Терміни та визначення
⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 9 Маркування – нанесення на виріб сукупності знаків, які характеризують цей виріб, наприклад: позначення, шифр, номер партії, порядковий номер, дату виготовлення, товарний знак підприємства-виробника, марка матеріалу, група селективності, монтажні або транспортні знаки і т.ін. Таврування -нанесення на виріб знаків, які підтверджують якість виробу. Вказівки про маркування і таврування поміщують в технічних вимогах креслення: наприклад, “Маркувати...” або “Таврувати...”. Вказівки про таврування на кресленнях поміщують тільки в тому разі, коли необхідно передбачити на виріб певне місце таврування, розміри і спосіб нанесення тавра. Місце нанесення маркування або тавра на зображенні виробу відмічають точкою і з’єднують її лінією-виноскою зі знаком маркування або таврування, які розташовують поза зображення. Знак маркування – коло діаметром 10...15 мм (рисунок 8.1 а), а знак таврування – рівносторонній трикутник висотою 10...15 мм (рисунок 8.1 б). В середині знака розміщують номер відповідного пункту технічних вимог, в якому наведені вказівки про маркування та таврування. Знаки маркування та таврування виконують суцільними основними лініями. Певне місце таврування передбачають в технічних вимогах тільки в тих випадках, коли це необхідно по конструктивним міркуванням. Якщо маркування або таврування необхідно виконувати на певних частинах виробу (головка болта, торець вала та ін.), то знаки маркування або таврування на кресленні не наносять, а місце нанесення маркування або тавра вказують в технічних вимогах. Якщо вказівки про маркування і таврування розміщують в технічних вимогах, то на кресленні виконують наступний запис: “Маркувати по ТУ...”.
Якщо маркування та тавро необхідні, але нанесення їх на виріб недоцільно або неможливо по конструктивним міркуванням, то в технічних вимогах розміщують відповідну вказівку, наприклад: “Маркувати... на бирці” або “Таврувати... на бирці”. Якщо необхідно обмежити ділянку поверхні для нанесення маркування або тавра, наносять суцільною лінією межу ділянки і вказують її розміри (рисунок 8.1 в) або зображають маркування або тавро, які наносяться на виріб. З метою скорочення об’єму записів на кресленні допускається вказувати зміст та спосіб нанесення маркування або таврування літерними позначеннями, які наводиться у таблиці 8.1. Таблиця 8.1 – Позначення змісту маркування
Таблиця 8.3 – Позначення змісту тавра
Таблиця 8.2 – Способи нанесення маркування або тавра
Примітка. Якщо маркування або таврування може бути виконане різноманітним способом, то спосіб не вказують.
Приклад нанесення не кресленні позначення заводського номера виробу ударним способом та тавра остаточного приймання фарбою при наявності в технічних умовах на виріб всіх даних про маркування приведений на рисунку 8.2 а. При цьому в технічних вимогах креслення виконують запис по типу: “3. Маркувати і таврувати по ТУ...”.
Приклад нанесення на кресленні позначення марки матеріалу, заводського номеру і його товарного знака способом лиття, при необхідності позначення на ёкресленні відповідних відсутніх в ТУ даних про місце та способі нанесення і шрифті маркування, приведено в рисунку 8.2 б. При цьому в технічних вимогах виконують запис по типу: 1) якщо маркування виконується різним шрифтом, - “3. Маркувати по ТУ... шрифтом... ГОСТ...”. “4. Маркувати по ТУ... шрифтом... ГОСТ...” “5. Маркувати по ТУ...Чл – шрифтом... ГОСТ..., Нл – шрифтом... ГОСТ...”. 2) якщо маркування виконуються одним шрифтом, - “4. Маркувати по ТУ... шрифтом... ГОСТ...”. Позначення та способи нанесення маркування та тавра вказують на похилій дільниці лінії-виносці. Вказівки про маркування та таврування повинні визначати: 1) зміст маркування або таврування; 2) місце нанесення; 3) спосіб нанесення (при необхідності); 4) розмір шрифту (при необхідності). ЛІТЕРАТУРА
1. Базієвський С.Д., Дмитришин В.Ф. Взаємозамінність, стандартизація і технічні вимірювання. Підручник – Київ: Видавничий Дім “Слово”, 2004. –504 с. 2. Михайленко В.Є., Ванін В.В., Ковальов С.М. Інженерна графіка: підручник для студентів вищих закладів освіти – Львів: ПічаЮ.В., К.: ”Каравела”; Львів: “Новий Світ-2000”, 2002-336с. 3. ДСТУ 3321-96. Система конструкторської документації. Терміни і визначення основних понять. Затверджено і введено у дію наказом Держстандарту України від 27 лютого 1996р. №82. 4. Указание на чертежах допусков формы и расположения поверхностей ГОСТ 2.308-79 (СТ СЭВ 368-76). Утвержден и введен в действие Постановлением Государственного комитете СССР по стандартам от 4 января 1979г. №31. 5. Единая система конструкторской документации. Обозначение шероховатости поверхностей. ГОСТ 2.309-79. Утвержден и введен в действие Постановлением Государственного комитете СССР по стандартам от 9 ноября 1973г. №2604 (с изменениями).
Додаток Б Приклад виконання заготівки штампованої
Приклад виконання пристрою
Читайте также: ІІ. Зміст модулів навчальної дисципліни, їх оцінювання в балах, форми і терміни поточного та модульного контролю навчальної роботи студентів Воспользуйтесь поиском по сайту: ©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...
|