Інструкція до Договору про патентне право 7 страница
Міжнародна реєстрація не може бути подовжена у відношенні будь-якої зазначеної Договірної сторони стосовно тих промислових зразків, у відношенні яких був внесений запис про визнання міжнародної реєстрації недійсною в цій Договірній стороні відповідно до правила 20 або про обмеження дії міжнародної реєстрації відповідно до правила 21. (3) [ Недоплата зборів ] (a) Якщо сума отриманих зборів менше суми, необхідної для продовження міжнародної реєстрації, Міжнародне бюро негайно повідомляє про це одночасно власника і представника, при наявності такого. У повідомленні зазначається відсутня сума. (b) Якщо після закінчення шестимісячного строку, згаданого в пункті 1(c), сума отриманих зборів менша суми, необхідної для продовження міжнародної реєстрації, Міжнародне бюро не вносить запис про продовження, відшкодовує отриману суму і повідомляє про це власника і представника, при наявності такого. Правило 25 (1) [ Внесення запису про подовження міжнародної реєстрації і дата вступу цього продовження в силу ] Запис про подовження міжнародної реєстрації вноситься в Міжнародний реєстр на дату, на яку це подовження повинно бути здійснено, навіть якщо необхідні для подовження міжнародної реєстрації збори сплачуються протягом пільгового періоду, згаданого в правилі 24(1)(c). (2) [ Свідоцтво ] Міжнародне бюро висилає власнику свідоцтво про подовженні міжнародної реєстрації. Глава 6 Правило 26 (1) [ Відомості про міжнародні реєстрації ] Міжнародне бюро публікує в Бюлетені відповідні відомості про: (і) міжнародні реєстрації відповідно до правила 17; (іі) відмови у визнанні дії міжнародної реєстрації, про які внесений запис відповідно до правила 18(5), з зазначенням того, чи можуть ці відмови бути переглянуті або оскаржені, але без вказівки мотивів для відмови;
(ііі) визнання міжнародної реєстрації недійсною, про яке внесено запис відповідно до правила 20(2); (іv) зміни власника міжнародної реєстрації, зміни імені або адреси власника, відмови від міжнародної реєстрації і обмеження дії міжнародної реєстрації, про які внесено запис відповідно до правила 21; (v) виправлення, здійснені відповідно до правила 22; (vі) подовження міжнародної реєстрації, про які внесено запис відповідно до правила 25(1); (vіі) міжнародні реєстрації, що не були подовжені. (2) [Відомості про заяви і повідомлення; інша інформація] Міжнародне бюро публікує в Бюлетені будь-яку заяву або повідомлення, направлене Договірною стороною відповідно до Акта або цієї Інструкції, а також покажчик днів, в які Міжнародне бюро буде закрито для публіки в поточному і наступному календарному році. (3) [ Кількість примірників для Відомств Договірних сторін ] (a) Міжнародне бюро висилає Відомству кожної Договірної сторони примірники Бюлетеня. Кожне Відомство має право безплатно одержувати два примірники Бюлетеня; крім того, якщо протягом якогось визначеного календарного року кількість вказівок, зареєстрованих у відношенні відповідної Договірної сторони, перевищить 500, у наступному за ним році це Відомство може безкоштовно одержати ще один додатковий примірник плюс один примірник за кожні 500 вказівок понад 500. Кожна Договірна сторона може щорічно купувати за половину передплатної ціни таку ж кількість примірників, яку вона має право одержувати безкоштовно. (b) Якщо Бюлетень є в наявності на різних носіях, кожне Відомство може вибрати носій, на якому воно бажає одержувати будь-який примірник, на який воно має право. Глава 7
