Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Правові підстави і порядок державного регулювання та нагляду за страховою діяльністю в Російській Федерації та Республіці Польщі

В Російській Федерації розроблення страхового законодавства і здійснення страхового нагляду розпочалося швидше, ніж в Україні. Українське страхове законодавство в 1993-1996 роках зробило багато запозичень з російської практики, і тому страхове законодавство і організація страхового нагляду в Україні і Російській Федерації близькі між собою.

Основний законодавчий акт в галузі страхування в Російській Федерації вперше прийнятий 27 листопада 1992 р. Цей закон, як і в Україні, називався "Про страхування". З 1 січня 1998 року він називається "Про організацію страхової справи в Російської Федерації", а протягом 1998-2002 рр. в нього двічі вносилися зміни. Діюча редакція закону значно відрізняється від нової (2001 р.) редакції Закону України "Про страхування". У ньому 4 розділи і 36 статей. Порівняно з українським відповідником у ньому відсутній розділ "Договори страхування". Структура, порядок укладення і виконання договорів страхування регулюються главою 48 другої частини Цивільного кодексу Російській Федерації.

У російському законі не перелічені обов'язкові і добровільні види страхувань, значно коротшим є розділ про забезпечення платоспроможності страховиків. Ще однією особливістю основного страхового закону Російської Федерації є дозвіл утворювати страхові компанії в будь-якій організаційно-правовій формі, передбаченій законодавством, в тому числі в формі господарських товариств, виробничих кооперативів і некомерційних організацій. Тому на початок 2000

року в Російській Федерації 33,5% страховиків існували в формі товариств з обмеженою відповідальністю і 2% - у формі виробничих кооперативів, державних і муніципальних підприємств та некомерційних організацій.'

Як і в Україні, в Російській Федерації спеціальні норми стосовно страхування знаходяться в інших законах, а також в постановах уряду, Міністерства фінансів та наказах органу нагляду за страховою діяльністю. В першу чергу слід відзначити біля 60 законів Російської Федерації, серед яких є ряд таких, що відсутні в Україні, наприклад, Закон "Про організацію обов'язкового медичного страхування громадян в Російській Федерації"", "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів", "Про захист конкуренції на ринку фінансових послуг".

Державне регулювання ринку страхових послуг і нагляд за страховою діяльністю розпочалися на півтора року раніше, ніж в Україні. В лютому 1992 року був утворений Державний страховий нагляд - Федеральна служба Росії з нагляду за страховою діяльністю - Росетрахнагляд, котрий був федеральним органом виконавчої влади. У 1996 році Росетрахнагляд був ліквідований, а його функції передані Міністерству фінансів Російської Федерації, де, подібно як і в Україні у 2000-2003 роках, існує Департамент страхового нагляду. Функції і права цього органу приблизно такі ж, як і в його українського відповідника. Враховуючи територію Російської Федерації, адміністративний устрій і кількість страхових компаній, орган нагляду має 30 територіальних відділень, наділених тими ж правами, що і центральний орган нагляду, крім права видавати ліцензії, призупиняти їх дію, обмежувати або відкликати їх та ініціювати судову ліквідацію страхової компанії.

У значній мірі по-іншому склалося страхове законодавство і регулювання страхової діяльності в Республіці Польща. Закон "Про страхову діяльність" вперше прийнятий 28 липня 1990 р. Протягом 1990-2002 років у нього 18 разів вносилися зміни і доповнення. 22 травня 2003 року відбулося суттєве " оновлення польського страхового законодавства внаслідок прийняття пакета з 4 базових законів: "Про страхову діяльність", "Про обов'язкове страхування, про Страховий гарантійний фонд і про Бюро транспортних страховиків Польщі", "Про страхове посередництво" та "Про страховий і пенсійний нагляд та про Речника застрахованих".

Названий пакет базових законів перш за все привертає увагу орієнтацією на страхові норми країн Європейського Союзу. Класифікація видів страхувань, присутність іноземних страховиків, організація обліку, показники фінансової надійності, здійснення страхового нагляду - усе побудовано на підставі Директив Європейського Союзу про страхування. Загалом чотири Закони нараховують 38 розділів і 509 статей, що перетворює!х в страховий кодекс.

Основний закон "Про страхову діяльність" складається з 16 розділів і 257 статей. Структура закону така:

Розділ 1. Загальні положення.

Розділ 2. Діяльність страховика в формі акціонерного товариства.

