Загальні висновки . Федорук

Балтійський регіон у українській політиці 1654 року

Окрім чорноморського напрямку зовнішньої політики Б.Хмельницького, важливе значення мали країни Балтійського регіону. На противагу англійсько - шведському союзу, що був укладений на початку 1654 року, Голландія ініціювала переговори з Польщею про військову лігу для захисту балтійського узбережжя, яка мала анти шведську спрямованість. Однак Річ Посполита недооцінила небезпеку з Півночі, ігноруючи той факт, що шведи задекларували з кінця 1654 року анти польський курс, які озвучив новий король Карл Х Густав у червні. Одним із завдань, котре шведські власті переслідували у війні з Польщею, було те, щоб перегородити шлях до балтійського моря московським військам в разі захоплення ними усіх земель Речі Посполитої. Однак першочерговими у цій антипольскій політиці Швеції були її наміри завоювання пруських та поморських територій. –С.222. У цей же період починали вимальовуватися риси нової протестантської коаліції. Лідерами у котрій стали Англія та Швеція. З огляду на спільність інтересів у боротьбі з Польщею, шведський король мав великі розрахунки приєднати до цієї коаліції українського гетьмана. Однак, огляд проблеми особистого листування Б.Хмельницького з діячами англійської революції, зокрема з О.Кромвелем, поки не дозволяє зробити висновки про таке листування. –С.222.

Ян Казимир, натомість, вбачав успіх своєї балтійської політики з формуванням польсько - татарського союзу. Правдоподібно, що татарське посольство у Стокгольмі наприкінці 1654 року ініціювалося польскою дипломатією. Подібна місія була відправлена з Криму у Відень. Але ні у Швеції, ні в Австрії кримський хан не досягнув успіху – не вдалося залучити до війни проти Москви. Австрійський імператор у цей час поклав великі надії на вирішення проблем угорської політики. Для цього він хотів спровокувати вторгнення козаків у Молдавію і Трансільванію. Однак Б.Хмельницький, оцінюючи міжнародне становище, відмовився від вторгнення у придунайські землі. –С.223.

З іншого боку Річ Посполита розраховувала на прихильність Австрії проти Московської держави. Посольство із Варшави влітку 1654 року до Фердинанда Ш протидіяли дипломатії Олексія Михайловича у Відні. Однак попри ці заходи Ян Казимир не зміг домогтися збройної допомоги Фердинанда Ш у польсько - московській війні.-С. 223.

Чорноморський театр міжнародних відносин у ХУ- ХУ1 ст. Початок боротьби Росії за вихід до Чорного моря (кін.ХУ11ст.)

До початку ХУ11 ст. Османська імперія виробила три основні напрямки у своїй політиці. Це боротьба з Персією за Ірак і Закавказзя, війни з Венеціанською республікою за Східне Середземномор»я та протиборство з європейськими країнами. Крок за кроком Османи укріплювали своє становище в Європі, починаючи із завоювання візантійських володінь на Балканах. Створювалися опорні пункти для просування у Центральну Європу.