Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Особливості страхування врожаю та сільськогосподарських тварин

В сільському господарстві існує 5 конкретних об'єктів страхування. До них відноситься нерухоме майно, транспортні засоби і сільськогосподарська техніка, врожай, тварини і багаторічні насадження. Найбільш специфічними з них є врожай, тварини і багаторічні насадження. Нерухоме майно, сільськогосподарська техніка і транспортні засоби страхуються на умовах і в порядку, наближеному до порядку страхування нерухомого майна і транспортних засобів інших суб'єктів господарювання (див. підрозділи 4 і 5).

Страхування врожаю і тварин є основними видами сільськогосподарського страхування. їх здійснення вимагає наявності страхових компаній зі значними фінансовими ресурсами і розгалуженою мережею відокремлених підрозділів. Таким вимогам в Україні відповідає лише національна страхова компанія "Оранта", котра переважно і здійснює сільськогосподарське страхування. За десятиріччя 1991-2001 рр. обсяги страхових операцій із сільськогосподарського страхування щороку зменшувалися внаслідок реформ в сільському господарстві і вкрай низької платоспроможності селянських господарств.

Врожай і сільськогосподарські тварини можуть страхуватися як в колективних, так і в індивідуальних (приватних) сільгосппідприємствах. За формою таке страхування може бути обов'язковим і добровільним. Згідно із Законом України "Про страхування" (редакція 2001 р.) обов'язковими видами страхування є:

1) страхування врожаю сільгоспкультур і багаторічних насаджень державними сільгосппідприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільгосппідприємствами усіх форм власності;

2) страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Порядок і правила обов'язкового страхування врожаю сільгоспкультур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільгосппідприємствами усіх форм власності затверджені Кабінетом Міністрів України 11 липня 2002 р.

Обов'язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур здійснюється в такому порядку.

Об'єктом цього страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству і пов'язані з неотриманням врожаю. Страховим ризиком є зменшення або повне неотримання врожаю внаслідок граду, пожежі, вимерзання, урагану, бурі, зливи, зсуву, повені, посухи, повного раптового знищення посівів карантинними шкідниками.

Страхова сума визначається в розмірі вартості врожаю і обчислюється шляхом множення середньої врожайності з гектара за останні 5 років заданими обліку страхувальника на ціну 1 ц продукції за минулий рік і на фактичну площу, з якої збиратиметься врожай. За згодою сторін замість ціни за останній рік може братися заставна ціна продукції певної культури, визначена в установленому порядку.

Страхування врожаю здійснюється за пропорційною відповідальністю. В правилах з цього виду страхування величина відповідальності страхової компанії не вказана. В типовому договорі застосовано термін «страхове покриття», яке повинно становити 70% збитків. Інформація про те, в якій пропорції повинен страхуватися врожай -10,50,70 чи 100% - відсутня.

Страховий платіж визначається шляхом множення страхової суми на страховий тариф і на показник обсягу відповідальності страховика¹. Страхові тарифи розраховані для кожної культури або групи культур і диференційовані за областями України. У разі безперервного страхування врожаю без страхових випадків протягом двох років сільгосппідприємство має право на зменшення тарифу до 10%).

Загальним збитком вважається втрата застрахованого врожаю внаслідок настання страхового випадку. Цей збиток обчислюється шляхом множення різниці між врожайністю з одного гектара згідно з договором страхування та фактичною врожайністю з одного гектара в поточному році на площу посіву та на ціну, вказану в договорі страхування, але не вищу, ніж фактична на момент виплати відшкодування. Якщо культура повністю знищена і здійснено її пересів (пересадження), то для визначення загального збитку враховується вартість фактично отриманого врожаю, обчислена за цінами підприємства, вказаними в договорі страхування, і фактична вартість врожаю культури, якою пересіяно (пересаджено) площу за цінами поточного року. Різниця між цими сумами становитиме загальний збиток, котрий визначається після збору врожаю.

Прямий збиток (розмір страхового відшкодування) визначається шляхом множення загального збитку на показник обсягу відповідальності страховика.

Розглянемо на прикладі визначення страхової суми, страхового платежу загального збитку і розміру страхового відшкодування.

Фермерське господарство з Львівської області страхує озиму пшеницю, висіяну на площі 200 га. Середня врожайність з 1 га за попередні 5 років становить 30 ц. Ціна 1 ц пшениці за минулий рік 75 грн. За узгодженістю між учасниками договору страхова компанія нестиме відповідальність в розмірі 70% збитків. Страховий тариф для страхування озимих культур у Львівській області становить 8%. Фактична врожайність в поточному році становить 28 ц/га В червні пшениця була пошкоджена зливою, котра частково змила рослини, але пересів не здійснювався.

