Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Регулювання торгівлі на міжнародному рівні.

Торговельна політика і проблеми світової торгівлі є об’єктом діяльності багатьох регіональних, галузевих глобально – універсальних інститутів, як міжурядових, та і неурядових.Усі вони створюють систему міжнародних організацій, що здійснюють координацію і багатостороннє регулювання міжнародної торгівлі.

Основні напрями діяльності в цій сфері передбачають створення договірно – правової основи торговельно–економічних відносин, включаючи найважливіші принципи та норми; вироблення домовленостей щодо застосування на національному рівні комплексу торговельно-політичних засобів впливу на міждержавні зв’язки; сприяння досягненню домовленостей і розв’язанню спірних проблем; обмін інформацією і досвідом організації торговельно-економічних зв’язків.

Провідну роль у регулюванні міжнародної торгівлі відіграє Всесвітня торгова організація (ВТО) – законодавча і інституційна основа міжнародної торгової системи, механізм багатостороннього узгодження і регулювання політики країн-членів в галузі торгівлі товарами і послугами, урегулювання торговельних суперечок і розробки стандартної зовнішньоторгової документації.

ВТО була створена в 1995 р на основі Маракешської угоди, підписаної у квітні 1994 р у м. Маракеш в Марокко в результаті закінчення Уругвайського раунду багатосторонній торгових переговорів. Угода про створення ВТО містить 29 правових документів і 25 міністерських декларацій, що визначають права і обов’язки країн в рамках багатосторонньої торгової системи, які увібрали в себе все найкраще що було досягнуто в рамках ГАТТ (Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, котра вступила в силу у 1948 р.) і додали багато нового.

Основні функції ВТО:

· нагляд за виконанням багатосторонніх торгових угод;

· проведення багатосторонніх торгових переговорів;

· сприяння вирішенню торгових суперечок;

· контроль за розвитком міжнародної торгівлі і торгової політики;

· надання технічного сприяння і навчання персоналу;

· співробітництво з іншими міжнародними організаціями з питань торгової політики.

Регулювання ВТО міжнародної торгівлі полягає у реалізації узгоджених принципів поведінки країн у міжнародній торгівлі і комплексі міроприємств, що проводяться під егідою ВТО з участю більшості країн світу. Найважливіші принципи, на яких базується багатостороння торгова система наступні: торгівля без дискримінації; лібералізація міжнародної торгівлі; використання заходів, що обмежують імпорт, лише на основі правил ВТО; передбачуваність торгової політики; сприяння конкуренції.

Впливовою організацією у сфері регулювання міжнародної торгівлі є Конференція ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД), яка створена у 1964 р. ЮНКТАД охоплює практично всі економічні та правові аспекти сучасної міжнародної торгівлі і пов’язані з нею питання економічного розвитку.

Основні функції ЮНКТАД:

· сприяння інтеграції країн, що розвиваються і країн з перехідною економікою у міжнародну торгову систему;

· задоволення спеціальних потреб найменш розвинутих країн, сприяння їх розвитку через підключення до міжнародної торгівлі;

· проведення багатостороннього діалогу з проблем глобалізації і розвитку, міжнародної торгівлі, інвестицій і послуг.

Практичними досягненнями ЮНКТАД у сфері регулювання міжнародної торгівлі стали:

· заключення ряду міжнародних товарних угод і створення Загального фонду по товарах у 1989 р для фінансування товарних угод і проведення досліджень товарних ринків;

· прийняття Загальної системи преференцій – досягнуте у 1968 р узгоджене рішення розвинутих країн відмінити митні тарифи на імпорт товарів із країн, що розвиваються;

· ряд політичних ініціатив на користь найменш розвинутих країн в рамках міжнародних конференцій з питань найменш розвинутих країн;

· технічна допомога переважно найменш розвинутим країнам, що фінансується Програмою розвитку ООН і країнами членами.

