Тема 4. Страхування тимчасової втрати працездатності

План

1. Умови призначення допомоги з тимчасової втрати працездатності.

2. Розрахунок допомоги з тимчасової втрати працездатності.

3. Особливості обчислення середньої заробітної плати для визначення допомоги з тимчасової втрати працездатності.

1. Умови призначення допомоги з тимчасової втрати працездатності.

Обов'язковому соціальному страхуванню підлягають усі наймані робітники (ст. 253 Кзоту). Тобто допомогу з тимчасової непрацездатності одержують застраховані особи: як працівники підприємств, так і працюючі у фізичних осіб (у т.ч. суб'єктів підприємницької діяльності) по найманню. Система оподатковування (загальна або спрощена), на якій знаходиться роботодавець, значення не має. Лікарняні виплачують у страхових випадках, що спричинили тимчасову непрацездатність, якщо вони відбулися в період роботи. При будь-яких обставинах підставою для призначення даного виду соціальної допомоги є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Причому Фонд страхування від непрацездатності профінансує зазначені виплати, тільки якщо непрацездатність не зв'язана з нещасними випадками на виробництві або профзахворюваннями. В іншому випадку це "привілей" Фонду страхування від нещасного випадку, тому що порядок виплати допомоги різний у залежності від названих джерел фінансування, розповімо про такі ситуації окремо.

Страхові випадки, що перебувають у віданні Фонду страхування від непрацездатності, перераховані в ст. 35 Закону прострахування від непрацездатності. Важлива умова: потрібно, щоб непрацездатність не була наслідком нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Відсутність такого зв'язку представники роботодавця будуть визначати по наданому листку непрацездатності. Видужавши і повернувши до виконання своїх обов'язків, працівник повинний надати його у відділ кадрів (уповноваженій керівником особі). Однак це ще не гарантує виплати допомоги. Справа в тім, що після представника відділу кадрів і табельника лікарняний потрапить на розгляд комісії (уповноваженому) по соціальному страхуванню. Саме вона приймає остаточне рішення: надати допомогу або відмовити. Відкіля такі повноваження? Відповімо: завдяки п. 3 ст. 50 Закону про страхування від непрацездатності задача комісії (уповноваженого) по соціальному страхуванню від непрацездатності — контролювати дотримання законодавства про соціальне забезпечення працівників, у тому числі і витрата коштів Фонду страхування від непрацездатності.

Комісія (уповноважений) у своїй роботі керується окремим нормативним документом — Положенням про комісії. Комісію створюють, якщо кількість найманих робітників (застрахованих осіб) на підприємстві більше 15. Якщо ж них менше — досить на загальних зборах працівників вибрати уповноваженого і наказом керівника затвердити кандидатуру представника від роботодавця.

Документи про призначення допомоги з тимчасової непрацездатності (як і допомоги з вагітності і родів, а також допомоги з догляду за дитиною до трьох років) розглядають не пізніше 10 днів із дня їхнього надходження.

Якщо докладніше, комісія (уповноважений) розглядає підстави і правильність видачі (продовження) листків непрацездатності, дивиться, є чи на них усі необхідні реквізити (підписи лікарів, печатки медичної установи і т.п.). Вона також стежить за нарахуванням і своєчасністю виплати матеріального забезпечення, приймає рішення про відмовлення в його призначенні або про припинення виплати (цілком або частково). Сказане стосується не тільки допомоги з тимчасової непрацездатності, але й інших наданих за рахунок Фонду страхування від непрацездатності видів допомоги (по вагітності і родам, при народженні дитини, по відходу за дитиною до трьох років, на поховання). Також рішення комісії (уповноваженого) необхідно для видання путівки на санаторно-курортне лікування і т п.

За витратою коштів Фонду страхування від непрацездатності стежать його виконавчі дирекції, періодично перевіряючи роботодавців.