Страхування нерухомого майна та технічних ризиків

У цій групі переважають добровільні види страхувань, більшість з котрих відноситься до давніх, традиційних страхувань. В першу чергу це страхування майна від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ. Конкретними об'єктами (предметами) цього страхування є будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини та обладнання, сировина і матеріали, незавершене виробництво, готова продукція. Страхувальником виступає власник або користувач (орендар) майна. Загальним ризиком є знищення, пошкодження або втрата майна, а конкретними:

1. вогневі ризики і ризики стихійних явищ (пожежа від удару блискавки, буря, злива, ураган, сель, землетрус та ін.);

2. технічні аварії і катастрофи (пожежа внаслідок аварії електрообладнання, вибух, неправильна експлуатація техніки і обладнання, аварії систем водо-, тепло- і енергопостачання);

3. протиправні (навмисні) дії третіх осіб (крадіжка зі зламом, грабіж, навмисне знищення або пошкодження, підпал).

Тривалість дії договорів страхування - від одного місяця до одного року.

Для укладення договору власник або користувач майна звертається до страховика з усною або письмовою заявою. Страховик здійснює огляд майна і дає оцінку його ризиковості (андеррайтинг об'єкта). На цій підставі визначаються основні договірні умови, в тому числі величина страхового тарифу. Страхувальник має право вибору ризиків (усіх трьох, двох чи одного з названих вище). Договір вступає в силу після сплати страхового платежу. Страхові тарифи за цим видом страхування невисокі і залежать від розміщення підприємства, галузі виробництва, характеру технологічних процесів та видів сировини. Переважно вони коливаються від 0,01 до 0,2% за вогневі ризики і ризики стихійних явищ, від 0,1 до 1% за ризик "Технічні аварії і катастрофи" та від 0,5 до 5% за ризик "Дії третіх осіб" (тариф за останній ризик залежить від захищеності підприємства і навіть від його розмірів). Після настання страхового випадку страхувальник повинен в найкоротший термін повідомити страховика. Страховик бере участь у встановленні причин випадку і у визначенні збитків. Після цих робіт він складає акт про страховий випадок, на підставі котрого виплачується страхове відшкодування. Якщо страховик відмовляє у виплаті страхового відшкодування, то він подає страхувальнику мотивовану причину відмови у письмовому вигляді.

До обов'язкових видів страхування нерухомого майна відносяться страхування майнових ризиків за угодами про розподіл продукції та майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу, страхування об'єктів космічної діяльності (наземна та космічна інфраструктура), а також страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок стихійних лих,

техногенних катастроф та протиправних дій третіх осіб предмета іпотеки та нерухомості, набутої в результаті управлінням майном. Правила цих видів страхувань поки що не розроблені. Обов'язково страхується також державне майно, передане в оренду. Єдині правила і умови страхування цього майна не передбачені, тому воно страхується на підставі правил добровільного страхування майна.

Страхування технічних ризиків охоплює транспортування будівельних матеріалів і обладнання, їх зберігання, будівельно-монтажні і пусконалагоджувальні роботи та технічне обслуговування споруджених об'єктів

сил, крадіжки, крадіжки зі зламом, помилок проектантів, неякісного виконання робіт, пошкодження або знищення майна, котре знаходиться біля будівельної площадки.

При страхуванні будівельного підприємства від усіх ризиків страхова сума визначається на підставі договірної вартості будівництва, включаючи вартість поставлених замовником будівельних матеріалів та виконаних ним робіт. При цьому страхуванні відсутні традиційні страхові тарифи табличної форми. Тут переважно відразу визначається страховий платіж (премія) залежно від особливостей об'єкта і місцевих умов будівництва. Причина випадку встановлюється на підставі огляду об'єкта, висновків експертів, довідок гідрометеорологічної служби, протоколів пожежної охорони, а збиток - в розмірі матеріальних втрат.

При страхуванні монтажних робіт від усіх ризиків страхова сума встановлюється на рівні вартості обладнання, яке монтується або на якому здійснюються пуско-налагоджувальні роботи. Як і при страхуванні будівельного підприємства від усіх ризиків, страховий платіж визначається не на підставі страхового тарифу, а встановлюється в певних сумах за кожен застрахований об'єкт залежно від його технічних характеристик. Причини випадку встановлюються на підставі актів огляду і технічних експертиз Величина страхового відшкодування дорівнює витратам на приведення потерпівшого об'єкта до стану, в якому він знаходився перед випадком. Сюди відносяться матеріальні витрати, а також витрати на демонтаж, перевезення і повторний монтаж обладнання.

При страхуванні промислового і технологічного обладнання страхова сума переважно визначається в розмірі відновлювальної вартості обладнання. Крім вартості обладнання, в страхову суму входять витрати на транспортування, митні збори і монтаж. Страхові платежі визначаються на підставі страхових тарифів на кожен вид обладнання, а платіж - на підставі базової формули (1). Встановлення причин виходу обладнання з ладу відбувається на підставі огляду і висновків експертних комісій. Збиток переважно дорівнює вартості ремонту обладнання, іноді - вартості нового.