Діяльність міжнародних фінансово-кредитних організацій
Міжнародний валютний фонд (МВФ) – міжурядова валютно кредитна організація, діяльність якої направлена на сприяння розвитку міжнародних економічних відносин, особливо фінансово – кредитних та торговельних. Основні функції МВФ: · вироблення правил регулювання валютних курсів і контролю за їх виконанням; · надання державам-членам кредитів для вирівнювання платіжних балансів та для підтримки національних валют Операції з надання кредитів країнам – учасницям для вирівнювання платіжних балансів здійснюються МВФ тільки з офіційними органами цих країн. Кредити, які мають розмір до 25% квоти даної країни, надаються безперешкодно, а за більші суми МВФ вимагає уже певних заходів у економічній політиці даної країни. За правилами МВФ загальна сума кредиту не повинна перевищувати 200 % квоти, але бувають винятки. Великі суми кредитуються у формі чотирьох кредитних долей з підвищенням жорстокості контролю для кожної наступної долі. Всесвітній банк – багатостороння кредитна організація, яка складається з п’яти тісно пов’язаних між собою установ, що входять у систему ООН, загальною метою яких є надання фінансової допомоги країнам, що розвиваються, і країнам з перехідною економікою за рахунок розвинутих країн. Групу Всесвітнього банку складають: 1. Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), який створений у 1944 році з метою відбудови і реконструкції світової економіки. Основними цілями МБРР є: · сприяння реконструкції та розвитку територій держав –членів через заохочення капіталовкладень на виробничі потреби; · заохочення приватних іноземних капіталовкладень і надання фінансової допомоги з метою розвитку виробничого сектору економіки;
· сприяння довгостроковому збалансованому зростанню міжнародної торгівлі і підтримці рівноваги платіжних балансів через заохочення міжнародних капіталовкладень у розвиток продуктивних сил держав-членів Банку, що повинно стимулювати зростання продуктивності праці, рівня життя та поліпшення умов праці в цих країнах. 2. Міжнародна асоціація розвитку (МАР) створена в 1960р як філія МБРР з метою надання фінансової підтримки найменш розвинутим країнам. Цілі МАР: · надання довгострокових кредитів найбіднішим країнам; · сприяння економічному розвиткові, підвищенню рівня життя в найменш розвинутих країнах –членах Асоціації; · сприяння підвищенню продуктивності праці в країнах з найнижчими річними доходами на душу населення. 3. Міжнародна фінансова корпорація (МФК) створена в 1956році з метою сприяння економічному зростанню країн, що розвиваються, через заохочення приватного бізнесу у виробничій сфері. Цілі МФК полягають у наданні допомоги у фінансуванні приватних підприємств, які можуть у свою чергу, сприяти розвиткові країни; поєднанні можливостей інвестицій національного та зарубіжного капіталу з новітніми методами управління; стимулювання залучення приватного капіталу для капіталовкладень країн-членів у виробничу сферу. 4. Багатостороннє агентство гарантування інвестицій (БАГІ) засноване в 1988 році, його метою є: · заохочення іноземних інвестицій у виробничу сферу, особливо в країнах, що розвиваються, як доповнення до діяльності групи Всесвітнього банку; · надання гарантій, включаючи страхування та перестрахування комерційних ризиків на інвестиції однієї держави-член БАГІ в іншій країні-члені. 5. Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС) створений 1966році, має на меті стимулювання приватних інвестицій через урегулювання конфліктів між іноземними інвесторами та місцевими урядами. МЦУІС надає також консультації, проводить дослідницьку роботу і здійснює випуск видань з питань правового регулювання іноземних інвестицій.
Тема 7.
План: 1. Суть міжнародних валютних відносин. Види валютних систем. 2. Валютні курси. Котирування валют. Конвертованість валют. 3. Еволюція валютної системи. 4. Валютні ринки та валютні операції. 5. Міжнародні валютні розрахунки. 6.Валютна політика держави.
1. Суть міжнародних валютних відносин. Види валютних систем . Валютні відносини пов’язані з функціонуванням валюти при здійсненні зовнішньої торгівлі, наданні економічної і технічної допомоги, наданні і отримання за кордоном різного роду кредитів і позик, заключення угод по купівлі валюти та інше. Розрізняють національну, світову та міжнародну (регіональну) валютні системи. Національна валютна система – органічна частина системи грошових відносин окремих держав. Їх функціонування регулюється національним законодавством кожної країни. На основі такого законодавства встановлюється механізм взаємодії національних, і «світових» грошей, спосіб їх конвертованості, котирування та регулювання валютних курсів, формування та використання міжнародної ліквідності, золотовалютного запасу, кредитних ресурсів та ін. Світова валютна система – функціональна форма організації валютних відносин на рівні міжнародних зв’язків. Розвиток їх регулюється відповідними міжнародними валютними угодами. Використання забезпечується створеними на колективній основі міжнародними валютно-фінансовими банківськими установами та організаціями. Міжнародна (регіональна) валютна система – договірно-правова форма організації валютних відносин між групою країн. Основними елементами міжнародної валютної системи можуть бути: · міжнародна розрахункова одиниця (СДР, ЄВРО та ін.); · узгоджений режим регулювання валютних курсів; · міжнародні кредитно-розрахункові установи. Якщо національна валютна система базується на національній валюті – грошовій одиниці країни, то світова валютна система – на одній чи декількох резервних валютах чи МЛГО. Резервна (ключова) валюта – це особлива категорія конвертованої національної валюти, провідної розвиненої країни, яка виконує функції міжнародного платіжного і резервного засобу, служить базою визначення валютного паритету та валютного курсу для проведення валютної інтервенції з метою регулювання курсу валют країн – учасниць світової валютної системи.
Зараз до резервних валют можна віднести – долар США, Євро, ієну Японії, фунт стерлінгів Англії та деякі ін. Об’єктивними передумовами перетворення національної валют у резервну є ведуча позиція країни-емітента у світовому виробництві, зовнішній торгівлі, валютно-фінансових відносинах, розвинена банківська (і страхова) системи, ринок позичкових капіталів, валюта повинна вільно обмінюватися на інші грошові одиниці, без обмежень використовуватися для надання і погашення міжнародних кредитів і позик Поряд із резервною валютою формуються так звані міжнародні резервні активи – валютні активи держав (банків, ТНК), що становлять резерви міжнародних платіжних засобів. Міжнародні резервні активи включають: а)золото; різні міжнародні вимоги в іноземних валютах; б)депозити, скарбничі векселі, чеки, державні та муніципальні облігації, ринкові цінні папери. Міжнародна (розрахункова) лічильна грошова одиниця (МЛГО) – це умовна грошова одиниця, яка створюється міжнародними економічними організаціями для визначення і порівняння широкого кола економічних показників і для використання як офіційного еталону в різних валютних вимірюваннях.
Читайте также: Антимонопольна діяльність. Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|