Правило 27 (1) [ Розмір зборів ] Розмір зборів, що стягуються у відповідності з Актом і цією Інструкцією, не враховуючи індивідуальних зборів за зазначення, що передбачені правилом 12(а)(ііі) вказується в Переліку зборів, оформлений у вигляді додатка до цієї Інструкції і являється невід'ємною її частиною. (2) [ Платежі ] (a) З врахуванням підпункту (b) і правила 12(3)(c), збори сплачуються безпосередньо Міжнародному бюро. (b) Якщо міжнародна заявка подається за посередництвом Відомства Договірної сторони заявника, збори, що сплачуються у зв'язку з цією заявкою, за бажанням заявника або власника можуть бути сплачені через це Відомство, якщо воно бере на себе збір і пересилку таких зборів. Будь-яке Відомство, яке бере на себе збір і пересилку зборів, повідомляє про це Генерального директора. (3) [ Способи платежу ] Збори сплачуються в Міжнародному бюро у відповідності з Адміністративною інструкцією. (4) [ Вказівки, що супроводжують сплату ] При сплаті будь-якого збору Міжнародному бюро повинні бути зазначені: (і) до міжнародної реєстрації - ім'я заявника, відповідний промисловий зразок і призначення платежу; (іі) після міжнародної реєстрації - ім'я власника, номер відповідної реєстрації і призначення платежу. (5) [ Дата платежу ] (a) З урахуванням правила 24(1)(d) і підпунктом (b), будь-який збір вважається сплаченим Міжнародному бюро на дату, на яку Міжнародне бюро одержує необхідну суму. (b) Якщо необхідна сума є в наявності на відкритому в Міжнародному бюро рахунку і Міжнародне бюро одержало інструкцію від власника рахунку про її зняття, збір вважається сплаченим Міжнародному бюро на день, коли Міжнародне бюро одержує міжнародну заявку, клопотання про внесення запису про зміну або інструкцію про продовження міжнародної реєстрації. (6) [ Зміна розміру зборів ] (a) Якщо міжнародна заявка подана за посередництвом Відомства Договірної сторони заявника і якщо розмір, що підлягає сплаті збору за подачу міжнародної заявки змінюється в період між, з одного боку, датою, на яку міжнародна заявка отримана Відомством, і, з іншого боку, датою одержання міжнародної заявки Міжнародним бюро, застосовується збір, що діяв на першу дату. (b) У випадку, якщо розмір зборів, що підлягає сплаті за продовження міжнародної реєстрації змінюється в період між датою оплати і датою, на яку повинне бути здійснене продовження, застосовується збір, що діяв на дату сплати або на дату, що відповідно до правила 24(1)(d) вважається датою сплати. Якщо сплата проведена після дати, на яку повинно було бути здійснене продовження, застосовується збір, що діяв на дату, на яку повинно було бути здійснене продовження.
(c) У випадку зміни розміру яких-небудь зборів, відмінних від зборів, згаданих у підпунктах (a) і (b), застосовується розмір зборів, що діяв на дату одержання збору Міжнародним бюро. Правило 28 (1) [ Обов'язок використовувати швейцарську валюту ] Всі платежі відповідно до чинної Інструкції провадяться Міжнародному бюро у швейцарській валюті незалежно від того, чи були прийняті ці збори таким Відомством в іншій валюті - у випадку, якщо сплата провадиться за посередництвом Відомства. (2) [Встановлення розміру індивідуального збору за зазначення у швейцарській валюті] (a) У випадку, якщо Договірна сторона у відповідності зі статтею 7(2) робить заяву про те, що вона бажає одержувати індивідуальне мито за зазначення, розмір індивідуального мита, що вказується Міжнародному бюро, приводиться у валюті, використовуваної її Відомством. (b) У випадку, якщо збір вказується в заяві, згаданій у підпункті (a), у валюті іншій, ніж швейцарська, Генеральний директор після консультації з зацікавленим Відомством Договірної сторони встановлює розмір індивідуального збору у швейцарській валюті на основі офіційного обмінного курсу Організації Об'єднаних Націй. (c) У випадку, якщо протягом більше трьох наступних місяців офіційний обмінний курс Організації Об'єднаних Націй між швейцарською валютою й іншою валютою, у якій Договірною стороною зазначений розмір індивідуального збору, збільшується або зменшується принаймні на 5% стосовно останнього обмінного курсу, використаному для встановлення розміру цього збору у швейцарській валюті, Відомство цієї Договірної сторони може звернутися до Генерального директора з проханням встановити новий розмір цього збору у швейцарській валюті відповідно до офіційного обмінного курсу Організації Об'єднаних Націй, що існують на день, що передує дню подачі прохання. Генеральний директор приймає відповідні заходи. Новий розмір збору застосовується з дати, встановлюваної Генеральним директором, з обмовкою, що ця дата знаходиться між першим і другим місяцями після публікації вищезгаданого розміру в Бюлетені.
