Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Порівняльна характеристика грошово-кредитної політики різних країн світу

Розглянувши грошово-кредитну політику України для порівняння ознайомимося з монетарною політикою інших країн та розглянемо деякі її інструменти.

Основним завданням Центральних банків країн світу є регулювання грошового обігу, проведення єдиної грошово-кредитної політики, захист інтересів вкладників, нагляд за діяльністю комерційних банків та інших кредитних установ, здійснення операцій щодо зовнішньоекономічної діяльності.

Для реалізації цих завдань кожен банк виконує притаманні йому функції:

¾ банк для комерційних банків;

¾ банк для уряду;

¾ здійснення монетарної політики.

¾ здійснення емісії банкнот;

¾ здійснення валютних операцій і контролю, управління золотовалютними резервами;

¾ здійснення нагляду за банківською системою в цілому.

Для здійснення цих функцій центральний банк використовує інструменти грошово-кредитної політики, які відрізняються за своїм складом та сферою впливу в кожній країні.

Хотілося б зосередити увагу на найголовніших інструментах грошово-кредитної політики, які застосовуються центральними банками різних країн, до них належать:

¾ визначення облікової ставки;

¾ визначення та регулювання норм обов’язкових резервів для комерційних банків;

¾ управління золотовалютними резервами.

Одним із основних інструментів грошово-кредитної політики є облікова ставка. Це основна процентна ставка, яка залежить від процесів, що відбуваються в макроекономічній, бюджетній сферах та на грошово-кредитному ринку.

Для аналізу розглянемо облікові ставки деяких країн (табл. 2.5).

Таблиця 2.5 – Облікові ставки країн світу

Період	Країна
Україна	Росія	Англія	Німеччина	США
	8,50	11,00	5,00	3,00	4,25
	8,40	10,00	5,50	4,75	5,25
	12,00	13,00	3,00	5,25	1,25
	10,25	9,00	0,50	3,00	0,25
	7,75	7,75	0,50	2,50	0,25

Показники облікових ставок країн значно відрізняються одна від одної. Встановлення рівня облікової ставки залежить від економічної ситуації в країні. Висока ставка – відноситься до політики «дорогих грошей», використовується тоді, коли необхідно «стримувати економіку від перегріву». Низька облікова ставка – використовується для того, щоб стимулювати економіку країни до розвитку, збільшення виробництва.

Також зміна облікової ставки впливає на кон’юнктуру ринку позичкових капіталів, оскільки підвищення ставки зумовлює зниження попиту на цінні папери та зменшення їх ринкової вартості, а зниження ставок – навпаки.

Станом на 2010 рік облікова ставка України становить 7,75 %, в порівнянні з іншими країнами це досить високий рівень даного показника.

Порівняємо облікові ставки даних країн за допомогою діаграми (рис. 2.3).

Рисунок 2.3 – Динаміка облікової ставки центральних банків зарубіжних країн, за період 2006 – 2010 рр., у %

В умовах, коли центробанки групи країн світу для стимулювання ділової і кредитної активності знижують свої облікові ставки (станом на 2010 р. ставка ФРС США складає 0,25 %, Англії – 0,5 %, Німеччини – 2,5 %), то в Україні і в Росії – рекордні на тлі інших відповідно 10,25 % і 9%, станом на 2009 рік, а в поточному році вони зрівнялися і становлять 7,75 %, що графічно показано в динаміці на рисунку.

Наступний інструмент грошово-кредитної політики, який я хотіла б розглянути далі – це управління золотовалютними резервами. Центральний банк кожної країни має золотовалютний резерв, оскільки його наявність забезпечує внутрішню і зовнішню стабільність грошової одиниці країни.

Як правило, золотовалютні резерви більшості держав знаходяться в управлінні їх центральних банків. Однак принципові рішення щодо їх розміщення та використання у переважній більшості цивілізованих країн приймає парламент та уряд. Такою є світова практика, що повністю себе виправдала і довела доцільність та результативність для економіки саме такого підходу.

Золотовалютні резерви повинні бути оптимальних розмірів, тобто немає такого поняття «чим вищий показник, тим краще». У теорії фінансів існує поняття "коефіцієнт Ренді", згідно з яким обсяг валютних резервів має становити не більше 30% державного бюджету. Розглянемо валютні резерви деяких країн (табл. 2.6).