Розв'язок задачі.

1. Страхова сума становить 450 тис. грн (200 га х 30 ц х 75 грн).

2. Страховий платіж з врахуванням 70% обсягу відповідальності становить 25,2 тис. грн. (450тис. грн х 8% х 70%).

3. Загальний збиток дорівнює 30 тис. грн [(30 - 28) х 200 х 75].

4. Прямий збиток (величина страхового відшкодування) становитиме 21 тис. грн (30 тис. грн х 70%).

В період 2000-2002 рр. добровільне страхування врожаю і тварин здійснювалося не багатьма страховими компаніями - НАСК "Оранта" та страховими компаніями "Класичне страхування", "Остра-Київ" та "Кредо-Класик". Методичні підходи до страхування врожаю сільгоспкультур в них дещо різні. НАСК "Оранта" застосовує два варіанти страхування: за загальними (валовими) доходами і за плановими витратами, СК "Класичне страхування" - тільки за плановими витратами. Під загальними (валовими) доходами слід розуміти дохід (виручку віл реалізації) певного виду продукції, котра визначається як добуток кількості проданої продукції на її реалізаційну ціну. Під плановими витратами на вирощування продукції розуміються витрати, здійснені господарством на оранку внесення добрив, купівлю насіння і його висадження в грунт, обробіток ґрунту та інші операції, передбачені технологією виробництва певної культури. Фактично планові витрати наближені до собівартості продукції. Тому вони завжди менші валових доходів. При такому підході нижчими є страхові суми і меншими -страхові платежі, що робить страхування дешевшим і більш доступним.

Страхування врожаю за валовими доходами здійснюється в такому порядку. Сільгосппідприємство звертається в страхову компанію із заявою про страхування, після чого страховик оглядає посіви і складає акт огляду. Страховими ризиками є загибель або пошкодження культур внаслідок вимерзання, граду, зливи, бурі, урагану, повені і пожежі. Страхова сума за договором страхування може встановлюватись в мінімальному розмірі, котрий становить не менше 50%, або максимальному, котрий становить не більше 70 % середньої вартості врожаю з 1 га. Мінімальна страхова сума визначається шляхом множення мінімальної врожайності, котра склалася за останні три роки, на площу посіву і на ціну реалізації за останній рік. Наприклад, якщо за останні три роки врожайність пшениці становила 42, 36 і 34 ц/га, планова площа посіву в поточному році 200 га і ціна 1 ц в минулому році 80 грн, то найменшою буде врожайність в 34 ц/га, перемноживши котру на площу в 200 га і ціну 80 грн отримаємо мінімальну страхову суму 544 тис. грн.

Максимальна страхова сума визначається шляхом множення середньої фактичної врожайності за останні 3 роки на площу посіву і на реалізаційну ціну за останній рік. Згідно з даними попереднього прикладу середня ціна за З роки становитиме 37,3 ц/га [(42+36+34):3], і якщо перемножити її на площу 200 га та фактичну ціну 80 грн, то отримаємо страхову суму 596,8 тис. грн. Кожна з цих сум не повинна перевищувати вартості запланованого на поточний рік врожаю.

Величина страхових платежів визначається шляхом множення страхової суми на страховий тариф. Ці тарифи встановлюються для кожної культури і містять часткові тарифи на 7 видів ризиків (вимерзання, град, злива, буря, Ураган, повінь, пожежа). Сільгосппідприємство має право вибрати один, кілька або усі ризики, відповідно до чого визначається і страховий тариф. Наприклад, якщо господарство, розміщене в Тернопільській області, страхує озиму пшеницю тільки на випадок граду, то страховий тариф становитиме М%, якщо від граду і зливи, то він становитиме 1,1+0,8=1,9%, якщо від Усіх семи ризиків, то страховий тариф становитиме 10 % страхової суми. Перемноживши страхову суму на відповідний тариф, отримаємо страховий Платіж. Якщо взяти до розрахунку мінімальну страхову суму 544 тис. грн, то ^при страхуванні тільки від граду страховий платіж становитиме 5984 грн ($44х 1,1:100), від граду і зливи -10336 грн (544x1,9:100), від усіх семи ризиків ~ 54400 грн (544x10:100). Трохи по-іншому відбувається визначення ^Рахового платежу при максимальній страховій сумі. Страховий тариф спочатку треба збільшити на відсоткову величину максимальної страхової ^сУМи над мінімальною, а вже тоді множити на страхову суму.

