Найважливіші риси офіційно-ділового стилю

Діловий стиль – це стиль, який задовольняє потреби суспільства в документальному оформленні різних актів державного, суспільного, політичного і економічного життя, виробничої діяльності, ділових стосунків між державами, організаціями, а також між членами суспіль-ства в офіційній сфері їх спілкування.

Соціальна функція ділового мовлення дуже важлива: воно обслуговує суспільні відносини людей, служить для зв’язку органів влади з населенням, для взаємозв’язку членів суспільства у політичній, економічній, соціальній і культурній сферах. Ним користується для написання різноманітних законодавчих актів, наказів, розпоряджень, для офіційного листування між установами, підприємствами тощо.

Цілком очевидно, що ці завдання не може виконувати якесь нерозвинене одностильове мовлення, саме тому в межах ділового стилю виділяються підстилі, наприклад: планово-звітна документація, облікова, ділове листування та ін. Кожен з них має свої особливості. Їх не можна не враховувати при укладанні ділових документів.

Розглянемо найважливіші риси, які визначають специфічність офіційно-ділового стилю:

1) Логічна послідовність передачі інформації. Вона досягається, по-перше, за рахунок використання плана-схеми документа, який складається, а по-друге, за допомогою спеціальних мовних засобів. Ці спеціальні мовні засоби допомагають досвідченому мовцю логічно і послідовно передати необхідну інформацію, а освіченому читачеві як найповніше сприйняти і зрозуміти її:

для позначення причинно-наслідкових зв’язків між реченнями широко використовуються конструкції тому що, тому. Наприклад: Комп΄ютери виведено з ладу, тому що не було вимкнено електро-постачання навчального корпусу під час ремонту зовнішніх ліній електромереж (з пояснювальної записки);

значення протиставлення описується за рахунок використання конструкції проте слід зауважити. Наприклад: Досліджувана тема була в центрі уваги багатьох учених і спеціалістів-практиків, проте слід зауважити, що остаточного вирішення не отримано. Цим і зумовлюється актуальність роботи (з пояснювальної записки до дипломного проекту);

черговість подій підкреслюється автором за допомогою наступних форм: по-перше; по-друге; спочатку; водночас та ін. Наприклад: Для уточнення продуктивності лінії і визначення якості продукції, що випускається, комісія розглянула такі матеріали:

по-перше, відомості про роботу технологічної лінії за весь період експлуатації,

по-друге, результати роботи лінії за І – ІІІ кв. 2002 р.,

по-третє, фізіко-механічні дані (з акту про встановлення продуктивності потоково-механізованої технологічної лінії з виробництва азбоцементних волокнистих листів);

для позначення результативності вживаються конструкції таким чином, отже (порів. рос. итак, следовательно, таким образом). Напри-клад: Отже, комісія пропонує встановити потужність технологічної лінії в розмірі тридцяти мільйонів листів на рік (з акту про встановлення продуктивності технологічної лінії);

для вказання мети автором можуть використовуватися конструкції дляцього, з цією метою тощо. Наприклад: З метою дотримання правил техніки безпеки на будівельному майданчику необхідно зробити загорожу в місцях виконання зварювальних робіт (з доповідної за-писки).

2) Точність викладу фактів, наприклад: В 1997 р. склав іспити і вступив до Донецького державного технічного університету, який закінчив у 2002 році (зараз – Донецький національний технічний університет) (з автобіографії).

3) Чіткість у висловленні пропозицій, запропонованих ідей, що забезпечується добором потрібного слова, правильним користуванням, термінами, униканням вузько-відомчих професіоналізмів, які відсутні в словниках. Наприклад: Щорічна звітність головного бухгалтера фірми набуває великих обсягів (норма: щорічна звітність головного бухгалтера фірми має великий обсяг).

4) Основний тон викладу інформації – нейтральний. Велика увага повинна надаватися об’єктивності передачі інформації, наприклад: До числа студентів зараховуються абітурієнти, що набрали на вступних іспитах 13 балів з 15 (з наказу по ДонНТУ). Залежно від конкретного змісту документа, від його призначення виклад інформації може бути підкреслено офіційним, або вимогливим чи урочисто-піднесеним. Порівняймо, наприклад, такі документи, як ювілейна адреса, святковий наказ, доґана, попередження тощо. Наприклад: Оголошується подяка за сумлінну роботу таким членам кафедри… (з протоколу засідання членів кафедри); За систематичне запізнення ст. лаборанта Комар Г.І. оголошується доґана (з доґани).

5) Збільшувана стандартизація мови. Найхарактерніші прояви її включають широке вживання усталених словесних формул, наприклад: з метою, у зв’язку, відповідно до, згідно з, по лінії та ін. Наприклад: Оплату згідно з надісланим Вами проектом гарантуємо (з гарантійного листа). Крім того, стандартизація мови проявляється у великій повто-рювальності тих самих слів, форм, зворотів, конструкцій. Це зумов-люється прагненням до однотипності вираження думки в однотипних ситуаціях, що значно спрощує обробку інформації за допомогою технічних засобів різного плану. Укладачі ділових паперів свідомо відмовляються від використання всієї багатоманітності виражальних засобів мови. Вибрані таким чином мовні засоби починають витісняти всі інші можливі форми висловлення думки й набувають характеру універсальних засобів, так званих кліше.

Порушенням норм є вживання нестандартних скорочень, нестандартної, вузьковідомчої термінології, немотивовані відступи в процесі викладу інформації, використання в офіційно-діловому стилі деяких специфічних мовних засобів, властивих іншим стилям мови (мові художньої літератури, публіцистичному стилю).

Порівняльний аналіз мовних засобів офіційно-ділового стилю в сучасній українській літературній мові та російській на лексичному рівні свідчить, що в українському писемному діловому спілкуванні, як правило, не використовуються застарілі слова. У тих випадках, коли в російській мові вживаються застарілі слова, в українській залучаються загальновживані слова сучасної мови. Наприклад: відплата (у юридичних документах російською мовою – возмездие), учинене або зроблене (рос. содеянное), нижчепідписаний або підписаний нижче (рос. ниже-подписавшиеся), вищеназваний або названий вище (рос. вышепоимено-ванный) та ін.

Таким чином, порушенням літературної норми в офіційно-діловому стилі може вважатися такий виклад інформації, який за формою, обсягом, змістом та лексико-граматичним оформленням супе-речить прояву його характерних рис.

Контрольні питання

1. Що означає поняття “стиль мови”?

2. Які основні стилі виділяють в сучасній українській літературній мові?

3. Які риси характеризують офіційно-діловий стиль української мови?

Завдання