Особливості страхування фінансово-кредитних ризиків

Це нова підгалузь майнового страхування, котра в Україні розпочали розвиватися лише на початку 90-х років минулого століття. Вона має рядособливостей основні з котрих - відсутність натурально-речової форми предметів страхування і специфічні ризики - утруднюють розуміння і розвиток операцій.

Нетривалий період розвитку страхування фінансово-кредитних ризиків ^не дозволив виробити єдине тлумачення його понять і дати єдину Класифікацію його видів. Тому для розуміння суті цих страхувань в першу Чергу необхідно визначити поняття, розмежувати фінансові і кредитні ризики, ³Дійснити класифікацію видів страхувань, а після цього пояснити механізм ^1Х здійснення.

Як видно з назви, в цій підгалузі існує дві групи ризиків - фінансові; кредитні. Єдиної думки серед вчених і практиків щодо суті цих понять немає Як в українській, так і в польській літературі поняття "фінансові і кредитці ризики" часто ототожнюють або вважають, що термін "фінансові ризики охоплює також кредитні ризики. Не дає чіткого розмежування українська, євросоюзівська система класифікації страхувань. Відсутнє також тлумачення поняття "фінансово-кредитні ризики".

Фінансово-кредитні ризики можна охарактеризувати як сукупність імовірних небажаних подій при здійсненні фінансово-кредитних операцій, суть котрих полягає в тому, що партнер підприємства чи банку не може виконати взятих на себе грошових зобов'язань, а підприємство чи банк не може добитись їх виконання засобами, передбаченими договором (контрактом).

Фінансові і кредитні ризики можна розмежувати за суб'єктом, у котрого вони виникають. На цій підставі фінансовими слід вважати ризики, котрі виникають у суб'єктів господарювання, переважно у підприємств виробничої сфери, в ході розрахунків за поставлену продукцію, виконані роботи або надані послуги. До них же варто відносити прямі ризики втрати або зменшення прибутку (доходу) внаслідок перерв у виробництві, а також втрати або неотримання прибутку (доходу) при інвестиційних операціях.

Конкретними різновидностями фінансових ризиків можна вважати:

- ризики неплатежу (невиконання зобов'язань згідно договорів, несплати платежів при продажі товарів в кредит та при лізингових операціях)¹;

- неотримання прибутку при інвестиційних операціях;

- втрати або зменшення прибутку внаслідок непередбачуваних (форс-мажорних) обставин².

Законом України "Про страхування" (редакція 2001 р.) передбачено кілька видів страхування фінансових ризиків. До них в першу чергу відноситься власне страхування фінансових ризиків, котре на практиці може називатись "Страхування фінансових ризиків", "Страхування ризиків неплатежу" або "Страхування виконання договірних зобов'язань". За цим видом ризиків здійснюється також страхування втрат прибутку внаслідок перерв у виробництві, котре переважно реалізується в так званому

"пакетному режимі", тобто одночасно зі страхуванням майна від вогневих ризиків, ризиків стихійних явищ, перерв у подачі енергоносіїв, води та ін. {Можливе також страхування інвестицій, тобто доходу (прибутку) від інвестиційних операцій, а також страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій (в країнах Євросоюзу передбачено надання страховиками прямої або непрямої страхової гарантії).

Передбачено також страхування судових витрат, котрі можна віднести до страхування фінансових ризиків, бо страхування зменшує витрати підприємств на судові процеси за рахунок прибутку.

Під кредитними слід розуміти ризики, котрі виникають у комерційних банків при здійсненні ними активних операцій. Найчастіше кредитний ризик проявляється у неповерненні позичальником отриманого кредиту і несплати відсотків за нього. Класифікація кредитних ризиків в країнах Євросоюзу більш деталізована. Вона передбачає ризик загальної неплатоспроможності і ризики непогашення окремих видів кредитів - експортного, споживчого, іпотечного, сільськогосподарського.

Законом України "Про страхування" (редакція 2001 року) передбачено один вид добровільного страхування кредитних ризиків - страхування кредитів (в тому числі відповідальності страхувальника за непогашення кредиту). На практиці такі види страхувань називаються "Страхування ризику неповернення кредиту" і "Страхування відповідальності позичальника за неповернення кредиту".

Усі види страхувань фінансово-кредитних ризиків здійснюються тільки в добровільній формі.

При страхуванні фінансово-кредитних ризиків не застосовуються ризики знищення або пошкодження майна внаслідок дії вогню, стихійних сил, технічних аварій та катастроф і дій третіх осіб. Назви ризиків та страхові суми, застосовувані при страхуванні фінансово-кредитних операцій.

Організаційні схеми страхування фінансово-кредитних ризиків переважно двоелементні, хоч можливе застосування схем з більшою кількістю елементів. При страхуванні фінансових ризиків (неплатежу, інвестиційних операцій і втрат прибутку) організаційна схема, як і при страхуванні майна, двоелементна Страхувальником виступає виробник, продавець чи інвестор, йому ж і виплачується страхове відшкодування.

. Така ж двоелементна схема застосовується при страхуванні ризику непогашення кредиту, коли страхувальником виступає банк, котрий видав кредит Воно отримало назву "делькредерного" страхування.

Коли ж здійснюється страхування відповідальності боржника за непогашення кредиту, то застосовується триелементна схема, а страхування згідно з нею називається "заставним"

Організаційні схеми страхування лізингових платежів можуть бути три-Щ'ятиелементними. Це залежить від того, залучається кредит для купівлі лізингованого майна чи ні. Якщо майно, призначене для лізингу, куплене за власні кошти лізингової компанії, то лізингові платежі можуть страхуватися як за схемою делькредерного так і заставного типу. Якщо ж для придбання майна, переданого в лізинг, використовується кредит, то її організаційна схема буде нараховувати 4 елементи при делькредерному і 5 елементів при заставному типі страхування

Договори страхування фінансово-кредитних ризиків укладаються на різні терміни. Договори страхування ризиків неплатежу можуть укладатися на одну операцію (на 5-10 днів) або на усі операції постачальника (квартал, півроку, рік). Договори страхування інвестиційних і кредитних ризиків укладаються на період здійснення інвестиційної операції або на термін дії кредитної угоди (від 1-3 місяців до 1 року). Договори страхування втрат прибутку укладаються на термін дії договору страхування майна підприємства від вогневих та інших ризиків (як правило, на 1 рік).

Страхові тарифи встановлюються компаніями в індивідуальному порядку, залежать від виду і характеру операції, надійності боржника чи контрагента і ряду інших факторів і можуть значно відрізнятися навіть у компаній, котрі працюють в одному регіоні. Тарифи за страхування ризиків неплатежів коливаються від 3 до 5-6% страхової суми, інвестиційних ризиків - від 1 до 3-4%, ризику втрати прибутку - від 0,3 до 0,8%, ризику непогашення кредиту - від 2-3 до 10-15% страхової суми. При страхуванні переважно застосовується безумовна франшиза розміром не менше 10%. При настанні страхового випадку в першу чергу уважно вивчаються його причини. Якщо випадок визнається страховим, то величина збитку визначається в розмірі

несплачених платежів, неповернутого кредиту, неодержаного інвестиційного доходу або втраченого (неотриманого) прибутку. Виплата відшкодування здійснюється із врахуванням системи відповідальності і франшизи.