З обчислених таким чином страхових платежів страхувальник повинен не менше 50% сплатити не пізніше 30 днів після укладення договору, а решт у 2-3 терміни, але не пізніше трьох місяців від початку його дії.

Договори страхування укладаються на термін від початку здійснення; робіт з посіву і до закінчення збору врожаю. Для озимих культур цей терм і; становить 10-11 місяців, для ярих і технічних - від 5 до 8 місяців.

Якщо настав страховий випадок, страхувальник в дводенний терм 11 повинен повідомити страховика і подати документи, котрі йог підтверджують. Страховик створює комісію зі спеціалістів, котрі визначають, рівень нанесеного збитку (у відсотках) та обчислюють його попередній розмір (у гривнях).

Загальний збиток при загибелі або пошкодженні культур визначається після збору врожаю і розраховується як добуток різниці між врожайністю з га в поточному і попередньому році на всю площу посіву за цінами, вказаним, в договорі страхування поточного року. Страхове відшкодувати виплачується у відсотковому розмірі, встановленому комісією після страхової події.

Якщо після пошкодження посівів здійснено пересів або пересадження культури, то загальний розмір збитку визначається як різниця між вартістю врожаю (виручкою від реалізації) за цінами, передбаченими в договорі страхування, і вартістю врожаю культур, котрими пересіяна чи пересаджена площа за цінами реалізації поточного року (тобто року, в котрому трапився страховий випадок).

Розглянемо два приклади визначення збитків і розмірів страховок відшкодування.

Приклад 1. Господарство застрахувало врожай озимої пшениці за мінімальною страховою сумою 544 тис. грн. Мінімальна врожайність становить 34 ц/га, ціна 1 ц пшениці в минулому році - 80 грн, фактична врожайність поточного року - 30 ц/га. Комісія встановила, що рівень збитків становить 40 відсотків. Площа посіву 200 га. Пересів культури не здійснювався.

Визначаємо величину збитку. Різниця врожайності становить 4 ц/га (34 30). Загальний збиток становить 64 тис. грн (4 х 200 х 80). Страхове відшкодування буде виплачено в розмірі 40 відсотків цієї суми, тобто 25. тис. грн (64 х 40%: 100).

Приклад 2. Господарство застрахувало врожай озимої пшениці за мінімальною страховою сумою 544 тис. грн. Мінімальна врожайність становить 34 ц/га, ціна 1 ц пшениці в минулому році - 80 грн. Злива повністю пошкодила посіви і поле площею 200 га було пересіяне ярою пшеницею Врожай становив 25 ц/га і був реалізований за ціною 60 грн за центнер.

Визначимо величину збитку. Фактична вартість врожаю за цінами попереднього року 544 тис. грн. (34 х 80 х 200). Фактична вартість врожаю ярої пшениці, котрою здійснили пересів, за цінами поточного року 300 тис,грн (25 х 60 х 200). Величина збитку 244 тис. грн. (544 - 300). Страхове відшкодування буде виплачено в цій сумі.

Страхування врожаю за плановими затратами має як подібні, так і відмінні риси порівняно зі страхуванням за валовими доходами. Подібність полягає в _тому, що Н АСК "Оранта" застосовує при страхуванні за цією методикою ті ж 7 ризиків. Але страхова сума встановлюється в розмірі планових або фактичних витрат на посів (висаджування) конкретних культур. Тут не застосовують мінімальну і максимальну суми, зате передбачена безумовна франшиза в розмірі до 20 відсотків. Страховий платіж визначається в загальноприйнятому порядку, але страхові тарифи нижчі майже вдвічі. Договори страхування можуть укладатися на різні терміни, але відповідальність НАСК "Оранта" за ризиком "вимерзання озимих сіяних культур" розпочинається після появи сходів восени, а багаторічних сіяних трав посіву минулих років - перед входом їх у зиму, але не пізніше 1 грудня року укладення договору. За ризиком "знищення або пошкодження внаслідок граду, зливи, бурі, урагану, затоплення посівів, вогню на пні" для ярих зернових та інших культур, котрі сіються або садяться весною, розпочинається після появи сходів навесні, окремих зернових - після відновлення вегетації навесні, для висаджених культур - після їхнього приживання.

