станом на початок 2002 р. в Україні діяло понад 310 страхових компаній, І 500 філій та представництв, біля 60 страхових брокерів, майже 10 000 страхових агентів. Власний капітал страховиків досягає 1,4 млрд.грн. В структурі резервів найбільшу питому вагу становлять технічні резерви незароблених премій -96,9%, резерви по страхуванню життя - 2,2%, резерв збитків - 1%. Розміщення страхових резервів страховики здійснюють - в банківських установах - 57,2%, в цінних паперах - 9,7%, в нерухомості - 6,7%.

Страхові платежі в загальному обсязі ринку страхування щорічно зростають приблизно у 1,5-2 рази.

За прогнозами Програми розвитку страхування на 2001-2004 роки у найближчі роки кількість зайнятого населення у страхуванні досягне 50 тис. чоловік - менеджерів, актуаріїв, брокерів, страхових експертів, фінансових аналітиків, бухгалтерів, юристів та ін.

Стосовно ж перспектив розвитку ринку страхування в Україні, то його потенціал важко переоцінити. Існує багато сегментів ринку, які поки що слабо розвинені, наприклад страхування підприємницьких ризиків. До того ж позитивним можна назвати суттєве підвищення професіоналізму учасників страхового ринку, а також розвиток споживчої культури страхування.

На жаль, за останні роки в страховій сфері практично було згорнуто страхування життя, страхування ризиків сільськогосподарських підприємств. Серед інших негативних тенденцій можна підкреслити монополізацію сегментів страхового ринку відомчими страховими компаніями. Негативним фактом є й те, що сьогодні страхова галузь України забезпечує перерозподіл лише 0,9% ВВП, тоді як в розвинутих країнах зазначений показник складає 8-12%. Частка українського страхового ринку в загальноєвропейському обсязі страхових послуг складає лише 0,05%,

при тому, що Україна становить 7% населення Європи. А це свідчить про потенційні можливості цієї галузі економіки.

Негативний вплив на розвиток страхового ринку України справляють:

S відсутність економічної стабільності, сталого зростання виробництва, низька платоспроможність населення та дефіцит фінансових ресурсів; S накопичення неплатежів та збитковість багатьох

підприємств; •S неповна й фрагментарна законодавча база, відсутність

державних преференцій на страховому ринку; S прояв монополізму та неефективний державний контроль;

S слабкий розвиток фінансового ринку, що стримує ефективне розміщення страхових резервів за допомогою цінних паперів та інвестицій; S відсутність вторинного ринку страхових послуг; •/ неналежний рівень інформаційного забезпечення;

відсутність єдиної комплексної інформаційної бази. З прийняттям Програми розвитку страхового ринку України на 2001-2004 p.p. від 02.02.2001 р. та за умови збереження позитивної тенденції розвитку економіки країни очікується приріст страхових платежів на рівні 70-80%. При цьому випереджаючими темпами планується зростання частки добровільного страхування, переважно майнового та страхування відповідальності. Проте повного насичення страхового ринку до 2005 р. не передбачається у зв'язку з фінансовими можливостями підприємств, які стримуються діючою системою відшкодування витрат на страхування при розподілі виручки та доходу господарюючого суб'єкта.

Зростання попиту на страхові послуги, можлива активна державна підтримка страхування, розвиток його інфраструктури призведе до підвищення інвестиційного потенціалу страхового ринку за рахунок збільшення страхових резервів та розширення напрямків їх вкладання.

Рекомендована література

1. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про стра
хування" від 04.10.2001 р. № 2745-III.

2. „Про порядок впровадження діяльності страховими посередника
ми" - Постанова КМУ № 1523 від 18. 12. 1996 р.

3. „Про впорядкування діяльності страхових брокерів" - Постанова
КМУ№ 747 від 29. 04. 1999 р.

4. „Програма розвитку страхового ринку України на 2001 - 2004 ро
ки" - Постанова КМУ № 98 від 02. 02. 2001 р.

5. Біленчук Д. П., Біленчук П Д., Залетів О. М., Клименко Н. І.
Страхове право України. Підручник для вищих навчальних закладів. За
редакцією професора П. Д. Біленчука і президента Ліги страхових ор
ганізацій України О. Ф. Філонюка. - К.: Атака, 1999. - 368 с.

6. Біленчук Д., Паращак О. Інтернет-страхування: мфі чи ре
альність? // Ж-л Страхова справа. - 2001. - № 2 (2), с.109 - 112.

7. Заруба О.Д. Страхова справа: Підручник. -К.: Товариство "Знан
ня", КОО, 1998.-321с.

8. Кисельова О. Проект Концепції реформування оподаткування
страхової діяльності на 2002 - 2005.// Ж-л Страхова справа. - 2001 -
№4, - с. 74 - 84.

9. Ротова Т. А., Руденко Л.С. Страхування: Навч. посіб. - К.: Київ,
нац. торг.-екон. ун-т, 2001. - 402 с.

10. Шахов В. В. Страхование: Учебник для вузов. - М.: Страховой
полис, ЮНИТИ, 1997. - 311с.

11. Шелехов К. В., Бигдаш В.Д. Страхование: Учеб, пособие. -К.:
МАУП, 1998. - 424 с. - Библиогр.: с.412 - 415.

Питання для самоперевірки

1. Що включає в себе поняття „страховий ринок"?

2. Які необхідні умови існування страхового ринку?

3. Що є об'єктом страхового ринку?

4. Хто є суб'єктами страхового ринку?

5. Яка структурна будова страхового ринку?

6. В чому полягає зміст та понятійне навантаження
елементів страхового ринку?

7. Дати характеристику елементам страхового ринку.

8. Які є регулятори та інструменти страхового ринку?

9. В чому полягає зміст страхових продуктів та страхо
вих послуг?

10. В чому полягає особливість страхового продукту як
товару?

11. Які страхові послуги та страхові продукти реалізу
ються на страховому ринку?

12. Які є способи реалізації страхових продуктів?

.13. Як характеризується сучасний стан страхового ринку?

14. Які проблеми на страховому ринку України?

15. Які напрямки розвитку страхового ринку України?

⇐ Предыдущая 5 6 7 8 91011 12 13 14 Следующая ⇒