 |
Наукові ступені і вчені звання
|
|
|
|
Наукові ступені і вчені звання
1. Науковими ступенями є:
· кандидат наук;
· доктор наук.
Наукові ступені присуджують спеціалізовані вчені ради на підставі прилюдного захисту дисертацій.
Рішення спеціалізованих вчених рад про присудження наукових ступенів затверджуються Вищою атестаційною комісією України.
2. Вченими званнями є:
· старший науковий співробітник; research officer, research fellow, research assistant;
· доцент;
· професор.
Вчене звання academic status старшого наукового співробітника на основі рішення Вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради, яка діє в системі міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади або установи, присвоює Вища атестаційна комісія України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Вчене звання доцента senior lecturer; reader ( в университете); assistant professor, instructor або професора на основі рішення Вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради, яка діє в системі міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади або установи, присвоює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі освіти і науки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зразки документів про присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань затверджуються Кабінетом Міністрів України.
3. Присудження наукового ступеня або присвоєння вченого звання особі є визнанням рівня її наукової кваліфікації.
Спеціалізовані вчені ради
1. Спеціалізовані вчені ради є основною ланкою в системі атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації.
Спеціалізовані вчені ради утворюються за рішенням Вищої атестаційної комісії України у вищих навчальних закладах третього та четвертого рівнів акредитації, у інших установах, які проводять наукові, науково-технічні дослідження, а також мають високий рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення для підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації.
|
|
|
2. До складу спеціалізованих вчених рад для захисту дисертацій включаються вчені, які мають науковий ступінь доктора наук.
До складу спеціалізованих вчених рад для захисту кандидатських дисертацій також можуть бути включені вчені, які мають науковий ступінь кандидата наук.
3. Порядок створення і діяльності спеціалізованих вчених рад визначається Вищою атестаційною комісією України.
ВИМОГИ ДО КВАЛІФІКАЦІЇ ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ШКОЛИ
Нові підходи до навчання у вищій школі висувають нові вимоги до підготовки викладача ВНЗ, його кваліфікаційної характеристики.
Кваліфікаційна характеристика – це перелік основних вимог до професійних якостей, знань і вмінь фахівця, необхідних для успішного виконування професійних обов’язків.
Методичний компонент кваліфікації викладача вищої школи включає
а) вимоги до його теоретичної
б) до практичної підготовки.
Основні вимоги до практичної компетенції
Викладач ВНЗ повинен уміти реалізовувати:
- комунікативно-навчальну функцію, яка складається з
1)інформаційного компоненту
2)мотиваційно-стимулюючого компоненту
3)контрольно-коригуючого компоненту тобто вміння кваліфіковано застосовувати сучасні принципи, методи, прийоми й засоби навчання;
- виховну функцію, тобто вміння вирішувати завдання
1)морального,
2)культурно-естетичного
3)трудового виховання учнів засобами навчальної дисципліни з урахуванням особливостей ступеня навчання;
|
|
|
- розвиваючу функцію, тобто прогнозувати шляхи формування і розвитку
1. інтелектуальної сфери
2. емоційної сфери,
3. пізнавальних здібностей
4. розумових здібностей у процесі вивчення навчальної дисципліни;
- освітню функцію, тобто
1. допомагати студентам в оволодінні уміннями вчитися
2. розширювати свій світогляд,.
Крім основних вищеназваних функцій, виклаадч ВНЗ повинен бути здатним здійснювати:
- гностичну функцію gnostic, тобто
1. аналізувати професійну й навчальну діяльність студентів,
2. добирати підручники та посібники,
3. прогнозувати forecast труднощі засвоєння студентами навчальної дисципліни,
4. вивчати та узагальнювати досвід інших викладачів у викладання конкретної навчальної дисципліни;
- конструктивно-плануючу функцію, тобто
1. планувати і творчо конструювати навчально-виховний процес у цілому і процес навчання конкретного матеріалу з урахуванням особливостей ступеня навчання;
2. планувати навчально-комунікативну діяльність студентів на занятті та в позанавчальній роботі;
- організаторську функцію (в органічному зв’язку з гностичною та конструктивно-плануючою функціями), тобто
1. реалізовувати плани занять з урахуванням особливостей ступеня навчання;
2. творчо розв’язувати методичні завдання у процесі навчання і виховання з урахуванням провідних характеристик студентів певного навчального закладу,
вносити до планів методично-правильні корективи з метою досягнення бажаного результату,
виходячи з цілей навчання певної дисципліни в конкретному типі навчального закладу.
|
|
|