Дещо по-іншому відбувається визначення збитку і виплата страхового відшкодування. По-перше, НАСК "Оранта" несе відповідальність тільки за повну загибель посівів, по-друге, витрати на підсів і пересів не враховуються при визначенні збитків. Розмір збитку визначається на підставі витрат, фактично здійснених страхувальником на момент настання страхової події. Для цього загальна сума витрат на вирощування певної культури ділиться на площу посіву цієї культури і множиться на площу, котра повністю загинула. Відшкодування не повинно перевищувати величину витрат, фактично здійснених страхувальником. Якщо культура вирощувалась на площі більшій ніж передбачено договором страхування, то розмір збитку визначається для всієї площі посіву, але страхове відшкодування виплачується за пропорційною системою, тобто в тому відсотку, який становить площа застрахованої культури до фактично посіяної.

, 3 2000 року страхування врожаю сільгоспкультур за плановими витратами здійснює страхова компанія "Класичне страхування". її методика страхування дуже близька до методики страхування за плановими витратами НАСК "Оранта". Різниця полягає тільки у способі визначення збитків. За методикою страхової компанії "Класичне страхування" розмір збитку визначається як різниця між вартістю зібраного врожаю застрахованої культури і фактичними витратами на їх вирощування за формулою:

Зб=ЗцхУхЗП-ВитрхЗП, (7)

де 36 - збиток, грн

Зц - закупівельна ціна за 1 ц продукції, грн

У - урожай з 1 га, ц

ЗП - загальна площа посіву, га

Витр. - фактичні витрати виробника на 1 га посіву, грн

Якщо вартість зібраного врожаю більша величини витрат виробника його вирощування, страхове відшкодування не виплачується. Коли витрати більші від вартості зібраного врожаю, страховик відшкодовує страхувальнику суму завданого збитку, але не більше фактичних витрат вирощування застрахованої культури.

Нескладний аналіз формули (7) дозволяє ствердити, що згідно методикою страхової компанії "Класичне страхування" страхове відшкодування буде виплачуватися переважно при повній загибелі врожаї (коли ліва частина формули дорівнює нулю або менша витрат на йо вирощування).

Варто відзначити, що з 1998 року в Україні розпочалося страхування врожаю сільськогосподарських культур та поголів'я тварин як різновидності майна, наданого банку у вигляді застави виданого кредиту. Загалом беручи таке страхування тотожне звичайному страхуванню, але якщо господарстві котре отримало кредит, не зможе його погасити внаслідок знищення або пошкодження врожаю чи загибелі тварин, то страхове відшкодування повинно виплачуватися не сільгосппідприємству, а банку, котрий видав йому кредит.¹ НАСК "Оранта" здійснює таке страхування на підставі діючих компанії правил, але застосовує для цього спеціально розроблені тарифні

У 2003 році в Україні утворилися два пули зі страхувачі сільськогосподарських ризиків: Пул зі страхування агроризиків, провідну роль в якому виконує страхова компанія АСКА, та Український пул з перестрахування сільськогосподарських ризиків. Цього ж року розпочала роботу сервісна компанія "АгроРіск Україна ЛТД", яка буде займати розробкою правил страхування сільськогосподарських ризиків, актуарними розрахунками та наданням консультативної допомоги компаніям, котрі займатимуться страхуванням в аграрному секторі Функціонування пул зі страхування і перестрахування сільськогосподарських ризиків та появ сервісних компаній повинно сприяти розвитку страхування аграрних ризиків

Порядок і правила обов'язкового страхування тварин затверджене постановою Кабінету Міністрів України 23 квітня 2003 р. Страхуванні підлягають племінні тварини: велика рогата худоба, свині, вівці, кози і коні чистих порід або одержані за затвердженою програмою породного вдосконалення тварин, що мають племінну (генетичну) цінність і можуть використовуватись у селекційному процесі, зоопаркові і циркові тварини Перелічені види тварин страхуються на випадок загибелі, знищення примушеного забою внаслідок інфекційних хвороб, пожежі, вибуху, урагану, блискавки, дії електричного струму, сонячного або теплового удару, землетрусу, повені, обвалу, бурі, бурану, граду, замерзання, задушення, отруєння травами або речовинами, укусу змії або отруйних комах, утоплення, падіння в ущелину, загибелі внаслідок наїзду транспортного засобу та інших травматичних ушкоджень.

На страхування беруться тварини віком від одного року. Тривалість дії договору страхування - один рік.

Страхова сума встановлюється на підставі балансової вартості тварини, але не повинна перевищувати її ринкової вартості.

Максимальні страхові тарифи становлять 5% від страхової суми. Страховий платіж визначається на підставі базової формули (1).

