 |
Тема розтину трупа. Діагностичний, навчальний, судово-ветеринарний розтин. Значення посмертної патологоанатомічної діагностики в борьбі з хворобами тварин.
|
|
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
 | |||||
 |  | ||||
ЖИТОМИР – 2013
ТЕМА РОЗТИНУ ТРУПА. ДІАГНОСТИЧНИЙ, НАВЧАЛЬНИЙ, СУДОВО-ВЕТЕРИНАРНИЙ РОЗТИН. ЗНАЧЕННЯ ПОСМЕРТНОЇ ПАТОЛОГОАНАТОМІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ В БОРЬБІ З ХВОРОБАМИ ТВАРИН.
Мотиваційна характеристика теми. Знання теми необхідне для розуміння важливості патологоанатомічного розтину в діагностиці хвороб тварин.
Загальна мета заняття. Ознайомлення з галуззю застосування патологоанатомічних досліджень, а також практичною роботою лікаря-патологоанатома.
Основні питання теми. Значення патологоанатомічного розтину тварин; перелік хвороб, при яких заборонено проводити розтин; випадки з практики, на прикладі яких показано важливість результатів патологоанатомічного розтину у встановленні діагнозу та вирішенні тих чи інших питань щодо захворювання та загибелі тварин.
Підготовка в вищій школі ветеринарних спеціалістів, які володіють методикою та технікою патологоанатомічного розтину, вкрай необхідна. Відомо, що лікар ветеринарної медицини в умовах своєї практичної роботи користується лише двома основними методами діагностики захворювань тварин: клінічним дослідженням, яке здійснюється в процесі лікарського огляду, та патологоанатомічним дослідженням, що здійснюється шляхом розтину трупів загиблих або вимушено забитих тварин.
Важлива роль патологоанатомічної діагностики хвороб при перших випадках загибелі тварин, вимушеного забою або забою тварин з діагностичною метою, а також у ході вивчення хвороб при тій чи іншій технології промислового тваринництва з метою внесення в неї необхідних змін. Глибокий аналіз характеру і сутності патологічних змін у тварин у цих господарствах може надати цінну послугу по вдосконаленню технології, поліпшенню умов годівлі та утримання, розробки профілактики хвороб, що найчастіше спостерігаються і, без сумніву, сприятиме створенню здорових високопродуктивних стад тварин.
|
|
|
Патологічна анатомія - важлива теоретична і практична база ветеринарно-санітарної експертизи при забої тварин на м’ясокомбінатах, станціях ветеринарно-санітарної експертизи, яка лежить в основі отримання високоякісних продуктів харчування і попереджує захворювання людей зооантропонозами.
Значна роль патологічної анатомії у вдосконаленні клінічної діагностики хвороб, оцінці ефективності різних методів лікування тварин, проведенні судово-ветеринарної експертизи.
Патологоанатомічна діагностика заснована на розтині трупів загиблих або вимушено забитих тварин, на вивченні морфологічних змін в органах і тканинах при хворобах, мікроскопічному і гістохімічному дослідженні патологічного матеріалу. Розтин трупів і дослідження туш вимушено забитих тварин є простим, об’єктивним методом посмертної діагностики, який залишається одним із обов’язкових методів діагностики інфекційних, інвазійних та незаразних хвороб тварин.
Оскільки кожна хвороба типується в певних клініко-анатомічних картинах, знання цих картин та вміння розрізняти їх як у клініці, так і на секційному столі є обов’язковим для лікаря ветеринарної медицини, тому що це дає можливість швидко та точно встановити діагноз.
Секційна робота - одна з важливіших ланок у клініко-анатомічній освіті лікаря: вона контролює та виправляє помилки, припущені в клінічній роботі, обумовлює швидкий прогрес при вивченні клінічного перебігу, патоморфології, патогенезу, лікування та профілактики хвороб.
|
|
|
При проведенні патоморфологічного дослідження необхідний найретельніший аналіз патоморфологічних змін у всіх органах і тканинах, узагальнення змін, що спостерігаються в їх взаємозв’язку, розуміння того, що організм тварини - це єдина взаємозв’язана біологічна система. Необхідно мати на увазі, що різні хвороби супроводжуються комплексом складних змін, які призводять до порушення гомеостазу. Морфологічним проявом їх виступають, з одного боку, процеси, пов’язані з шкідливим впливом патологічного фактора на тканини і клітини, з іншого - виникнення захисно-пристосувальних, алергічних й імунологічних реакцій.
