Главная | Обратная связь
МегаЛекции

Україна і Порта у 1654р




Що стосується взаємин України і Порти у 1654 році, то посольство від козацької держави у 1654 році запевняло у Стамбулі , що гетьмансько - московський союз не спрямований проти Туреччини і шукало підтримки у султана у справі збереження україно - татарського союзу проти Речі Посполитої і ослаблення впливи Речі Посполитої у Молдавії. Однак Туреччина зробила ставку на украплення власних позицій у Молдавії і підтримки лояльності придунайських країн до Османської імперії. Її налякали козацько - московські плани визволення християн від османської неволі на Балканах. Стамбул , що пережив невдачу у венеціанській війні , така небезпека з бору Росії , яка спиралася на зв’язки з сербами , болгарами , тепер підкріплена активною політикою Б.Хмельницького у цьому регіоні, був занепокоєний можливим рейдом Олексія Михайловича на балканські провінції Порти.-С. 218-219. Турбувало султана реальність після союзу Б.Хмельницького і Москви укладання антитурецької військової ліги за участі Персії. Тому Мехмед 1У підтримав антимосковську ініціативу Іслам Гірея і дав розпорядження сілістрійському паші готувати військо та готувати переправи через Дунай з метою протидії експансії московської на Балкани. –С.219.

В антимосковській політиці Криму і Порти у 1654 р. Б.Хмельницькому відводилася роль посередника , який мав сприяти позиції нейтралітету Москви у кримсько- балканському напрямку.-С.220. У разі неуспіху місії Бахчисарай розглядав і план відмови від походу на відновлення Золотої Орди , натомість продовження війни з Річчю Посполитою проти козаків і з залученням до неї придунайських країн. У свою чергу семигородський князь Юрій Ракоцій хотів використати непевне становище Речі Посполитої на початку 1654 року , претендуючи на польську корону , заручившись підтримкою литовських дисидентів в особі гетьмана Я.Радзивіла. Останній розраховував, що обрання в Речі Посполитій короля – не католика зможе вгамувати політичні пристрасті у країні і сприятиме порозумінню з козаками і поверненню їх з московського підданства у склад польсько - литовської федерації.-С. 220. Однак зі смертю у липні 1654 року Іслам Гірея почався новий етап кримської дипломатії , коли Б.Хмельницькому вдалося використати симпатії Ногайської і Буджацької орд до відновлення козацько - татарського союзу проти Польщі. В той час як ханський візир продовжував запевняти Варшаву у готовності татар підтримати її політику . Загроза для Речі Посполитої відновлення союзу з козаками була реальною. Однак Туреччина не залишилася пасивною до кримської міжусобиці і змусила Бахчисарай не ухилятися від курсу на антимосковський союз. Тому ногайські татари , що рушили на допомогу Б.Хмельницькому , повернули назад. Новий кримський хан підтримував стосунки з певною групою людей в оточенні Б.Хмельницького , незадоволених його політикою. Бахчисарай не полишав намір схилити Б.Хмельницького , чи бодай частину козацької старшини на свій бік. Він продовжував підтримувати старі зв’язки з мусульманськими народами Росії , продовжуючи давній курс на відновлення величі Золотої Орди.

В урядових колах Польщі і Литви розраховували на посередництво Криму у справі навернення козаків до підданства Речі Посполитій. Такі сподівання поляків на татар були настільки сильними, що вони відмовилися від кількох пропозицій різних держав допомогти укласти мир з Москвою та Україною. –С.221.

 

 

 





Читайте также:





©2015- 2017 megalektsii.ru Права всех материалов защищены законодательством РФ.