Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Оформлення текстової документації

Текстова частина креслення

Вона складається з технічних вимог, напису на кресленні, таблиці тощо. Правила оформлення текстової частини регламентовані ГОСТ 2.316-68.

1. Всі написи на полі креслення розміщують паралельно основному напису.

2. Написи до зображень можуть складатися не більше як із двох рядків, які розташовані над поличкою лінії-виноски і під нею.

3. Лінію-виноску, що перетинає контур зображення і не відводиться від будь-якої лінії, закінчують потовщенням у вигляді точки (рисунок 6.1 а).

4. Лінію виноску, що відводиться від ліній видимого і невидимого контурів, а також від ліній, що позначають поверхні, закінчують стрілкою (рисунок 6.1 б).

5. На кінці лінії-виноски, яка відводиться від усіх інших ліній, не повинно бути ні стрілки, ні точки. (рисунок 6.1 в).

6. Лінії-виноски і їх полички виконують суцільною тонкою лінією. Вони не повинні перетинатись між собою, не бути паралельними лініям штриховки (якщо проходять по заштрихованому полю) і, якщо можливо, не перетинати розмірні лінії і зображення, до яких не належить розміщений на поличці напис. Дозволяється виконувати лінії-виноски з одним зламом.

7. Технічні вимоги на кресленні розміщують над основним написом у вигляді колонки шириною не більше 185 мм. Дозволяється розміщувати і два і більше стовпців (для форматів А3 і більших).

8. Пункти технічних вимог повинні мати наскрізну нумерацію. Кожен пункт записують з нового рядка. Заголовок “Технічні вимоги” не пишуть.

Специфікація

Згідно з ГОСТ 2.102-68 специфікація – основний конструкторський документ для складальних одиниць, комплексів і комплектів. Вона визначає їх склад і необхідна для виготовлення, комплектування конструкторських документів та планування запуску об’єктів у виробництво.

Форму та порядок заповнення специфікації встановлює ГОСТ 2.108-68. Специфікація складається на окремих аркушах формату А4. Заголовний аркуш виконується за формою 1, наступні аркуші – за формою 1аю

У загальному випадку специфікація складається з розділів, які розміщуються в такій послідовності: “Документація”, “Комплекси”, “Складальні одиниці”, “Деталі”, “Стандартні вироби”, “Матеріали”, “Комплекти”.

Наявність вказаних розділів у специфікації даного виробу визначається його складом. Назву кожного розділу вказують у вигляді заголовка в графі “Назва” і підкреслюють тонкою лінією. Нижче кожного заголовка слід залишати вільний рядок.

У розділі “Документація” записують конструкторські документи в послідовності, в якій вони перелічені у ГОСТ 2.102-68.

У розділах “Комплекси”, “Складальні одиниці” та “Деталі” вказують назви виробів у міру збільшення цифр, які входять до класифікаційної характеристики виробу. У назвах виробів, які складаються з кількох слів, на першому місці розміщують іменник, наприклад: “Колесо зубчасте”, “Кришка передня”. Для деталей, н

Для деталей на які креслення не виконані, вказують назву, розміри, необхідні для їх виготовлення, та матеріал, на який вказує відповідний стандарт.

У розділі “Стандартні вироби” записують назви і позначення виробів відповідно до стандарту на ці вироби в такому порядку: за міждержавними, державними та галузевими стандартами.

У межах кожній категорії стандартів запис виконують за групами виробів певного функціонального призначення (підшипники, кріпильні вироби, електротехнічні вироби і т.ін.) у алфавітному порядку; у межах кожної назви – в порядку збільшення позначень стандартів, у межах кожного стандарту – в порядку збільшення основних параметрів або розмірів виробу.

Після кожного розділу специфікації необхідно залишати кілька вільних рядків для додаткових записів (залежно від стадії розробки обсягу записів і т.ін.). Дозволяється резервувати й номери позицій, які проставляють у специфікації при заповненні резервних рядків.

Графи специфікації заповнюють у такій послідовності:

1) у графі “Формат” вказують формати документів, позначення яких записують у графі “Позначення”. Для деталей, на які не виконані креслення, у графі вказують БЧ (без креслення). У розділах “Стандартні вироби”, “Інші вироби” та “Матеріали” графу не заповнюють;

2) у графі “Зона” вказують позначення зони, в якій знаходиться номер позиції тієї складової частини виробу, що записується (при розподілі поля креслення на зони відповідно до ГОСТ 2.104-68);

3) у графі “Позиція” вказують порядкові номера складових частин, які безпосередньо входять до складу виробу, в послідовності їх запису в специфікації. У розділах “Документація” та “Комплекти” графу не заповнюють;

4) у графі “Позначення” вказують позначення конструкторських документів і виробів відповідно до ГОСТ 2.201-80. У розділах “Стандартні вироби” “Інші вироби” та “Матеріали” графу не заповнюють;

5) у графі “Кількість” вказують: для складових частин виробу, що записані в специфікації, - їх кількість на один специфікований виріб; у розділі “Матеріали” – загальну кількість матеріалів на один виріб з позначенням одиниць фізичних величин. Дозволяється одиниці фізичних величин записувати у графі “Примітки” безпосередньо біля графи “Кількість”. У розділі “Документація” цю графу не заповнюють;

6) у графі “Примітки” наводять додаткові дані, які стосуються записаних у специфікації виробів, матеріалів та документів, наприклад для деталей, на які не виконані креслення.

Приклад виконання специфікації наводиться на рисунках 6.2 та 6.3.

7 ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ КРЕСЛЕНЬ СКЛАДАЛЬНИХ ОДИНИЦЬ

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 5 678 9 Следующая ⇒