Доходи домогосподарств

Споживання домогосподарств - це їхні витрати на споживчі товари та послуги, які залежать від їхні доходів. Тому виникає питання як формуються доходи домогосподарств, і зокрема та їх частина, що спрямовується на споживання? Розкриттю цього питання сприятиме розгляд моделі економічного кругообігу (рис. 7.1). В умовах приватної закритої економіки вона пояснює взаємодію лише двох суб'єктів економічної системи: домогосподарств і підприємств, а отже, не відображує державного втручання в економіку та будь-яких зв'язків із зовнішнім світом.

Рис. 7.1 Кругопотік ресурсів, продуктів і доходів

Якщо особистий дохід пов'язувати з джерелами формування, то його величину можна визначити за такою формулою:

(7.1)

Перші два елементи особистого доходу називаються доходами від трудової діяльності, або трудовими доходами. Доходи від активів - це дохід від власності. До таких доходів можна віднести дивіденди, проценти, ренту. Соціальні трансферти охоплюють доходи не зароблені, а отримані внаслідок перерозподілу сукупного доходу.

Особистий наявний дохід можна визначити як різницю між наявним доходом приватної економіки і наявним доходом підприємств:

(7.2)

Теперішня вартість грошей - це наявна сума грошей у поточному періоді. Майбутня вартість даної суми грошей визначається за допомогою нарахування складного процента на теперішню вартість цих грошей. Це означає, що майбутня вартість більша за теперішню вартість на величину процентів, нарахованих за кожний рік використання заощадженої суми грошей у майбутньому періоді. Така майбутня вартість складається з основної суми і процентів, нарахованих за попередні роки. Майбутню вартість грошей, обчислену на основі нарахування складного процента, можна визначити за такою формулою:

· FV = PV (1+ r) ⁿ (7.3)

· де FV - майбутня вартість;

· PV - теперішня вартість;

· r - ставка дисконту, тобто така ставка проценту, яка використовується для приведення грошових потоків до їхньої вартості в періоді, який приймається за базу розрахунків;

· n - кількість років майбутнього періоду.

Для аналізу рівня диференціації доходів домогосподарств застосовують різні методи та показники, але найчастіше - криву Лоренца (рис.7.2).

Рис. 7.2. Крива Лоренца

На рис. 7.2 на горизонтальній осі всю кількість (100 %) сімей (домогосподарств) поділено на п'ять рівних груп (по 20 %), а на вертикальній осі відкладено п'ять рівних часток (по 20 %) у складі сукупної величини (100 %) особистих доходів.

Крім кривої Лоренца для визначення рівня диференціації особистих доходів використовують такі показники, як децільний коефіцієнт і коефіцієнт Джині. Децільний коефіцієнт відображує співвідношення між середніми доходами 10 % найбагатшої частини населення і доходами 10 % найбіднішої частини населення.

Коефіцієнт Джині показує рівень концентрації доходів населення.