Р. Оуен — філософ і реформатор менеджменту

Я'рийнято вважати, що менеджмент в його сьогоднішньому змісті, з'явився на початку XX століття, проте його науково-практичну основу заклав англійський філософ, соціаліст-утопіст Роберт Оуен (1771-1858 pp. ). Син ремісника, Р. Оуен в 20 років уже був підприємцем, а в 1799 р. стає керівником великої на ті часи бумагопрядиль-ної фабрики в Нью-Ленарке, в Шотландії.

Робітники на цій фабриці працювали по 14 годин на добу, але плату отримували мізерну, тому що працювали погано, нерідко крали, пиячили. Англія, на той час, переживала період промислового буму, вдосконалювались верстати, завозилось нове обладнання, будувались, відповідно до промислових потреб приміщення. Але продуктивність праці зростала дуже повільно. Аналізуючи умови життя людей, Оуен прийшов до висновку, який зробив революційний переворот підприємництва. Одночасно з модернізацією технічних засобів, він вперше в історії виробництва звернув увагу на людей, вивчив їх психологію, бажання, потреби. Машини і обладнання, стверджував Оуен, мають дуже важливе значення у зростанні продуктивності праці, але не менш вагомим є і вміле керівництво людьми.

Оуен скоротив робочий день до 10 з половиною годин на добу, а коли фабрика тимчасово зупинилась, він пішов на небачений і нечуваний на ті часи крок — виплатив всім робітникам і службовцям за дні простою фабрики середньомісячну платню. Вперше в Англії коштом фабрики він організував школи для дітей бідняків, де юнаки вчились і займались в спортивних залах гімнастикою.

Заходи, здійснені Оуеном, дали небачені результати. По-перше, у людей з'явилось почуття власної гідності. Зникли пиятики, крадіжки, прогули; по-друге, значно зросла продуктивність праці, а з нею і доходи фабрики. По-третє, система управління на фабриці Оуена зацікавила підприємців і не тільки їх. До Оуена на екскурсію приїжджали юристи, політики, урядовці і навіть монархи. Захоплювались, хвалили автора новацій у виробничій сфері, заявляли про необхідність запровадження його досвіду на всіх підприємствах Англії і поза її межами. Новаціями були задоволені всі, окрім Оуена. Він вважав, що зроблено лиш перший крок. Люди, говорив він, задоволені мною і, в основному, тим, що я покращив їх матеріальний стан. Але вони мої раби. Слід так збудувати систему управління, щоб людина була розкута матеріально і духовно, тоді зросте не тільки продуктивність праці, але кожен відчує себе суб'єктом царства розуму і свободи. Проте це вже виходило далеко за межі розуміння і норм тогочасного суспільства, суспільства " дикого" капіталізму. Підприємець Оуен, який розчулював сановитих чиновників і підприємців своїми реформами в сфері безпосереднього виробництва, філантропічними акціями, спрямованими на покращення матеріальних умов життя робітників, злякав " крайностями" (а саме такими були наміри зміни духовного життя людей) " сильних світу" Сполученого Королівства.

В праці " Новий погляд на суспільство, або досвід про формування характеру" (1812-1813 pp. ), спираючись на результати, отримані в процесі управління фабрикою, Р. Оуен пише з твердим переконанням, що людину змінюють обставини. Вміння керівника підійти до неї розбудить у самого знедоленого внутрішні сили до боротьби за своє щастя. Людина яніби народжується знову, а в мудрому керівникові вона вбачає вже не володаря своєї долі, а передусім порадника, спільника, який знає значно більше, має більш широкі можливості, але це є спільник у вирішенні певних завдань, які стоять перед виробництвом.

Щоб виховати таких управлінців і їх підлеглих спільників, вважав Р. Оуен, необхідно реформувати всю систему людських відносин, здійснювати виховні заходи не в масштабах певного підприємства, навчального закладу і т. д., а на рівні державної політики. " Всяка держава, — писав він, — щоб бути добре керованою, повинна звернути основну увагу на виховання характеру. Краще керованою буде та держава, яка розробить найбільш досконалу систему виховання народу. " Оуен рішуче вимагав від англійського парламенту, щоб той переглянув закон про бідняків. Для безробітного, вважав він, повинні бути організовані села, жителі яких би займались як землеробством, так і в промисловості. Завдяки праці в таких селах, вважав англійський мислитель, люди будуть формувати в собі раціональні погляди на життя. Зміняться і відносини між людьми. Нова суспільна організація не буде знати ні рабів, ні власників. Щоб прискорити цей процес, Р. Оуен пропонував націоналізувати бідняків, щоб система виховання була одноманітною, уніфікована у всій державі. У 1817 р. Оуен навіть склав докладний кошторис стосовно побудови сіл " виховного значення".

У 1834 р. парламент Англії змінив закон про бідняків, але далеко не в тому напрямку, як це пропонував філософ і підприємець-реформатор Оуен: бідняки, які потребували допомоги суспільства, повинні були, як зазначав Г. П. Плеханов, йти в робітничі будинки, як дві каплі подібні до каторжних домів.

Вигнаний із офіційного бомонду, замовчуваний пресою, Оуен із своїми утопічними, реформістськими ідеями щодо перетворення суспільства зазнав краху, але впровадження ним теоретичних положень щодо управління людьми, які були сформовані мислителями попередніх поколінь і, зокрема Нового часу і Просвітництва, в царину практичних дій, знайшли свою пролонгацію і утвердження в самостійній науці 20 ст., яка отримала назву менеджмент. І першим менеджером був філософ, політик і підприємець-реформатор Роберт Оуен.

Питання для самоконтролю:

1. Чому саме емпіризм і раціоналізм стали методологічною основою науки про управління в умовах Нового часу і 19 cm. ?

2. Назвіть представників емпіризму і раціоналізму та дайте коротку характеристику кожного з цих методів.

3. Які дві лінії можна виділити у діяльності Р. Оуена? В чому суть його реформаторства?

Література:

1. БСЭ. — Т. 19. — С. 25—26.

2. Кабушкин Н. И. Основы менеджмента. — Минск, 1996. — С. 10.

3. Кузьмин И. Психотехнологии и эффективный менеджмент. — М., 1994. —С. 24.

4. Ойзерман Т. И. Проблемы историко-философской науки. — М., 1982.

5. Энгельс Ф. Анти -Дюринг//Мя/жс К, Энгельс Ф. — Соч. 2-е изд. — Т. 20.

6. Философская энциклопедия. — Т. 4. — М., 1967. — С. 194-195.