Таблиця 2.6 – Міжнародні резерви країн світу, за 2009 рік

Країна	Загальна сума резервів, млрд.дол.США
США	40,3
Німеччина	38,1
Великобританія	37,1
Франція	21,7
Італія	33,8
Україна	26,5
Білорусія	5,7

Отже, як бачимо найвищий показник у США – 40,3 млрд., але дивлячись на економічний розвиток цієї країни, не можна сказати, що золотовалютні резерви високі. Зовсім мізерний показник міжнародних резервів у Білорусії – 5,7 млрд. Решта країн намагаються тримати свої резерви в оптимальних розмірах.

Золотовалютні резерви включають в себе валюту, резервну позицію в МВФ, спеціальні права запозичення, золото. Хотілося б детальніше розглянути останню складову, оскільки в деяких країнах золото асоціюється з високою надійністю і його доля в золотовалютних резервах цих країн достатньо висока (табл. 2.7).

Таблиця 2.7 – Золотий запас країн світу, за 2010 рік

Країна	Золотий запас, в тоннах золота	Доля золота в ЗВР, %
США	8133,0
Німеччина	3407,0
Італія	3452,0
Франція	2930,4
Китай	1054,0
Нідерланди	612,0
Росія	607,7
Індія	557,0
Великобританія	310,3
Бельгія	227,5

За даними всесвітньої ради із золота, Україна має 27,2 тонни жовтого металу. З цим показником вона займає 51 місце в світі. Лідерами за розмірами золотовалютних резервів є США (8133 тонн), на другому місці Німеччина, на третьому – Італія. Краще відстежити різницю в наявності золотих запасів країн, які наведені вище, ми можемо за допомогою гістограми (рис. 2.4).

Рисунок 2.4 - Золотий запас країн світу, за 2010 р.,у тоннах

До світової кризи, увага до золота як до цінного активу не була високою, річ в тім, що валютні накопичення вважалися на той момент більш ліквідними ніж золоті. Коли настали важкі часи інтерес до золота знову виріс. Наприклад, Китай збільшив свої золоті резерви в 2 рази, Росія та Індія в 1,5. Але якщо дивитися на долю золота в золотовалютних резервах цих країн, то вона дуже мала у Китаю вона зараз 2%, в Росії – 5%, в Індії – 6%. Основним активом в резервах цих країн як і раніше складає валюта. Чого не можна сказати про такі країни як США, Німеччина, Італія, Франція, які віддають перевагу золоту.

Одним із найважливіших грошово-кредитних інструментів є визначення та регулювання норм обов’язкових резервів для комерційних банків.

У всіх європейських країнах резервні вимоги запроваджувалися з метою управління ліквідністю банківської системи. У наш час стається більш конкретна мета – використання обов’язкових резервів для грошово-кредитного регулювання довгострокових проблем стабілізації грошового обігу та стримування темпів інфляції.

Розглянемо середній норматив обов’язкового резервування в таких країнах як Білорусія та Росія і порівняємо із нормою обов’язкових резервів Національного банку України.

Таблиця 2.8 – Середній розрахунковий норматив обов’язкового резервування, за період з 2005 по 2009 рр., %

Період	Країна
Україна	Росія	Білорусія
	7,0	3,0	7,6
	5,0	3,5	6,8
	5,0	3,3	6,8
	2,4	2,6	5,1
	2,2	2,5	4,0

Як вже вище зазначалося, що низький показник нормативу обов’язкового резервування свідчить про зменшення його ролі у регулюванні грошово-кредитного ринку.

Якщо порівнювати показники країн (табл. 2.8), то можна сказати, що станом на 2009 рік в Україні він найнижчий, що говорить про посилення ролі більш гнучких інструментів, в Білорусії найвищий, це свідчить про більшу роль цього інструмента, але не на багато.

Отже, ми ознайомилися з інструментами грошово-кредитної політики різних країн можемо сказати, що встановлення цих показників в кожній країні залежить від її економічної ситуації.

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 567 8 Следующая ⇒