Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Тема 8. Пенсійне страхування

⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 10Следующая ⇒

План

1. Структура системи пенсійного забезпечення.

2. Визначення розміру пенсії за віком.

3. Порядок визначення заробітної плати для розрахунку пенсії за віком.

4. Пенсія по інвалідності.

5. Пенсії у зв'язку із втратою годувальника.

6. Пенсія окремим категоріям громадян.

7. Пенсії державним службовцям.

1. Структура системи пенсійного забезпечення.

Відповідно до Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003р. № 1058-IV система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів:

Перший рівень – солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, базується на принципах солідарності і субсидування, а також здійснення виплат за рахунок коштів Пенсійного фонду.

Другий рівень – накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, базується на принципах нагромадження коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді і здійснення витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат.

Третій рівень – система НДПС, ґрунтується на принципах добровільної участі громадян, роботодавців у формуванні пенсійних нагромаджень з метою одержання додаткової пенсії.

Види пенсійних виплат:

За рахунок засобів Пенсійного фонду в солідарній системі:

➢ пенсія за віком;

➢ пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у т.ч. інвалідності з дитинства);

➢ пенсія в зв'язку з утратою годувальника.

За рахунок засобів Накопичувального фонду:

➢ довічна пенсія з установленим періодом – щомісячна виплата, здійснюється протягом життя пенсіонера, але не менш ніж протягом 10 років із дня її призначення. У випадку смерті пенсіонера її одержують спадкоємці;

➢ довічна обумовлена пенсія – щомісячна виплата, здійснювана протягом життя пенсіонера. Якщо загальна сума довічної обумовленої пенсії, виплачена на момент смерті пенсіонера, менше суми вартості договору страхування на момент його укладання, то різниця сплачується спадкоємцем;

➢ довічна пенсія чоловіка і жінки – виплачується протягом життя пенсіонера, а після його смерті – чоловіку (дружині), якщо досягнуть пенсійного віку протягом їхнього життя.

Застрахована особа сама вибирає один з видів довічних пенсій.

До соціальних послуг за рахунок засобів Пенсійного Фонду відноситься допомога на поховання (у розмірі 2-х місячних пенсій, що одержував пенсіонер на момент смерті).

2. Визначення розміру пенсії за віком.

Страховий стаж – період, протягом якого особа підлягає ЗДПС і за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок – сума коштів, яка розраховується: добуток мінімального розміру заробітної платні і розміру страхового внеску, які встановлюються законом на день одержання заробітної плати.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала ЗДПС, зараховується як повний місяць, за умови, якщо сума сплачених за цей місяць страхових внесків не менше мінімального страхового внеску.

Якщо сума менше мінімального страхового внеску, можна здійснити доплату, інакше в страховий стаж зараховується період, визначений за кожен місяць сплати страхових внесків за формулою:

де

- тривалість періоду, що зараховується в страховий стаж;

- сума фактично сплачених страхових внесків;

- мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

Коефіцієнт страхового стажу:

Кс = ,

де

- сума місяців страхового стажу;

- величина оцінки одного року страхового стажу. За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року 1%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах – 0,8%.

≤ 0,75 ( ≤ 0,85) з урахуванням періодів страхового стажу до набрання чинності Закону.

Особи мають право на пенсію за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками – 55 років і наявності страхового стажу не менш ніж 5 років.

Розмір пенсії за віком:

де

- заробітна плата, з якої обчислюється пенсія;

- коефіцієнт страхового стажу.

Мінімальна пенсія встановлюється:

(h) У розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність (на 2005 рік – 332 грн.);

(i) За кожний цілий рік страхового стажу понад 25 років (для чоловіків) і 20 років (для жінок) пенсія за віком збільшується на 1% від її (первинно) розрахункового рівня, але не більш ніж на 1% мінімального розміру пенсії.

де

- розмір пенсії за віком при неповному стажі роботи;

- розмір мінімальної пенсії за віком;

- число місяців необхідного повного стажу роботи;

- число місяців фактичного стажу роботи (у такому стажі період більш ніж 15 днів округляється до цілого місяця, а період до 15 днів включно не враховується).

(с) На вибір особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для вирахування пенсії, виключається період до 60 календарних місяців поспіль за умови, що зазначений період складає не більш ніж 10% тривалості страхового стажу.

Мінімальний розмір пенсії за віком при наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу, встановлюється в розмірі 20% середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за попередній рік. Якщо страховий стаж менше зазначеного, пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком (див. формулу (b)).