(d) У випадку, якщо протягом більш трьох наступних один за одним місяців офіційний курс Організації Об'єднаних Націй між швейцарською валютою й іншою валютою, у якій Договірною стороною зазначений розмір індивідуального збору за вказівку, збільшується або зменшується принаймні на 10% відносно останнього обмінного курсу, використаному для встановлення розміру цього збору у швейцарській валюті, Генеральний директор встановлює новий розмір індивідуального збору у швейцарській валюті відповідно до офіційного обмінного курсу Організації Об'єднаних Націй. Новий розмір збору застосовується з дати, встановлюваної Генеральним директором, з обмовкою, що ця дата знаходиться між першим і другим місяцями після публікації вищезгаданого розміру в Бюлетені. Правило 29 Будь-який збір за вказівку або індивідуальне мито за вказівку, що сплачується Міжнародному бюро у відношенні визначеної Договірної сторони, зараховується на відкритий Міжнародним бюро рахунок даної Договірної сторони протягом місяця, що настає за місяцем, під час якого був внесений запис про міжнародну реєстрацію або її продовження, за яким було сплачено цей збір, або, що стосується другої частини індивідуального збору за вказівку, - негайно після її отримання Міжнародним бюро. Глава 8 Правило 30 (1) [ Вимога одноголосності ] Для внесення поправок у наступні положення цієї Інструкції потрібно одноголосне рішення: (і) Правило 13(4); (іі) Правило 18(1); (2) [ Необхідна більшість в чотири п'ятих ] Для внесення поправок в наступне положення Інструкції і пункту (3) цього правила вимагається більшість в чотири п'ятих: (ііі) Правило 7(6); (іv) Правило 9(3)(b); (v) Правило 16(1); (vі) Правило 17(1)(ііі). (3) [ Процедура ] Будь-яка пропозиція про внесення поправок в будь-яке положення, згадане в пункті (1) або (2), направляється всім Договірним сторонам принаймі за два місяці до відкриття сесії Асамблеї, що повинна прийняти рішення по даній пропозиції. Правило 31 (1) [ Складання Адміністративної інструкції; питання, регульовані нею ]
(a) Адміністративна інструкція складається Генеральним директором. Генеральний директор може вносити в неї зміни. Генеральний директор консультується з Відомствами, що безпосередньо зацікавлені в запропонованій Адміністративній інструкції або її запропонованій зміні. (b) Адміністративна інструкція регулює питання, по яким в цій Інструкції є спеціальні посилання на Адміністративну інструкцію, а також подробиці по застосуванню цієї Інструкції. (2) [ Контроль, здійснюваний Асамблеєю ] Асамблея може запропонувати Генеральному директору внести зміни в будь-яке положення Адміністративної інструкції і Генеральний директор вживає відповідні заходи. (3) [ Публікація і дата вступу в силу ] (a) Адміністративна інструкція і будь-яка зміна до неї публікуються в Бюлетені. (b) Кожна публікація вказує дату, на яку опубліковані положення набирають сили. Дати можуть бути різними для різних положень, але при цьому ніяке положення не може бути оголошено таким, що набрало чинності до його публікації в Бюлетені. (4) [ Розбіжність з положеннями Акта або цієї Інструкції ] У випадку розбіжності між будь-яким положенням Адміністративної інструкції і будь-яким положенням Акта або цієї Інструкції, застосовуються положення останніх. Правило 32 (1) [ Заяви та їх вступ у силу ] Стаття 30(1) і (2) застосовується з врахуванням відповідних змін до будь-якої заяви відповідно до правил 8(1), 9(3)(a), 13(4) або 18(1)(b) і до вступу його в силу. (2) [ Відкликання заяв ] Будь-яка заява, згадана в пункті (1), може бути відкликана в будь-який час шляхом направлення повідомлення Генеральному директору. Таке відкликання набирає сили після одержання Генеральним директором повідомлення про відкликання, або з будь-якої іншої більш пізньої дати, зазначеної в повідомленні. У випадку повідомлення, що робиться відповідно до правила 18(1)(b), дія відкликання не поширюється на міжнародні заявки, що мають більш ранню дату, ніж дата вступу в силу вищезгаданого відкликання.
