 |
Термообробка виробів
|
|
|
|
Термообробка (гартування, нормалізація та ін.) використовується для поліпшення механічних властивостей матеріалу деталі, твердості поверхні залежно від методів її вимірювання позначається так:
HRA, HRB, HRC – твердість за Роквеллом (ГОСТ 9013-59);
HB – твердість за Брюнеллем (ГОСТ 9012-75);
HRV – твердість за Віккерсом (ГОСТ 2999-75).
При поверхневій термообробці літерою h позначають глибину у міліметрах.
Щоб вказати на кресленнях інформацію покриття або термообробку, згідно з ГОСТ 2.310-68 використовують таки способи:
1) якщо всі поверхні деталі піддають покриттю або термообробці, всі необхідні відомості наводять у технічних вимогах, використовуючи умовне позначення;
2) якщо покриттю або термообробці піддають лише окремі поверхні деталі, то вони позначаються великими літерами українського алфавіту на поличках ліній виносок (рисунок 4.1), а в технічних вимогах виконується запис. Наприклад: “Покриття поверхонь А...” або “Покриття... крім поверхні А”;
3) поверхні, які піддають покриттю або термообробці, обводять потовщеною штрих-пунктирною лінією на відстані 0,8...1 мм від контуру.
Позначення записують безпосередньо на полі креслення на поличці лінії-виноски (рисунок 4.2).
ПОЗНАЧЕННЯ НЕРОЗ’ЄМНИХ З’ЄДНАНЬ
Зварні з’єднання
Зварним з’єднанням називають сукупність деталей, з’єднаних між собою за допомогою зварювання. Вони утворюються при розплавленні металу в зоні з’єднання та його подальшому затвердінні. Метал, який затвердів і з’єднує деталі, називається зварним швом. Існують різні типи зварювання в залежності від температурного джерела (електрично-дуговий, газовим паяльником, струмом високої частоти, вибухом, лазером і ін.).
|
|
|
Зварні шви класифікують:
1) за способом розміщення деталей, які зварюються, - стикові (рисунок5.1,а) позначаються С; кутові (рисунок5.1,б) позначаються У; таврові (рисунок5.1,в) позначаються Т; внапусток (рисунок5.1,г) позначаються Н;
2) за положенням у просторі – на нижні 1 (рисунок5.1,д), вертикальні 2, горизонтальні 3, напівстельові і стельові 4;
3) за довжиною – на суцільні (рисунок5.1,е), переривчасті (рисунок5.1,є-з) і точкові. Точковий шов є різновидом переривчастого; його виконують з круглими або подовженими отворами;
4) за формою підготовки кромок – без скосу кромок, з відбортуванням, зі скосом кромок (рисунок 5.2);
3) за характером виконання – однобічні (рисунок 5.2,е), двобічні рисунок 5.2,є).
Зварні шви на кресленнях зображують умовно за ДСТУ 2222-93.
У таблиці 5.1 наведено вибіркові типи зварних швів, виконаних ручним електродуговим зварюванням (ГОСТ5264-80), а в таблиці 5.2 – шви, виконані контактним електрозварюванням.
Таблиця 5.1 – Вибіркові типи зварних швів, виконаних ручним електродуговим зварюванням (ГОСТ 5264-80)
Продовження таблиці 5.1
Таблиця 5.2 – Вибіркові типи зварних швів, виконаних електрозварюванням (ГОСТ 15585-70)
Продовження таблиці 5.1
Основні положення стандарту:
1) видимі шви зображують суцільною товстою лінією, а невидимі – штриховою, видиму одинарну зварну точку – знаком “+”, невидиму – не зображують;
2) від зображення шва для його позначення проводять лінію – виноску, яка починається односторонньою стрілкою;
3) позначення шва записують: для видимого шва над поличкою лінії виноски, для невидимого – під поличкою.
В умовне позначення зварного шва входять: номер стандарту та типи швів і їх конструктивні елементи, за якими виконують шов; літерно-цифрове позначення шва, умовне позначення способу зварювання; знак “ ” і значення катета для кутових, таврових швів і для з’єднань внапусток (величину катета можна взяти 0,5-2/3S, де S – товщина деталі), якщо вони виконані без підготовки кромок. Наступна позиція стосується лише переривчастих швів – це дані про довжину звареної ділянки, знак “/” (шов переривчастий або точковий з ланцюговим розміщенням) або “Z” (шов переривчастий або точковий з шаховим розміщенням) і крок. У разі необхідності в умовному позначенні використовують і деякі допоміжні знаки (таблиця 5.2). Знаки “шов по замкненій лінії” - О і “шов, виконати під час монтажу виробу” - ┐ проставляють на місці перетину лінії-виноски з горизонтальною поличкою. Інші допоміжні знаки проставляють у кінці умовного позначення (рисунок 5.3,а-в).
|
|
|
Таблиця 5.2 – Допоміжні знаки зварних швів (ГОСТ2.312-72)
Останньою позначають шорсткість механічно обробленої поверхні шва (рисунок 5.3,б) або, якщо вона однакова, записують у технічних вимогах так: “Шорсткість поверхонь зварних швів...”.
Приклади позначення зварних швів наводяться на рисунку 5.4.
1. З’єднання – фланець – стакан: знак О означає шов, виконаний по периметру; ГОСТ 5264-80; ТЗ – тавровий двобічний без скосу кромок; 3 – катет шва, мм; - підсилення шва зняти.
2. Днище – стакан: зроблено два однакових шви, які позначені N1;С2 – стиковий однобічний без скосу кромок.
Паяні з’єднання
Пайка використовується для з’єднання дрібних деталей як з однорідних, так і з різних металів. Цим пояснюється широке використання паяних з’єднань в електротехніці та приладобудуванні.
Шви пайки зображають згідно з ДСТУ 2222-93. Шов показують на кресленнях лінією-виноскою і двосторонньою стрілкою. Для позначення пайки (рисунок 5.2) на похилий відрізок лінії-виноски наносять відповідний умовний знак. Шви на розрізах і виглядах показують суцільною лінією завтовшки 2S.
Дані про припої вказують у технічних вимогах, проставляють на лінії-виносці. Якщо шви виконують припоями різних марок, то усім швам, що виконуються однаковим матеріалом, присвоюють один номер, який наносять на лінії-виносці.
При потребі на кресленні вказують розміри шва і позначають шорсткість його поверхні.
|
|
|
Мінеральна вата. Номенклатура виробів на її основі. Умови одержання і властивості.
Покриття поверхонь виробів
ТА ВИРОБІВ ІЗ НИХ. ПАПЕРОВІ МАТЕРІАЛИ.
Технологічні схеми одержання газобетонних виробів. Суть різальної технології.
Умови зберігання і транспортування матеріалів та виробів загальнобудівельного призначення.
Формоутворення – теоретична дисципліна, яка вивчає закономірності утворення форми, принципи і методи художнього конструювання направлені на створення оптимальної форми виробів.
