Повне страхування, його системи, їх характеристика

Одним із методів страхування є повне страхування, яке за­безпечує повний страховий захист інтересів страхувальника. За

цим методом покривається максимально можливий збиток обра­ного класу страхових подій. Для цього використовують дві ос­новні системи страхування:

S за дійсною вартістю майна;

S за відновленою вартістю майна.

В практиці майнового страхування найбільш поширеною є система страхування за дійсною вартістю майна, яка визна­чається як фактична на день підписання договору страхування. Зазначена система страхування враховує знос майна на день ук­ладання договору страхування. В страхування майна підприємств прийняті наступні межі оцінки його вартості:

•S для необоротних активів - балансова вартість майна, не більше відновленої вартості на день їх знищення;

S для оборотних активів - фактична собівартість за се­редніми ринковими цінами, відпускними цінами, цінами власного виробництва;

S для незавершеного будівництва - розмір фактично здійснених витрат матеріальних та трудових ресурсів на момент настання страхового випадку.

У відповідності до системи страхування за дійсною вартістю майна страхове відшкодування дорівнює розміру збитків. Тобто має місце повне покриття збитків страхувальника за рахунок фінансових ресурсів страховика.

Система страхування за відновленою (відновною) вартістю майна передбачає, що відшкодування збитків за знищений об'єкт буде здійснено в розмірі, що дорівнює вартості нового ана­логічного майна відповідного виду. Знос майна при цьому не враховується. Ця система також забезпечує повний страховий за­хист інтересів страхувальника.

6.3. Пропорційне страхування, його характеристика

Пропорційне страхування відноситься до методів часткового страхування. Передбачає використання системи пропорційної страхової відповідальності. В основі цієї системи лежить матема­тична ознака - пропорція> страхове відшкодування так відно­ситься до збитку страхувальника, як страхова сума - до вартості застрахованого майна. Зазначену пропорцію можна виразити наступною формулою:

де Q - страхове відшкодування;

Z - страховий збиток;

S - страхова сума;

W - вартісна оцінка майна;

Zimx - максимально можливий збиток.

Виходячи із зазначеної пропорції, розмір страхового відшкодування може бути визначений за формулою:

У відповідності до цього методу страхове відшкодування можна ще визначити за допомогою процентних розрахунків: страхове відшкодування повинно складати стільки відсотків від суми страхового збитку, скільки страхова сума від майнової оцінки застрахованого майна.

В умовах договору страхування принцип пропорційної відповідальності знаходить своє відображення, як правило, в за­ниженій оцінці майна супротив реальної вартості об'єкта страху­вання або максимально можливого збитку підприємства в ре­зультаті настання обумовлених страхових випадків.

За даною системою страхування, відповідно до зменшення розміру страхового відшкодування, розмір страхової премії та­кож зменшується пропорційно зменшенню страхової суми. Та­ким чином, страхувальник може сам регулювати частину ризику, яка залишається на його утриманні, а відтак і підібрати для себе оптимальний розмір премії.

Особливістю пропорційної системи страхування є те, що розподіл збитку між страховиком та страхувальником не зале­жить від його розміру. Отже, як для великих, так і для малих збитків система розподілу залишається незмінною. А це може створювати певні незручності для обох учасників страхової опе­рації. Для того, щоб усунути зазначений недолік, використову­ють методи непропорційного страхування.