Величина збитків і одночасно величина страхового відшкодування визначається як різниця між страховою сумою за кожною твариною і вартістю придатних до вживання або переробки м'яса, шкіри тощо, причому обов'язково враховується норматив виходу м'яса від живої ваги тварини, зданої на вимушений забій. Якщо кількість придатних до вживання або переробки м'яса менша, ніж визначена на підставі нормативу виходу, збиток і відшкодування визначається як різниця між страховою сумою і вартістю м'яса за нормативом виходу. У такому ж порядку визначається збиток і страхове відшкодування, якщо м'ясо визнане повністю непридатним для вживання або переробки.

Якщо ветеринарний спеціаліст визнав м'ясо і шкіру вимушено забитої тварини непридатною до вживання чи переробки і страхувальник здав його на спеціалізоване ветеринарно-санітарне підприємство, страхове відшкодування виплачується у розмірі різниці між страховою сумою і сумою, отриманою за здане м'ясо, шкіру тощо.

Якщо страхувальником подано документ про вартість зданої на вимушений забій тварини у живій вазі, страхове відшкодування виплачується у розмірі різниці між страховою сумою і сумою, отриманою страхувальником за здану тварину. Якщо страхувальник продав частину м'яса вимушено забитої тварини, вартість всього м'яса визначається за ціною реалізацією на підставі поданого страхувальником документа.

Добровільне страхування сільськогосподарських тварин здійснюється невеликою кількістю компаній. Найбільш широко його здійснює НАСК «Оранта». Враховуючи добровільність страхування, правила інших компаній можуть відрізнятися предметами страхування, видами ризиків, страховими тарифами та іншими елементами.

Згідно з правилами НАСК "Оранта" конкретними об'єктами (предметами) страхування є сільськогосподарські тварини, домашня птиця, кролі, хутрові звірі, бджолосім'ї у вуликах. Свині, хутрові звірі і кролики беруться на страхування ^Віком від 4 місяців, птиця у бройлерних господарствах віком від одного місяця, Птиця яйценосних порід від 5 місяців, велика рогата худоба, вівці і кози віком від

6 місяців, коні віком від одного року. Страховими ризиками є загибель, знищення або вимушений забій внаслідок інфекційних хвороб, пожежі і стихійних лих (удар; блискавки, бурі, урагану, бурану, граду, зливи, повені, землетрусу, селю} нещасного випадку (попадання під рухомий транспорт або під дію електричного струму) та на випадок вимушеного забою (знищення) за розпорядження спеціалістів ветеринарної медицини при боротьбі з інфекційними хворобами Молодняк свиней, хутрових звірів, домашньої птиці, великої рогатої худоби овець, кіз, коней, які не досягли віку дорослих тварин, страхується лише на випадок загибелі, падежу, вимушеного забою або знищення внаслідок стихійного лиха, пожежі і дії електричного струму. Тварини можуть бути застраховані на випадок крадіжки або неправомірних дій третіх осіб за додатковими умовами з підвищеною тарифною ставкою.

Страхова сума встановлюється в межах (тобто не вище) дійсної ц вартості. Страхові тарифи визначені за кожен окремий ризик (інфекційних хвороби, пожежа, стихійне лихо, нещасний випадок) і за велику рогата худобу становлять 2%, птицю і хутрових звірів - 5%, свиней і бджіл - 4%, овець і кіз - 3% дійсної вартості. Величина страхового платежу визначається в загальному порядку на підставі базової формули (1).

Після загибелі, падежу або вимушеного забою тварин страхувальник в дводенний термін повинен повідомити НАСК "Оранта". Представники компанії створюють комісію, котра встановлює причину випадку і величин} збитку. Розмір прямого збитку за загиблих тварин визначається шляхом встановлення середньої страхової суми за одну голову тварини чи птиці або бджолосім'ю за договором страхування та множенням її на кількість загиблих голів чи бджолосімей. Збиток за вимушено забитих тварин визначається на підставі страхової суми за мінусом вартості реалізованого м'яса, придатного для їжі, і шкурок хутрових звірів та кролів. При розрахунку розміру збитку за молодняк тварин спочатку встановлюють вікову групу на день загибелі, за котрою тварини обліковуються, потім визначається страхова сума за одну голову згідно з договором страхування і множиться на кількість загиблих голів

Страхове відшкодування повинно бути виплачене протягом 7 діб після отримання НАСК "Оранта" усіх необхідних документів. Якщо страхове відшкодування виплачуватись не буде, то протягом тих же 7 діб НАСК "Оранта" повинна надіслати страхувальнику письмове повідомлення про відмову з поданням його причин.

⇐ Предыдущая 19 20 21 22 232425 26 27 28 Следующая ⇒