65. Економічні функції держави та їх класифікація.

Становлення та зміцнення держави як суспільного інституту супроводжувалися розвитком численних її функцій, виключаючи економічні. Виникнення економічних функцій держави є результатом розвитку продуктивних сил, об’єктивних його потреб. Виникало багато загальних проблем: забезпечення неподільності території держави як середовища господарської діяльності, зовнішньої та внутрішньої безпеки, розвиток шляхів сполучення, управління тощо. Економічні функції держави знаходяться у постійній динаміці. Держава завжди виконувала і виконує функції не лише інструменту реалізації інтересів суспільства в цілому. Держава має великі можливості впливу на економіку, може стимулювати або затримувати розвиток тих чи інших виробничих відносин, виконувати прогресивну та регресивну роль. Держава є верховним власником. Розмаїття галузевої та відтворювальної структури, різниця темпів економічного зростання й динаміки циклу, рівнів суспільної продуктивності праці спричинили необхідність державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Поступово склалися головні форми такого регулювання. Насамперед існує матеріальна основа економічної діяльності держави у вигляді значного за масштабами державного сектора у сфері виробництва і центральних фондів перерозподілу національного доходу. По-друге, в усіх країнах розробляють та реалізують економічну політику. По-третє, розробляють законодавчу політику щодо різних суб’єктів бізнесу. По-четверте, створюють систему заходів для стимулювання зовнішньоекономічної діяльності. До особливостей державного регулювання належать інтенсивність та активне втручання держави в економіку. Воно охоплює весь процес суспільного відтворення – від регулювання ринкових відносин до впливу на структуру і темпи росту виробництва, нагромадження та хід циклу, ціноутворюючі фактори та зовнішньоекономічні зв’язки. Одним з інструментів економічного регулювання є заборона інвестування приватного (або іноземного) капіталу в окремі галузі економіки. Держава завжди повинна впливати на проведення як внутрішньо економічної, так і зовнішньоекономічної політики. Вільність різних суб’єктів у проведенні економічної політики заради власних інтересів може привести до досить негативних наслідків для економіки країни, отже необхідність державного регулювання є очевидною.

Здійснюючи цю функцію, держава забезпечує економічні інтереси нації, створює умови для реалізації її права на самовизначення та суверенітет; побудову цивілізованого суспільства. Економічну роль держави слід досліджувати в двох аспектах – забезпечення нею загальносуспільних інтересів та інтересів панівних верств населення.

Економічна функція – створення передумов, необхідних для ефективної економічної діяльності сус-ва. Вона складається:

1. Забезпечення економіки необхідною кількістю грошей. 2. Формування правових засад функціонування економіки. 3. Усунення вад ринкового саморегулювання. 4. Перерозподіл доходів. 5. Забезпечення людей суспільними товарами.

66. Суспільний продукт(с. п. ): форми та методи обчислення.

 Результатом сусп. ви-ва є СП.. Суспільний продукт є результатом продуктивного функціонування всієї економіки суспільства, усіх його ланок і сторін. До його складу входять різноманітні матер. й нематер. блага та послуги, які створюються в різних галузях ви-ва. Він являє собою всю суму матер. і духовних благ, ств-них сусп-вом за певний проміжок часу, як правило, за рік. У практиці госпо-ння с. п. розраховується по-різному, і тому в реальному житті ми маємо справу з різними його формами залежно від того, які елементи включають до його складу.

Є два методи обчислення суспільного продукту — систему національних рахунків (СНР) і систему балансу народного господарства (БНГ). Зараз майже всі країни світу використовують систему національних рахунків.

Особливістю Сис-ма нац рахунків  є врахування нематеріальної сфери вир-ва (послуг) та лише кінцевих продуктів мат вир-ва для того, щоб уникнути подвійних рахунків, тобто враховується лише додана вартість.

Метод балансу нар гос-ва Він же навпаки не уникає подвійних рахунків, бо обчислю і вартість проміжних продуктів. Ще одна відмінність в тому, що нематеріальна сфера вир-а не враховується, а матеріальне вир-во поділяється на вир-во засобів вир-ва та предметів споживання.

ВВП являє собою сукупну вар­тість кінцевих товарів і послуг, вироблених у поточному періоді на території країни, незалежно від національної належності підприємств. .

Кінцевий продукт – продукт який купується для спроживання а не для переробки чи продажу

Методи обчислення ВВП – 1) виробнивчий ( сума доданих вартостей створених усіма галузями економіки

2)обч витрат ( сума витрат усіх ек субєктів: ВВП=С+ І+ G + Xn)

3)обч дох ( сума доходів як субєктів ВВП= А+ W + P +I + r + Тн)

З ВВП виключається не виробничі угоди ( чисто фінансові наприклад операції з ціними паперами, і торг БУ товарами)

ВВП – номінальний (за діючими цінами ), реальний ( скорегований на веричину річного зростання цін)

ВНП – це ВВП – чистий дохід, створений іноз факторами в-ва

ЧВП – ВВП- амортизаційні відрахування

НД – а) НД= ЧВП – непрямі подтки на бізнес

Б)НД = сума доходів дом госп, підприємств ( без амортизац відрахувань), та держави (без непрямих податків)