Поняття методів та систем страхування
Страхові відносини мають суперечливий характер. Ця суперечність полягає в тому, що і страхувальник, і страховик мають свої економічні інтереси в здійсненні страхування. Так, страхувальник намагається забезпечити собі максимальний розмір страхового покриття (передати максимальний обсяг страхової відповідальності) при оптимальному розмірі страхових платежів (страхової премії). Якщо розмір страхової премії може здатися йому невиправдано великим, то він вимушений буде відмовитись від передачі частини ризиків страховику і зберегти їх у себе. В той же час страховик переслідує зворотні цілі - прийняття мінімальних ризиків (мінімізація обсягів страхової відповідальності) при збереженні максимальних страхових платежів (страхових премій). Отже, постає питання визначення способу розподілу відповідальності за ризик та вибору оптимального співвідношення між розмірами страхової премії і страхового покриття. Вирішення даної проблеми досягається за допомогою застосування відповідних методів та систем страхування. Слово „метод" у Великому тлумачному словнику сучасної української мови пояснюється як спосіб пізнання явищ природи та суспільного життя, а також як прийом або система прийомів, що застосовується в якій-небудь галузі діяльності. Отже, термін „метод" означає спосіб теоретичного дослідження або практичного здійснення чого-небудь. А застосовуючи до зазначеного терміну галузь страхування, можна визначити, що методи страхування - це способи практичного здійснення страхування. Термін „система" походить від грецького "system", що в перекладі означає ціле, складене з частин; сполучення. Поняття система - це сукупність елементів, що знаходяться у відношеннях і взаємозв'язку один з одним і створюють певну єдність, цілісність. Стосовно ж системи страхування, то можна визначити, що це взаємозв'язок між страховою сумою, вартістю об'єкта страхування, розміром страхового відшкодування та збитку страхувальника, який здійснюється на основі математичних розрахунків за певним алгоритмом.
Термін „система страхування" має аналоги у використанні - „система страхової відповідальності", „система страхового забезпечення". Методи страхування поділяються в залежності від розподілу відповідальності за ризик між сторонами страхових відносин. Розрізняють дві великих групи методів страхування: / методи повного страхування; S методи часткового страхування. Повне страхування покриває весь конкретний ризик, тобто максимально можливий збиток обраного класу страхових подій. Часткове страхування обмежує відповідальність страховика, залишаючи частину ризику страхувальнику. В практиці страхування при визначенні частки ризику, відповідальність за яку несе страховик чи страхувальник, застосовують термін „утримання ризику". Зрозуміло, що часткове страхування дешевше, ніж повне. В свою чергу, часткове страхування поділяється на дві групи методів: •S пропорційне страхування; •/ непропорційне страхування. Кожний із зазначених методів має свої системи здійснення страхування. В сучасних умовах в Україні застосовують наступні системи страхування: •S за дійсною вартістю майна; S за відновленою (відновною) вартістю майна; S пропорційної відповідальності; S першого ризику; S дрібної частки (дробової частини); S граничного страхового забезпечення; S страхування граничних ризиків; •S страхування з франшизою. Спробу узагальнення методів та систем страхування представлено на рис. 6.1.
Відмінності в системах страхування ґрунтуються на неоднаковому співвідношенні вартості майна та страхової суми, страхового відшкодування та збитку страхувальника. Система страхової відповідальності встановлюється не за бажанням страхувальника, а у відповідності до страхового законодавства та встановлених правил страхування. Для розрахунків відшкодування за різними системами важливо чітко розмежовувати поняття „збиток страхувальника" та „ страхове відшкодування". Збиток страхувальника - це його фактичний збиток, понесений в результаті настання страхового випадку. Страхове відшкодування - сума, що виплачується страховиком для покриття цього збитку. Кількісно вони можуть не співпадати. Збиток та страхова сума є верхньою межею страхового відшкодування, яке може бути менше страхової суми, дорівнювати їй, але ніколи не може перевищувати її. Страхове відшкодування, як правило, не може перевищувати суму страхового збитку. Використовуючи системи страхування, визначається участь страховика в покритті збитків. А особиста участь страхувальника у покритті збитків виражається через франшизу. Франшиза - звільнення страховика від покриття збитків, яке передбачене договором страхування. Отже, в страховій справі застосовується кілька систем страхування та франшиза, які забезпечують відповідне відшкодування збитків при настанні страхового випадку.
Читайте также: A) Магнітоелектрична система. Воспользуйтесь поиском по сайту: ![]() ©2015 - 2025 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|