Мадридська Угода від 14 квітня 1891 року, переглянута у Брюсселі 14 грудня 1900 р., у Вашингтоні 2 червня 1911 р., Набуття чинності для України: 25 грудня 1991 р.* Стаття 1 (1) Країни, до яких застосовується ця Угода, утворюють Спеціальний союз з міжнародної реєстрації знаків. (2) Громадяни кожної Договірної країни можуть забезпечити в усіх інших країнах-учасницях цієї Угоди охорону своїх знаків, що застосовуються для товарів чи послуг і зареєстровані в країні походження, шляхом подання заяв на зазначені знаки до Міжнародного бюро інтелектуальної власності (далі - Міжнародне бюро), згаданого в Конвенції, яка засновує Всесвітню організацію інтелектуальної власності (далі - Організація), при посередництві відомства зазначеної країни походження. (3) Країною походження вважається країна Спеціального союзу, де заявник має дійсне та нефіктивне промислове чи торговельне підприємство; якщо він не має такого підприємства в країні Спеціального союзу - країна Спеціального союзу, де він має місце проживання; якщо він не має місця проживання в країні Спеціального союзу - країна його громадянства, якщо він є громадянином країни Спеціального союзу. Стаття 2 До громадян Договірних країн прирівнюються громадяни країн, що не приєдналися до цієї Угоди, які на території Спеціального союзу, утвореного цією Угодою, задовольняють умовам, встановленим статтею 3 Паризької конвенції про охорону промислової власності. Стаття 3 (1) Будь-яка заявка на міжнародну реєстрацію повинна бути подана на бланку, вказаному в Інструкції; відомство країни походження знака свідчить, що дані, наведені у цій заявці, відповідають даним національного реєстру, і зазначає дату та номер заяви та реєстрації знака в країні походження, а також дату подання заяви на міжнародну реєстрацію. (2) Заявник повинен зазначити товари чи послуги, для яких витребується охорона знака, а також, якщо можливо, відповідний клас чи класи згідно з класифікацією, встановленою Ніццькою угодою про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків (995_066). Якщо заявник не зазначає класи, Міжнародне бюро само класифікує товари чи послуги за відповідними класами згаданої класифікації. Класифікація товарів чи послуг, подана заявником, підлягає перевірці Міжнародним бюро, що здійснює її разом з національним відомством. У випадку розбіжності між національним відомством і Міжнародним бюро рішення останнього є остаточним. (3) Якщо заявник витребує охорону кольору у вигляді відмітної ознаки свого знака, він зобов'язаний: 1. Заявити про це і зазначити у заявці колір чи поєднання кольорів, охорону яких він витребує; 2. Представити разом із заявкою кольорові зображення зазначеного знака, що будуть додані до повідомлень, які розсилає Міжнародне бюро. Кількість примірників таких зображень визначається Інструкцією. (4) Міжнародне бюро негайно реєструє знаки, заяви на які подані відповідно до статті 1. Датою реєстрації вважається дата подання заяви на міжнародну реєстрацію в країні походження за умови, що Міжнародне бюро одержало заявку протягом двох місяців з дати подання. Якщо заявка не була одержана у цей строк, Міжнародне бюро реєструє заявку за датою її одержання. Міжнародне бюро негайно повідомляє про цю реєстрацію зацікавленим відомствам. Зареєстровані знаки публікуються у періодичному журналі, що видається Міжнародним бюро, на основі даних, що містяться у заявці на реєстрацію. Якщо знаки містять образотворчі елементи чи мають особливе графічне написання, Інструкцією встановлюється, чи зобов'язаний заявник подати кліше. (5) Для ознайомлення із зареєстрованими знаками у Договірних країнах кожне відомство одержує від Міжнародного бюро певну кількість примірників згаданої вище публікації безкоштовно і певну кількість примірників за зниженою ціною пропорційно