Розтин трупів проводиться з навчальною, діагностичною, науковою і судово-ветеринарною метою. Щоб правильно проаналізувати дані розтину і зуміти зіставити клініко-морфологічну картину у загиблої тварини, перевірити правильність клінічного діагнозу і проведеного лікування, спеціалісти мусять знати патологічну анатомію, техніку розтину, правила оформлення документації, а також робити опис органів і патолого-анатомічних процесів в них, встановлювати патолого-анатомічні діагнози (при необхідності провести судово-медичну експертизу, наукове дослідження) і робити обґрунтований висновок про ту чи іншу хворобу, причину загибелі тварини. Патолого-анатомічний метод у комплексі з іншими методами (клінічним, бактеріологічним, вірусологічним, токсикологічним) дозволяє діагностувати багато хвороб домашніх тварин.
Патолого-анатомічний розтин трупів відіграє важливу роль при встановленні причини смерті, особливо за відсутністю анамнестичних даних.
При виявленні у господарствах захворювання з незрозумілим чи атиповим перебігом хвороби, проводять розтин тварин, забитих спеціально з діагностичною метою.
При несвоєчасній постановці діагнозу хвороби тваринницькі господарства можуть нести великі економічні збитки. Одночасно може створюватися значна епідемічна небезпека для населення.
У відповідності до ветеринарного законодавства, проводити патолого-анатомічну діагностику мають право тільки лікарі ветеринарної медицини. Вони організовують і проводять розтин, оформляють висновок про причини смерті тварини. Необхідно вміти розрізняти прижиттєві зміни від посмертних. При цьому суворо дотримуються ветеринарно-санітарних правил, методичних та технічних прийомів розтину з урахуванням анатомофізіологічних особливостей тварини і характеру хвороби, заходів загальної і особистої профілактики з метою недопущення розповсюдження інфекції; дотримуються порядку при проведенні санітарної утилізації трупів. При необхідності передбачають і виконують комплексні лабораторні дослідження. Як правило, розтин проводять у присутності працівників господарств (власників) чи представників органів влади, а при судово-ветеринарному розтині - представників слідчих органів.
|
|
|
Для патологоанатомічного розтину придатні тільки свіжі трупи. Якщо спостерігаються ознаки розкладання (брудно-бурий чи зелений колір м’язів ділянки живота, печінки, селезінки, кишечника), то такий матеріал не досліджується.
Перелік заразних хвороб, при яких забороняється зняття шкур із загиблих тварин: сибірка, ботулізм, брадзот овець, сказ, злоякісний набряк, епізоотичний лімфангоїт коней, меліоїдоз, віспа овець, кіз, свиней, сап коней, туляремія, чума великої рогатої худоби, верблюдів та свиней, ентеротоксемія овець, емфізематозний карбункул великої рогатої худоби. Трупи таких тварин утилізують шляхом спалення (сибірка) чи знезараження у біотермічних ямах Бекарі із дотриманням встановлених заходів профілактики або направляють на утилізаційні заводи (установки).
Матеріал від трупів тварин, загиблих раптово через невідомі причини, з нез’ясованою клінічною картиною та загиблих при підозрі на сибірку, досліджують перед розтином бактеріологічно. Вірусні хвороби діагностують комплексно з урахуванням результатів клінічного дослідження, епізоотологічного аналізу, розтину і лабораторних досліджень. Трупи тварин, загиблих від інших (незаразних) хвороб, переробляють на ветеринарно-санітарних утилізаційних заводах, спалюють тощо.
|
|
|
A. Призначення альдостерону
B. Визначення електролітів крові
E. Визначення витрат палива
IV. Визначення переможців Конкурсу та їх нагородження
VII. ВИЗНАЧЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА НАГОРОДЖЕННЯ.
А. Визначення щільності часток ґрунту пікнометричним методом
АЗИМУТ І ЙОГО ВИЗНАЧЕННЯ
Аксіоматичне означення додавання цілих невід’ємних чисел в аксіоматичній теорії. Таблиці і закони додавання.
Аксіоматичне означення множення цілих невід’ємних чисел в аксіоматичній теорії. Таблиці і закони множення.
Альтернативні визначення