Міжнародний торговий центр (МТЦ), створений в 1964 році як спільний допоміжний орган ГАТТ та ООН (остання діє через ЮНКТАД). Центр допомагає країнам, що розвиваються, вирішувати питання розширення експорту, надає інформацію і консультації з питань ринків і методів збуту експортної продукції, допомагає у створенні експортних служб і підготовці відповідних кадрів.

Головна мета МТЦ –усунення дублювання і паралелізму в діяльності ВТО і ЮНКТАД по сприянню розвиткові торгівлі в країнах, що розвиваються.

Основі функції МТЦ:

· надання країнам, що розвиваються, технічної допомоги в розвитку торгівлі, насамперед, в стимулюванні експорту;

· забезпечення країн-членів інформацією про ринкові можливості для традиційних і нетрадиційних товарів;

· удосконалення техніки імпортних операцій з метою раціонального використання валютних ресурсів;

· навчання урядових службовців, підприємців і викладачів технології експортно-імпортних операцій;

· здійснення наукових досліджень з питань зовнішньої торгівлі.

Комісія Організації об’єднаних націй з прав міжнародної торгівлі – ЮНІСТРАЛ заснована в 1966р. Вона є головним правовим органом ООН в галузі прав міжнародної торгівлі.

Функції ЮНІСТРАЛ:

· уніфікація права міжнародної торгівлі;

· координація роботи міжнародних організацій в сфері права міжнародної торгівлі;

· сприяння широкої участі держав в існуючих міжнародних конвенціях з права міжнародної торгівлі;

· підготовка кадрів в галузі права міжнародної торгівлі, особливо для країн, що розвиваються.

Тема 5.
МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ

План:

1. Суть та види міжнародної міграції робочої сили.

2. Економічні ефекти міжнародної трудової міграції.

3. Тенденції розвитку міжнародного ринку робочої сили.

4. Регулювання міграційних процесів.

1. Суть та види міжнародної міграції робочої сили .

Міжнародна міграція робочої сили – це переміщення людей через кордони країн, яке пов’язане із зміною постійного місця проживання або із поверненням до нього з метою пошуку роботи.

Під час аналізу міжнародної міграції робочої сили використовують наступні поняття:

· міграція – переміщення робочої сили через кордон;

· імміграція – це в’їзд в країну на постійне або довготривале проживання громадян іншої країни;

· еміграція – переселення громадян в іншу країну на постійне або довготривале тимчасове проживання;

· рееміграція – це виїзд іммігрантів з країни імміграції або повернення емігрантів на батьківщину.

Основні причини виникнення міжнародної міграції робочої сили:

1) з боку країн донорів – велика густота населення; масове безробіття; низький рівень життя; порівняно низька заробітна плата; виробнича необхідність (для спеціалістів, які працюють у країнах, що розвиваються); структурна перебудова економіки; вивіз капіталу, функціонування ТНК; причини політико – правового, релігійного, етнічного та сімейного характеру;

2) з боку країн – реципієнтів – порівняно висока заробітна плата; потреба у додатковій висококваліфікованій робочій силі; потреба у додатковій дешевій та мобільній робочій силі.

Класифікацію міжнародної міграції робочої сили здійснюють за наступними ознаками:

1) за напрямком:

· міграція із країн, що розвиваються і колишніх соціалістичних країн в промислово розвинуті країни;

· міграція в рамках промислово розвинутих країн;

· міграція робочої сили між країнами, що розвиваються;

· міграція висококваліфікованої робочої сили із промислово розвинутих країн в країни, що розвиваються.

2) за територіальним охопленням:

· міжконтинентальна;

· внутріконтинентальна.

3) за рівнем кваліфікації мігрантів:

· висококваліфікована робоча сили;

· низькокваліфікована робоча сила.

4) за часом:

· незворотна (як правило, міжконтинентальна);

· тимчасова (як правило, внутріконтинентальна);

· сезонна (пов’язана із щорічними поїздками на заробітки);

· маятникова (передбачає щоденні поїздки до місця роботи за межі свого населеного пункту, країни).

5) за ступенем законності:

· легальна

· нелегальна.

⇐ Предыдущая 13 14 15 16 171819 20 21 22 Следующая ⇒