числу одиниць, зазначених у статті 16 (4) (a) Паризької конвенції про охорону промислової власності, на умовах, встановлених Інструкцією. Таке ознайомлення вважається в усіх Договірних країнах цілком достатнім, і нічого іншого не може вимагатися від заявника. Стаття 3bіs (1) Кожна Договірна сторона може в будь-який час письмово повідомити Генерального директора Організації (далі - Генеральний директор) про те, що охорона, яка виникає внаслідок міжнародної реєстрації, буде поширюватися на дану країну лише за спеціальною заявою власника знака. (2) Це повідомлення набуває чинності тільки через шість місяців після дати його направлення Генеральним директором іншим Договірним країнам. Стаття 3ter (1) Заява про поширення охорони, що виникає внаслідок міжнародної реєстрації, на країну, яка скористалася можливістю, що надається статтею 3 bіs, повинна бути спеціально зроблена в заявці, передбаченій у пункті (1) статті 3. (2) Заява про територіальне поширення, зроблена після міжнародної реєстрації, повинна бути представлена при посередництві відомства країни походження на бланку, встановленому Інструкцією. Міжнародне бюро негайно реєструє таку заяву і повідомляє про це зацікавлене або зацікавлені відомства. Зареєстровані знаки публікуються у періодичному журналі, що видається Міжнародним бюро. Територіальне поширення набуває чинності від дати внесення запису про нього до Міжнародного реєстру; воно припиняє свою дію по закінченні строку дії міжнародної реєстрації знака, до якого воно відноситься. Стаття 4 (1) З дати реєстрації, зробленої таким чином в Міжнародному бюро відповідно до положень статей 3 та 3ter, у кожній зацікавленій Договірній країні знаку надається така сама охорона, як і у випадку, коли б він був заявлений там безпосередньо. Класифікація товарів або послуг, передбачена у статті 3, не пов'язує Договірні країни відносно визначення обсягу охорони знака. (2) Будь-який знак, який був предметом міжнародної реєстрації, користується правом пріоритету, встановленим статтею 4 Паризької конвенції про охорону промислової власності, без обов'язкового дотримання формальних вимог, передбачених в пункті D цієї статті. Стаття 4bіs (1) Якщо знак, заявлений в одній чи декількох Договірних країнах, згодом реєструється Міжнародним бюро на ім'я того ж власника чи його правонаступника, міжнародна реєстрація розглядається як така, що заміняє попередню національну реєстрацію, не порушуючи прав, набутих на основі попередньої реєстрації. (2) Національне відомство зобов'язане, за заявою, зробити в своїх реєстрах відмітку про міжнародну реєстрацію. Стаття 5 (1) В країнах, де законодавство це передбачає, відомства, проінформовані Міжнародним бюро про реєстрацію знака чи заяви про поширення охорони відповідно до статті 3ter, мають право заявити, що охорона не може бути надана цьому знаку на їх території. Така відмова може бути зроблена лише на умовах, які відповідно до Паризької конвенції про охорону промислової власності застосовуються до знака, заявленого для національної реєстрації. Однак в охороні не може бути відмовлено, навіть частково, на тій лише підставі, що національне законодавство допускає реєстрацію тільки для обмеженого числа класів чи обмеженої кількості товарів або послуг. (2) Відомства, які бажають скористатися цим правом, повинні повідомити Міжнародне бюро про свою відмову із зазначенням всіх мотивів в строк, передбачений їх національним законодавством, але не пізніше закінчення строку в один рік від дати міжнародної реєстрації знака чи заяви про поширення охорони відповідно до статті 3ter. (3) Міжнародне бюро негайно пересилає відомству країни походження і власникові знака чи його повіреному, якщо про останнього зазначене відомство повідомило Бюро, один з примірників такого повідомлення про