Розділ 3. Діяльність страховика в формі товариств взаємного страхування

Розділ 4. Вимоги до діяльності страховика в формі товариства взаємного страхування.

Розділ 5. Вимоги до діяльності вітчизняних страхових компаній.

Розділ 6. Вимоги до діяльності зарубіжних страхових компаній на польському страховому ринку.

Розділ 7. Свобода надання страхових послуг.

Розділ 8. Фінансове господарство страхової компанії.

Розділ 9. Актуарій.

Розділ 10. Звітність страхової компанії.

Розділ 11. Злиття страхових компаній і передача договорів страхування

Розділ 12. Оздоровлення і ліквідація страхової компанії.

Розділ 13. Принципи здійснення страхового нагляду.

Розділ 14. Страхове самоврядування.

Розділ 15. Карні норми.

Розділ 16. Зміни, котрі вносяться в діюче законодавство.

Розділ 17. Перехідні і кінцеві положення.

Закон Республіки Польща "Про обов'язкові страхування, про Страховий гарантійний фонд і про Бюро транспортних страховиків Польщі" визначає обов'язкові види страхування і порядок їх здійснення, утворення та використання спеціального фонду захисту застрахованих за обов'язковими видами страхування та порядок діяльності об'єднання страховиків, котрі займаються обов'язковим страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів в міжнародному автомобільному русі і представляють інтереси Польщі в системі "Зелена карта". Цим законом встановлено три обов'язкових види страхування - цивільної відповідальності власників транспортних засобів, цивільної відповідальності фермерів з приводу наявності фермерського господарства і страхування будинків, котрі входять в склад фермерського господарства, від вогневих ризиків і стихійних явищ. Ще 25 видів обов'язкового страхування цивільної відповідальності представників певних професій і професійних груп - адвокатів і юридичних консультантів, нотаріусів, аудиторів, податкових консультантів, управляючих нерухомістю, організаторів масових заходів і туристичної діяльності, судових виконавців, архітекторів і будівельних інженерів, патентознавців. приватних детективів та деяких інших здійснюється на підставі відповідних законів та розпоряджень міністра фінансів Польщі.

Юридичний статус Бюро транспортних страховиків Польщі приблизно відповідає статусу Моторного (транспортного) страхового бюро України з тією різницею, що в Польщі воно займається лише обов'язковим страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів в міжнародному автомобільному русі, а серед його членів відсутній поділ на повних і асоційованих.

Закон "Про страхове посередництво" детально визначає кваліфікаційні вимоги до страхових агентів і брокерів, їх обов'язки та порядок здійснення діяльності, а також порядок ведення реєстру страхових посередників і штрафні санкції до них у випадках порушення законодавства.

Закон "Про страховий і пенсійний нагляд та про Речника застрахованих" визначає статус органу нагляду за страховою діяльністю та статус і зміст діяльності захисника прав застрахованих осіб.

В Республіці Польща страховий нагляд діє з 1990 р. До 2002 року це був окремий орган котрий називався "Державний комітет зі страхового нагляду". Його статус і права були майже ідентичними з правами Укрстрахнагляду з тією лише різницею, що в Польщі дозвіл на страхову діяльність (ліцензію) видає Міністерство фінансів.

З 2002 року в Республіці Польща утворено комплексний орган нагляду за фінансовим ринком - Комісію з нагляду за страхуванням і пенсійними фондами, статус і обов'язки якої приблизно відповідають статусу і обов'язкам Комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.

Цим же законом визначено завдання, функції і обов'язки Речника застрахованих - омбудемена застрахованих. Це орган, куди звертаються застраховані особи з приводу порушення страховими компаніями їхніх прав при укладенні договорів страхування, а також при визначенні збитків і виплаті страхового відшкодування.

Порівняння правових підстав і порядку державного регулювання страхової діяльності та нагляду за нею в Російській Федерації, Республіці Польща і в Україні Дозволяє ствердити, що в Україні існують як сучасні, так і застарілі правові норми і способи державного нагляду за страховим ринком. Враховуючи проголошений Україною курс на європейську інтеграцію, норми і способи впливу на страховий ринок необхідно вдосконалювати. Вдосконалення повинно стосуватися не тільки страхового, але і загального законодавства, структури страхового ринку, діяльності страхових компаній, принциповості та ефективності нагляду за страховою Діяльністю.

⇐ Предыдущая 13 14 15 16 171819 20 21 22 Следующая ⇒