Особа, яка одержала право на пенсію за віком, але після досягнення пенсійного віку заявила про своє бажання працювати й одержувати пенсію з пізнішого терміну, пенсія за віком призначається з підвищенням її розміру за кожний цілий рік страхового стажу після досягнення пенсійного віку (див. таблицю).

3. Порядок визначення заробітної плати для розрахунку пенсії за віком.

Враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу поспіль до 1.07.2000, незалежно від перерв, і за весь період страхового стажу з 1.07.2000 р.

де

Зс – середня заробітна плата зайнятих у галузях економіки за календарний рік, що передує року звертання за призначенням пенсії;

Ск – сума коефіцієнтів заробітної плати за кожен місяць;

К – кількість місяців страхового стажу, за які розраховані коефіцієнти заробітної плати.

Зв – сума заробітної плати застрахованої особи, з якої сплачені страхові внески;

Зс – середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати

де

Д – сума доплати, здійснена, якщо сума страхових внесків менше мінімального страхового внеску;

Т – розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

Пенсії індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Крім того, якщо величина середньої заробітної плати за минулий рік виросла, з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується на коефіцієнт, що відповідає не менш ніж 20% темпів росту середньої заробітної плати в порівнянні з попереднім роком.

Якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, здійснюється перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Кожен наступний перерахунок пенсії здійснюється не раніше ніж через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу.

4. Пенсія по інвалідності.

Пенсія по інвалідності призначається у випадку настання інвалідності, яка потягла за собою повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (у т.ч. інвалідності з дитинства).

Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві і професійному захворюванні призначається згідно ЗУ «Про ЗДСС від НВ на виробництві і професійних захворювань, що потягла за собою втрату працездатності», виплачується за рахунок коштів Фонду СС від НВ.

Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від періоду настання інвалідності: у період роботи, до працевлаштування на роботу або після припинення роботи.

У залежності від ступеня втрати здоров'я інваліди поділяються на 3 групи – встановлюється 1-ша, 2-га, 3-тя – групи інвалідності.

Причини і групи інвалідності, а також час настання інвалідності встановлюються медично-соціальною експертизою (МСЕ).

Органами, що здійснюють МСЕ, є медично-соціальні експертні комісії (МСЕК). МСЕК організуються в самостійні центри при керуванні охорони здоров'я обласних держадміністрацій.

Направлення на огляд хворого в МСЕК видається лікарсько-консультаційною комісією (ЛКК) лікувальної установи (форма № 088/0). Після клінічних досліджень, що підтверджують стійкий або необоротний характер захворювання, а також у тому випадку, коли хворий був звільнений від роботи протягом 4 місяців із дня настання тимчасової непрацездатності, або протягом 5 місяців у зв'язку з тим самим захворюванням за останні 12 місяців.

У випадку визнання хворого інвалідом - встановлюється з дня надходження в МСЕК документів, на підставі яких приймається відповідне рішення.

Повторний огляд інвалідів проводиться через 1-3 роки. Група інвалідності без зазначення терміну повторного огляду встановлюється:

громадянам при аналітичних дефектах, стійких необоротних змінах і порушеннях функцій органів і систем організму;
при неефективності реабілітаційних заходів, неможливості відновлення соціальної адаптації;
чоловікам старше 60 років і жінкам старше 55 років;
інвалідам, у яких термін повторного огляду настає після досягнення ними пенсійного віку.

Пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання призначається при наявності визначеного страхового стажу на момент настання інвалідності:

1. до досягнення 23 років – страховий стаж 2 роки;

2. від 24 до 26 років - страховий стаж 3 роки;

3. від 27 до 31 років - страховий стаж 4 роки;

4. для осіб віком від 31 і більше - страховий стаж 5 років;

Для осіб, що стали інвалідами в період роботи або після її припинення до досягнення 20 років, пенсії призначаються незалежно від стажу.

Пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Пенсія по інвалідності призначається на весь час інвалідності, встановленої органами МСЕ.

Інвалідам, що досягли пенсійного віку, пенсії по інвалідності призначаються довічно.

Пенсія по інвалідності, в залежності від групи інвалідності, призначається у відсотках до пенсії за віком.

➢ інваліди I групи – 100% пенсії за віком;

➢ інваліди II групи – 90%;

➢ інваліди III групи – 50%.