відмову. Зацікавлена особа має такі ж можливості для подачі заперечення, як начебто знак був заявлений нею безпосередньо в країні, де було відмовлено в охороні. (4) Мотиви відмови в охороні знака повинні повідомлятися Міжнародним бюро зацікавленим особам, які його про це запросять. (5) Відомства, які протягом згаданого вище максимального строку в один рік не надішлють до Міжнародного бюро жодного рішення про попередню чи остаточну відмову відносно реєстрації знака чи заяви про поширення охорони, втрачають відносно даного знака право, передбачене в пункті (1) цієї статті. (6) Рішення про визнання міжнародного знака недійсним не може бути винесено компетентними органами без надання власникові знака можливості для захисту своїх прав у відповідний час. Рішення про визнання міжнародного знака недійсним повідомляється Міжнародному бюро. Стаття 5bіs Документи, що підтверджують законність використання окремих елементів, які містяться в знаках, таких як герби, гербові щити, портрети, відзнаки, звання, фірмові найменування чи імена осіб, окрім імені заявника, чи інші подібні написи, що могли бути затребувані відомствами Договірних країн, звільняються від будь-якої легалізації, а також від будь-якого засвідчення, крім засвідчення відомства країни походження. Стаття 5ter (1) Міжнародне бюро надає будь-якій особі на її прохання і за умови сплати збору, встановленого Інструкцією, копію внесених у Реєстр записів відносно певного знака. (2) Міжнародне бюро може також за оплату провести пошук на новизну за фондом міжнародних знаків. (3) Виписки з Міжнародного реєстру, що запитуються з метою їх пред'явлення в одній із Договірних країн, звільняються від будь-якої легалізації. Стаття 6 (1) Реєстрація знака в Міжнародному бюро здійснюється строком на двадцять років з можливістю продовження на умовах, встановлених статтею 7. (2) По закінченні строку в п'ять років від дати міжнародної реєстрації ця реєстрація стає незалежною від національного знака, попередньо зареєстрованого в країні походження, з урахуванням наступних положень. (3) Охорона, що виникає внаслідок міжнародної реєстрації знака, незалежно від того, була вона предметом передачі прав чи ні, не може бути затребувана повністю або частково, якщо протягом п'яти років від дати міжнародної реєстрації національний знак, раніше зареєстрований в країні походження відповідно до статті 1, вже не користується повністю або частково правовою охороною у даній країні. Це положення застосовується також для випадку, коли правова охорона припиняється пізніше внаслідок порушення судової справи, початої до закінчення п'ятирічного строку. (4) У разі виключення знака з національного реєстру, здійсненого на прохання заявника чи ex offіcіo, відомство країни походження буде вимагати від Міжнародного бюро виключити знак з Міжнародного реєстру; Бюро здійснить цю операцію. В разі порушення судової справи згадане відомство пересилає Міжнародному бюро ex offіcіo або на вимогу позивача копію позовної заяви чи будь-якого іншого документа, який підтверджує цей позов, а також остаточне рішення суду; Бюро робить відмітку про це в Міжнародному реєстрі. Стаття 7 (1) Реєстрація завжди може бути продовжена на період в двадцять років, рахуючи з моменту закінчення періоду, що передує, шляхом простої сплати основного мита і, в разі необхідності, додаткових зборів, передбачених пунктом (2) статті 8. (2) Продовження не може містити жодної зміни відносно реєстрації, що передує, в її останньому вигляді. (3) Перше продовження, здійснене відповідно до положень Ніццького акта від 15 червня 1957 р. або цього Акта, повинно містити вказівку класів міжнародної класифікації, до яких належить реєстрація. (4) За шість місяців до закінчення строку охорони Міжнародне бюро шляхом направлення повідомлення