Міжнародна мобільність капіталу: суть, етапи і фактори розвитку.

Розглянемо поняття «міжнародної міграції капіталу» (ММК), виходячи із еволюції даного процесу.

Становлення і розвиток ММК почалося значно пізніше таких форм МЕВ, як міжнародна торгівля товарами, міжнародна трудова міграція. Для виникнення можливості експорту капіталу необхідні були достатньо значні накопичення його в країні.

Така можливість виникає на першому етапі еволюції ММК, який починається після завершення процесів першопочаткового накопичення капіталів і з розвитком капіталістичних виробничих відносин – на рубежі 17-18 ст. і продовжився до кінця 19 ст. Даний етап називають «етапом зародження вивозу капіталів». Ті процеси, які відбувалися в цей період точно відображає термін «вивіз капіталу», оскільки останній мігрував виключно в одному напрямку (із метрополій в колонії) і носив обмежений та випадковий характер.

Другий етап еволюції ТНК відлічують з кінця 19 – початку 20 ст. і до середини 20 ст., тобто по мірі утвердження і поширення у світовому господарстві капіталістичних виробничих відносин. Процес вивозу капіталу здійснюється як між промислословими країнами, так і між промисловими країнами та країнами, що розвиваються. На цьому етапі вивіз капіталу став типовим, постійно повторюючим і характерним явищем, що дозволяє визначити цей термін і назвати цей етап – «етапом вивозу капіталу».

Таким чином, вивіз капіталу – це процес відбору частини капіталу із національного обороту даної країни і переміщення його у товарній або грошовій формі у виробничий процес і обіг іншої країни з метою отримання високих прибутків.

Проте на сучасному рівні розвитку світового господарства уже недостатньо говорити лише про вивіз капіталу. Із середини 50-х – 60-х років 20 ст. наступає третій етап еволюції міжнародних переміщень капіталів, що продовжується до цих пір, на якому процеси, що відбуваються, найбільш об’єктивно відображає термін «міжнародна міграція капіталу». Для цього існує декілька причин:

· Країни одночасно стають і експортерами і імпортерами капіталу.

· Вивіз капіталу здійснюють не лише промислово розвинені країни, але й країни, що розвиваються.

· Експорт капіталів викликає значні за об’ємами зворотні рухи капіталів у вигляді процентів на кредити, підприємницького прибутку, дивідендів за акціями.

Тому міжнародна міграція капіталів – це процеси зустрічного руху капіталів між різними країнами світового господарства незалежно від рівня їх соціально-економічного розвитку, що приносять доходи їх власникам.

Об’єктивною основою ММК є нерівномірність економічного розвитку країн світового господарства, яка на практиці виражається:

· У нерівномірності накопичення капіталу в різних країнах; у «відносному надлишку» капіталу в окремих країнах.

· У неспівпадінні попиту на капітал і його пропозиції у різних ланках світового господарства.

На розвиток процесу ММК впливають 2 групи факторів:

1) фактори економічного характеру:

· розвиток виробництва і підтримання темпів економічного зростання;

· глибокі структурні зрушення як у світовій економіці, так і в економіці окремих країн (особливо під впливом НТР і розвитком світового ринку послуг);

· поглиблення міжнародної спеціалізації і кооперації виробництва;

· зростання транснаціоналізації світової економіки;

· зростання інтернаціоналізації виробництва та інтеграційних процесів;

· активний розвиток усіх форм МЕВ;

2) фактори політичного характеру:

· лібералізація експорту (імпорту) капіталу (ВЕЗ, офшорні зони та ін.);

· політика індустріалізації в країнах «третього світу»;

· проведення економічних реформ (приватизація державних підприємств, підтримка приватного сектору, малого бізнесу);

· політика підтримки рівня зайнятості.