При наявності у непрацюючих інвалідів II і III груп – 25 (для чоловіків) і 20 (для жінок) років страхового стажу за їхнім вибором пенсія по інвалідності призначається в розмірі пенсії за віком (визначеної на основі фактичного страхового стажу).

При обчисленні пенсії по інвалідності від загального захворювання розраховується пенсія за віком, яку людина могла б одержувати, якби вона доробила до 60 (55) років. При цьому в страховий стаж, при визначенні розміру пенсії, зараховується так званий «умовний» період –з дня встановлення інвалідності до дня досягнення людиною пенсійного віку.

5. Пенсії у зв'язку із втратою годувальника.

Пенсія у зв'язку з утратою годувальника призначається непрацездатним членам родини померлого годувальника, що знаходились на його утриманні. При наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, що був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а у випадку смерті пенсіонера незалежно від тривалості страхового стажу, непрацездатними членами родини вважаються:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку;

2) діти (у тому числі діти, які народилися протягом 10 місяців із дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років. Діти, які навчаються на денній формі навчання у ВУЗах I – IV рівнів акредитації та УТ навчальних закладах, до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років (діти сироти до 23 років незалежно від того, вчаться вони чи ні);

3) чоловік (дружина), а у випадку їхньої відсутності – один з батьків, брат, сестра, дідусь або бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працює і доглядає за дитиною померлого годувальника до досягнення нею 8 років.

Пенсія у зв'язку з утратою годувальника призначається в розмірі:

➢ на одного непрацездатного члена родини – 50% пенсії за віком померлого годувальника;

➢ на двох і більше непрацездатних членів родини – 100% пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частинами.

Дітям-сиротам пенсія у зв'язку з утратою годувальника призначається в таких же розмірах, виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків.

Пенсія на кожного непрацездатного члена родини не може бути менше соціальної пенсії, встановленої для відповідної категорії непрацездатних.

6. Пенсія окремим категоріям громадян.

Питання пенсійного забезпечення деяких категорій працівників регулюються окремими законодавчими актами.

Особа має право вибрати, яку пенсію одержувати: або пенсію за солідарною системою, яка призначена відповідно Закону України «Про Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», або пенсію, яка призначена на основі окремих законів. При цьому різниця між «спеціальною» та «загальною» пенсіями фінансується за рахунок коштів Державного бюджету.

При призначенні «спеціальних» пенсій заробітна плата розраховується в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих робітників, з якої стягуються страхові внески до соціальних фондів.

У випадку, якщо розмір пенсії перевищує 90% максимальної величини фактичних витрат на оплату праці, з якої стягуються страхові внески до соціальних фондів, то пенсія виплачується в сумі, що не перевищує зазначений розмір.

Згідно ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 №1977 – XII зі змінами та доповненнями пенсія науковим (науково-педагогічним) працівникам призначається в розмірі 80% від сум заробітної плати науковця (визначається згідно ч.2 ст.32 Закону про наукову діяльність і ст. 40 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»). Пенсія призначається при досягненні пенсійного віку:

✔ чоловікам – при наявності стажу роботи не менш ніж 25 років, у тому числі стажу наукової праці не менш ніж 20 років;

✔ жінкам – при наявності стажу роботи не менш ніж 20 років, у тому числі стажу наукової праці не менш ніж 15 років.

За кожен повний рік роботи понад стажу наукової праці (20 і 15 років) пенсія збільшується на 1 % заробітної плати, але не може бути більше 90% середньомісячної заробітної плати.

7. Пенсії державним службовцям.

Державними службовцями є особи, які займають посади в державних органах і їхньому апараті по практичному виконанню завдань і функцій держави, і які отримують заробітну плату за рахунок державних коштів. Встановлені 7 категорій державних службовців.

Питання пенсійного забезпечення державних службовців регулюються ст. 37 ЗУ «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723 – XII зі змінами та доповненнями.

На одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли пенсійного віку, при наявності загального виробничого стажу:

для чоловіків – не менш ніж 25 років, у тому числі стажу державної служби – не менш ніж 10 років;
для жінок – не менш ніж 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менш ніж 10 років, що на момент досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а так само особи, що мають не менш ніж 20 років стажу державної служби – незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% від сум їх заробітних плат, на які нараховується збір, без обмеження граничного розміру пенсії.

Для осіб, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, в розмірі 80% (див. Постанову КМУ від 31.05.2000 р. № 865).

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 5 6 789 10 Следующая ⇒