нагадує власникові знака та його повіреному точну дату закінчення згаданого строку. (5) За умови сплати додаткового збору, встановленого Інструкцією, для продовження міжнародної реєстрації надається пільговий шестимісячний строк. Стаття 8 Розподіл залишків надходжень, додаткових і доданих зборів] (1) Відомство країни походження має право встановлювати на свій розсуд і стягати в свою користь національний збір з власника знака, для якого затребувана міжнародна реєстрація чи продовження. (2) Реєстрація знака в Міжнародному бюро здійснюється за умови попередньої сплати міжнародного мита, яке містить: (a) основне мито; (b) додаткове мито за кожний клас Міжнародної класифікації понад трьох, до якого віднесені товари чи послуги, для яких застосовується знак; (c) додане мито за кожну заяву про поширення охорони відповідно до статті 3ter. (3) Однак додаткове мито, зазначене у підпункті (b) пункту (2), може бути сплачене, не впливаючи на дату реєстрації, в строк, встановлений Інструкцією, якщо кількість класів товарів чи послуг була визначена чи оспорена Міжнародним бюро. Якщо по закінченні встановленого строку додаткове мито не було сплачене або якщо перелік товарів чи послуг не був скорочений заявником в необхідному обсязі, то подальше діловодство по заявці на міжнародну реєстрацію вважається припиненим. (4) Річний прибуток від різноманітних надходжень за міжнародну реєстрацію, за винятком надходжень, передбачених в підпунктах (b) і (c) пункту (2), розподіляється Міжнародним бюро в рівних частинах між країнами-учасницями цього Акта, за винятком видатків і витрат, пов'язаних з виконанням згаданого Акта. Якщо на момент набуття чинності цим Актом будь-яка країна ще не ратифікувала цей Акт чи не приєдналася до нього, то до дати набуття чинності її ратифікації чи приєднання вона має право на одержання частини лишку надходжень, що розподіляються на основі попереднього Акта, який застосовується до цієї країни. (5) Суми, що утворюються від додаткових зборів, зазначених в підпункті (b) пункту (2), розподіляються по закінченні кожного року між країнами-учасницями цього Акта чи Ніццького акта від 15 червня 1957 р. пропорційно кількості знаків, на які була затребувана охорона в кожній із цих країн протягом минулого року, а відносно країн, що здійснюють попередню експертизу, ця кількість буде вираховуватися з урахуванням коефіцієнта, встановленого Інструкцією. Якщо на момент набуття чинності цим Актом країна ще не ратифікувала цей Акт чи не приєдналася до нього, вона має право до дати набуття чинності її ратифікації чи приєднання на одержання частини сум, що розподіляються на основі Ніццького акта. (6) Суми, що утворюються від додаткових зборів, зазначених у підпункті (c) пункту (2), розподіляються відповідно до положень пункту (5) між країнами, що користуються правом, передбаченим у статті 3bіs. Якщо на момент набуття чинності цим Актом країна ще не ратифікувала цей Акт чи не приєдналася до нього, вона має право до дати набуття чинності її ратифікації чи приєднання на одержання частини сум, що розподіляються на основі Ніццького акта. Стаття 8bіs Власник міжнародної реєстрації може в будь-який час відмовитися від охорони в одній чи декількох Договірних країнах шляхом подачі заяви у відомство своєї країни для повідомлення Міжнародному бюро, яке повідомляє про це країни, яких стосується відмова. Відмова від охорони не обкладається ніяким збором. Стаття 9 (1) Відомство країни власника також повідомляє Міжнародне бюро про анулювання, виключення з реєстру, відмови від охорони, передачі прав та інші зміни, внесені в запис про реєстрацію знака у національному реєстрі, якщо ці зміни стосуються також міжнародної реєстрації.
Читайте также: A) гражданское право Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|