Методика розтину трупів свиней
Порядок і послідовність розтину трупа свині аналогічні таким у великої рогатої худоби. Анамнез. Загальні відомості однакові для всіх видів тварин. Зовнішній огляд ' З розпізнавальних ознак слід відмітити: вид (свиня), статі, (свиноматка, кнур, боров, поросята - підсвинок, свинка), породу, масть (чорна, біла, ряба), масу. Вік визначають за наступними ознаками: залишок пупкового канатика чорний і сухий; є молочні клики і окрайки - новонароджені поросята; пупковий канатик відпав -- не менше 48 годин (пупкова рана вкрита кірочкою); Р2 вгорі і Р3 внизу - 4-14 днів; заціпи +Р3 вгорі, +Р, внизу - 2-5 тижнів; окрайки вгорі +Р - 5-12 тижнів; окрайки внизу +Р — 8-16 тижнів; повний набір молочних зубів: І 3/3; С 1/1; Р 3/3 (28)-3-7 місяців; Р(вовчий зуб) +М- 4-6 місяців; І3 (окрайки) змінилися - 7-10 місяців; І3 (окрайки) змінилися +М2- 8-12 місяців; І3 (окрайки) змінилися +С (ікла)-8,5-10 місяців; І! (заціпи) змінилися-11-14 місяців; Р) і Р2 змінилися - 12-15 місяців; Р3 - 13-16 місяців; І2 (середні різці) внизу змінилися - 16-18 місяців; І2 (середні різці) вгорі змінилися; повний зубний апарат: І 3/3; С 1/1; Р 4/4; М 3/3 (44)- 16-20 місяців. Тілобудова (пропорційна, непропорційна - викривлення хребта, кінцівок, провислість спини, шилозадість та ін.). Вгодованість: худа, нижче середньої, задовільна, вища за середню, жирна. Трупні зміни. При розтині жирних, відгодованих свиней, особливо в спекотну пору року, у внутрішніх органах (нирки, печінка, селезінка) дуже швидко настають процеси розкладання. При огляді видимих слизових оболонок звертають увагу на кон'юнктиву. При багатьох інфекційно-токсичних хворобах виявляють і гостру застійну гіперемію слизових оболонок очей, ротової порожнини і відхіднику, іноді крововиливи, некротичні фокуси.
Шкіра. У свиней, за виключенням деяких порід, завдяки непігментованій шкірі і наявності рідкої щетини, можна легше визначити в ній різні патологічні процеси, що пов’язані з інфекційними хворобами. Некрози: при чумі, хронічному перебігу бешихи, некробактеріозі; розлади кровообігу: крововиливи при чумі, еритема при гострому перебігу бешихи, застійна гіперемія при бешиховому ендокардиті; утворення везикул при ящурі, пухирців при підгострому перебігу бешихи (кропив’янка), розвиток екзантеми при віспі та ін. Набряки при інфекційних хворобах свиней можна знайти тільки в ділянці глотки та шиї (при гострому перебігу пастерельозу, сибірці та набряковій хворобі поросят). Поверхневі лімфатичні вузли у свиней представлені у вигляді пакетів, що складаються з кількох невеликих за розміром вузликів. Підщелепні лімфатичні вузли в кількості 1-6 локалізуються в підщелепному просторі, попереду підщелепної слинної залози, вкриті оральним кінцем привушної слинної залози та утворюють макет до 6 см в довжину і 3 см завширшки. У деяких тварин і спостерігаються додаткові підщелепні лімфатичні вузли (в кількості 2-4). Поверхневі шийні лімфатичні вузли розташовуються двома групами - дорсальною і вентральною. Дорсальна група (1-3 вузли) лежить попереду плечового суглоба, під плече-атлантним і трапецієподібним м’язами, сягаючи 4-5 см довжини. Вентральна група (3-8 вузлів) розташована в ділянці яремного жолобу, від плечового суглоба до білявушної слинної залози. Крім того, 1-3 вузли розташовані на драбинному м’язі. Надколінні лімфатичні вузли (1-6) лежать в колінній складці у вигляді пакету довжиною до 5,5 см. У свиней на відміну від великих тварин молочні залози не відокремлюють від трупа, а досліджують на місці і проводять розрізи, що проникають вглиб паренхіми. У кістках і суглобах нерідко виникають запальні процеси: при бруцельозі - гнійний спондиліт і артрити, при туберкульозі артрити і остеомієліт, при хронічному перебігу бешихи - серозні артрити.
Після зовнішнього огляду, перед видаленням і оглядом лімфатичних вузлів, у дорослих тварин знімають шкіру.
Внутрішній огляд Перед розтином трупу свині надають спинне положення. Для цього частково відокремлюють передні і тазові кінцівки шляхом глибоких розрізів м’язів між грудною кліткою і лопаткою, а також круглих зв'язок кульшових суглобів. Черевну порожнину розтинають одним поздовжнім розрізом, який роблять від мечовидного хрящу до лобкового зрощення, і двома поперечними розрізами від мечовидного хрящу до перших поперекових хребців по реберним дугам (мал. 18). Мал. 18. Розташування органів черевної порожнини свині У черевній порожнині після відокремлення сальника (у свиней сальник вміщує незначну кількість жирової тканини) можна побачити: велику кривину шлунка; частину правої і середньої часток печінки; вентральну третину селезінки; звивину ободової мішки, що займає середню і каудальну третини черевної порожнини; сліпу кишку, розташовану в лівій частині поперекової ділянки і зігнуту вправо до правої половини тазової порожнини; частину петель тонкого відділу кишечнику (в правій половині каудальної третини в порожнині тазу). Купол діафрагми міститься на рівні сьомого ребра. При розтині грудної порожнини видаляють грудну кістку. Для цього розрізають хрящі ребер звичайним або реберним ножем, у випадку зкостеніння хрящів використовують реберні ножиці або пилку. Видалення внутрішніх органів. Через значну довжину і анатомо-топографічну складність шлунково-кишкового тракту свині його видаляють в наступному порядку: сальник і селезінка, середній відділ кишечнику. Для цього перерізають зв’язку клубової і сліпої кишок, накладають лігатури на клубову кишку поблизу її входу в сліпу. Перерізають кишку між лігатурами і відокремлюють під брижі клубову і порожню кишки до S-подібної кривини дванадцятипалої кишки. Ободову кишку оглядають, розтинають окремі петлі звивини (лабіринту) або відокремлюючи окремі петлі під брижі, що їх зв’язує. Препарують підшлункову залозу і куксу дванадцятипалої кишки від ободової; перерізають передню брижову артерію і вену, препарують клітковину, що з’єднує лабіринт і кінцеву петлю ободової кишки з дорсальною стінкою черевної порожнини; вивільнюють від жиру пряму кишку і розсікають її впоперек в глибині тазової порожнини. Весь комплекс товстого кишечнику відділяють від брижі і її кореня.
Видаляють шлунок з дванадцятипалою кишкою, печінку, підшлункову залозу, нирки і органи тазу. Ободову кишку оглядають, розтинають окремі петлі звивини (лабіринту) або відокремлюють окремі петлі від брижі, що її зв’язує. Органи ротової порожнини, шиї і грудної порожнини видаляють так, як і у інших тварин, у вигляді єдиного комплексу. Головний мозок. У свиней головний мозок лежить дуже глибоко в черепній коробці і оточений дуже розвиненими пазухами, тому поперечний розпил черепа повинен проходити приблизно на 2 см попереду лінії очних відростків лобної кістки. Попередньо видаляють очі. Поздовжні розпили проводять, як і у інших тварин.
Читайте также: Анатомічні особливості свиней Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|